Постанова № 32738906, 16.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2013 року 10:22 № 826/8044/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Макаревича О.С.,

від відповідача: Бєляєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової службидо Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» пронадання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 13 526 932,39 грн. за рахунок майна платників податків,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (далі - відповідач, ПАТ «Київський річковий порт»), в якому просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ПАТ «Київський річковий порт» у розмірі 13 526 932,39 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за ПАТ «Київський річковий порт» обліковується непогашений податковий борг перед бюджетом, який постійно накопичується та не сплачується в повній мірі. Вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкового боргу не дали позитивних результатів. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, яке перебуває в податковій заставі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на розстрочення наявної заборгованості згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т АН О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) зареєстроване Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією 29.04.1993 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АА №456184 від 28.05.2013 року (а.с. 45).

Як платник податків ПАТ «Київський річковий порт» перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі м. Києва з 02.07.1996 р. за №275/17478, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми №4-ОПП (а.с.43).

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно облікової картки платника податків обліковується заборгованість у загальному розмірі 13 526 932,39 гривень, в тому числі:

- з податку на землю у розмірі 8 466 105,11 грн. (податковий борг з податку на землю виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0008841502 від 08.06.2012 року на суму 574 437,15 грн., в результаті несплати в повному обсязі податкових зобов'язань на підставі самостійно поданих позивачем податкових декларацій №1578 за 2011 рік у сумі 2574494,79 грн., №9005639041 за 2012 рік у сумі 3819378,48 грн., №9009797840 за 2013 рік у сумі 809928,42 грн. За несвоєчасну сплату відповідачем суми податкових зобов'язань, податковим органом було нараховано пеню у розмірі 687 866,27 грн.);

- з податку на додану вартість у розмірі 4 697 606,10 грн. (податковий борг з податку на додану вартість виник в результаті несплати в повному обсязі податкових зобов'язань на підставі самостійно поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2011р. №9007654436 на суму 174 549,63 грн., за вересень 2011р. №9009291573 на суму 166 235,00 грн., за жовтень 2011р. №9011382530 на суму 235 611,00 грн., за листопад 2011р. №9012855775 на суму 409 922,00 грн., за грудень 2011р. №9013653540 на суму 231 725,00 грн., за січень 2012р. №9007037222 на суму 155 453,00 грн., за лютий 2012р. №9013035545 на суму 255 805,00 грн., за червень 2012р. №9042272269 на суму 174 444,00 грн., за липень 2012р. №9050418572 на суму 517 945,00 грн., за серпень 2012р. №9057388678 на суму 608 445,00 грн., за вересень 2012р. №9064420404 на суму 323 797,00 грн., за жовтень 2012р. №9072552579 на суму 43 367,00 грн., за листопад 2012р. №9080478110 на суму 388 293,00 грн., уточнюючих декларацій, поданих у грудні 2012 року на суму 11 476,00 грн., у лютому 2013 року на суму 64 825,00 грн., у березні 2013 року на суму 858,00 грн. Також, за несвоєчасну сплату відповідачем суми податкових зобов'язань, податковим органом було нараховано пеню у розмірі 557 621,47 грн.);

- зі збору за спеціальне використання води - 141 108,85 грн. (податковий борг зі збору за спеціальне використання води виник в результаті несплати в повному обсязі податкових зобов'язань на підставі самостійно поданих позивачем декларацій №9061728564 на суму 48 917,75 грн., №9085672336 від 22.01.2013р. на суму 61 272,14 грн., №9085485508 від 21.01.2013р. на суму 1 122,75 грн., а також на підставі податкового повідомлення-рішення №0009231550 від 19.12.2012 року на суму 29 796,21 грн.);

- з податку на доходи найманих працівників - 222 112,33 грн. (податковий борг з податку на доходи найманих працівників у розмірі 222 112,33 грн. виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем суми податкових зобов'язань, внаслідок чого податковим органом було нараховано пеню у розмірі 222 112,33 грн. за актом перевірки №5/17-510).

Податковим органом на виконання покладених законом обов'язків було направлено відповідачу першу податкову вимогу від 12.01.2010 № 1/8 на суму 409 313,90 грн., яку було вручено відповідачу поштою 01 лютого 2010 року (а.с.29) та другу податкову вимогу від 03 березня 2010 року № 2/615 на суму 1 340 171,35 грн., яку було вручено відповідачу 15.03.2010 (а. с.30).

Також, позивачем з метою визначення обсягу майна для погашення податкового боргу складено акт опису майна, на які поширюється право податкової застави №2 від 20.12.2012 року (а. с.11), відомості з якого було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а. с. 18).

Крім того, судом встановлено, що частину вищевказаної заборгованості було стягнуто з відповідача в судовому порядку. Так, згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2013 року по справі № 826/407/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» було задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» суму податкового боргу з податку на землю, податку на додану вартість та збору за спеціальне використання води у загальному розмірі 10 934 284 грн. (а. с. 35).

29.03.2013 податковим органом було виставлено інкасові доручення № 87/19, № 77/19, № 78/19, № 79/19, № 80/19, № 81/19, № 82/19, № 83/19 про списання податкового боргу у сумі 10 934 284 грн. з розрахункових рахунків у різних банківських установах в примусовому порядку, які повернуто без виконання.

До 01 січня 2011 року процедура погашення податкового боргу платника податків регламентувалася Законом № 2181.

Згідно з підпунктом 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон № 2181) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181).

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону № 2181 (який діяв на момент виникнення права податкової застави) з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу (підпункт 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181).

Податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів (п. 8.3. ст. 8 Закону № 2181).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, згідно з п. 1 ч. 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» якого Закон № 2181 втратив чинність.

В силу підпункту 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п.95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь Держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби, насамперед, здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду міста Києва у справі К/9991/39573/11 від 23 жовтня 2012 року.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Кошти, які перебувають у власності платника податку та за рахунок яких можливе погашення податкового боргу таким платником податку, можуть перебувати як на рахунках в банку так і в касі такого платника податків.

Відповідно до ст. 95.4 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» від 29 грудня 2010 р. №1244.

Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Наведені правові норми свідчать, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, як дія податкового органу в процесі реалізації якої можна встановити недостатній розмір коштів для погашення податкового боргу, здійснюється органом державної податкової служби виключно на підставі рішення суду. І лише в результаті встановлення недостатності коштів, що перебувають у власності платника податку для погашення усієї суми податкового боргу, податковий орган має законні підстави для звернення до суду з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу.

З системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається судом у разі дотримання наступних умов:

- наявність податкового боргу, направлення податкової вимоги, спливу 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги;

- набрання законної сили судовим рішенням про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків;

- встановлення недостатності коштів платника податку, які перебувають у його власності.

Як вбачається з матеріалів справи, із загальної суми податкової заборгованості ПАТ «Київський річковий порт» у розмірі 13 526 932,39 гривень, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2013 року по справі № 826/407/13-а вирішено стягнути з вказаного суб'єкта господарювання 10 934 284,07 грн. податкового боргу (а. с. 35).

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмітити, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 року по справі № 826/407/13-а (К/800/28922/13) було розстрочено виконання постанови суду по зазначеній справі на шістдесят сім календарних місяців з червня 2012 року по грудень 2018 року шляхом сплати суми податкового боргу рівними частинами по 163 198,00 грн. протягом перших 66 місяців, а в останній місяць - 163 216,07 грн. (а.с. 48-49). Як зазначено в тексті самої ухвали, вона набирає законної сили після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та скарженню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 263 КАС України суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Тому ухвала суду про розстрочення податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати грошового зобов'язання, яке втрачає ознаки податкового боргу.

Розстрочення виконання судового рішення позбавляє стягувача права вимагати примусового виконання рішення одночасно в повному обсязі і надає боржнику можливість на законних підставах виконувати таке рішення згідно вимог ухвали про розстрочення, яка набрала законної сили та є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі і підлягають виконанню на всій території України відповідно до ст. 255 КАС України.

На підставі наведеного суд вважає, що вимога позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків в розмірі 10 934 284,07 грн. заявлена без врахування всіх обставин, що мають для цього значення, а тому - неправомірно.

Стосовно решти заборгованості у розмірі 2 592 648,32 грн., то позивачем не було надано суду доказів стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості в судовому порядку - рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить яке набрало законної сили,- рівно як і доказів реалізації права на стягнення таких коштів з рахунків відповідача за рішенням суду.

Зокрема, щодо даної частини боргу Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби не було надано суду платіжну вимогу по виконавчому провадженню, яку було повернуто без виконання за відсутністю коштів на рахунках відповідача відповідно до п. 2.20, п. 2.18 глави 2 Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», - що могло б свідчити про недостатність коштів на рахунку платника податків та є передумовою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, позивачем не були здійснені всі необхідні заходи з метою погашення податкового боргу відповідача у розмірі 2 592 648,32 грн.

Враховуючи викладене, судом не може бути прийняте рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, оскільки право на стягнення коштів з рахунків відповідача за рішенням суду не було реалізовано позивачем згідно до вимог ст. 95 Податкового кодексу України.

Беручи до уваги, що сплата частини податкового боргу (у розмірі 10 934 284,07 грн.) була розстрочена ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 року, щодо іншої частини заборгованості (у розмірі 2 592 648,32 грн.) позивачем не надано доказів дотримання визначеної законом сукупності послідовних, взаємопов'язаних та обов'язкових процедур, виконання яких є передумовою здійснення примусових заходів щодо майна боржника шляхом надання відповідного дозволу судом (оскільки наявність такої процедури є гарантією дотримання прав платника податків, зокрема шляхом надання йому можливості самостійного визначення складу активів відповідно до пункту 87.1. Податкового кодексу України), суд не вбачає підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відмова в задоволенні даного адміністративного позову не позбавляє позивача права звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу платника податків за рахунок майна платника податків після настання обставин, з якими закон пов'язує можливість відповідного звернення до суду, оскільки в цьому випадку настануть інші підстави для звернення до суду.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд доходить висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текс постанови складено та підписано: 23 липня 2013 року.