Ухвала суду № 32738781, 30.07.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 1214/8917/2012

Провадження № 11кп/782/666/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Тополюк Є.В.

суддів: Кошелєва Б.Ф., Шмигельського І.В.

при секретарі: Шеховцової А.С.

з участю прокурора: Повжик Л.Ф.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м. Луганську кримінальне провадження за апеляціями обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника адвоката - ОСОБА_2 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 04.04.2013р., яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Кривошеєвка, Сватівського району Луганської області, громадянин України, не судимого в порядку ст. 89 КК України, інвалід III групи, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

засуджений

-за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього майна;

-за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

-за ч. 2 ст. 311 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено без змін - тримання під вартою. Строк відбування покарання відраховується з 15.11.2012 року.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 04 квітня 2013 року обвинувачений ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні низки злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та прекурсорів.

Так, 27 вересня 2012 року, в період часу з 12 години 20 хвилин до 12 години 40 хвилин, він, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи з корисливих мотивів, знаходячись в районі магазину "Парус" на кварталі Жовтневої революції в місті Лисичанську Луганської області, незаконно зберігав при собі, та шляхом продажу за 150 гривень незаконно збув ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, вагою в перерахунку на суху речовину 0,062 грама, який він, маючи умисел на незаконне придбання особливо небезпечного засобу з метою збуту, незаконно придбав у невстановлений час, в невстановленому місці, при нез'ясованих обставинах.

15 листопада 2012 року, в період часу з 09 годин 30 хвилин до 9 годин 50 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи з корисливих мотивів, повторно, знаходячись в районі будинку АДРЕСА_2 незаконно зберігав при собі та шляхом продажу за 150 гривень незаконно збув ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, вагою в перерахунку на суху речовину 0,03 грама, який він, маючи умисел на незаконне придбання особливо небезпечного засобу з метою збуту, повторно, незаконно придбав у невстановлений час, в невстановленому місці, при нез'ясованих обставинах.

15 листопада 2012 року приблизно о 12 годині ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту - для особитого вживання, знаходячись в районі Центрального ринку на проспекті Хіміків в місті Сєвєродонецьку, Луганської області, незаконно придбав у невстановленої особи наркотичні засоби - ацетильований опій вагою в перерахунку на суху речовину 0,12 грам, макову соломку вагою в перерахунку на суху речовину 56,7 грама, які на маршрутному таксі сполученням "Сєвєродонецьк-ГТВ", під керуванням невстановленої особи, незаконно перевіз у місто Лисичанськ, де незаконно зберігав при собі в пакеті з вказаною метою до моменту вилучення працівниками міліції.

В той же день, в період часу з 13 години 20 хвилин до 13 години 40 хвилин під час огляду місця події біля будинку 14 на кварталі Жовтневої революції в місті Лисичанську працівниками міліції було виявлено та вилучено наркотичний засіб - макову соломку вагою в перерахунку на суху речовину 56,7 грама, і у період часу з 14 години 05 хвилин до 14 години 15 хвилин під час особистого обшуку у ОСОБА_1 виявлено та вилучено наркотичний засіб - ацетильований опій в перерахунку на суху речовину 0,12 грам, які ОСОБА_1 незаконно придбав, перевіз та зберігав без мети збуту при вищевказаних обставинах.

Цього ж дня приблизно о 12 годині ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення прекурсору з метою його використання для виготовлення наркотичного засобу, знаходячись в районі Центрального ринку на проспекті Хіміків в місті Сєвєродонецьку Луганської області, незаконно придбав у невстановленої особи прекурсор - ангидрид оцтової кислоти вагою 2 грами, що становить великий розмір, який на маршрутному таксі сполученням "Сєвєродонецьк-ГТВ", під керуванням невстановленої особи, незаконно перевіз у місто Лисичанськ, де незаконно зберігав при собі в пакеті з вказаною метою до моменту вилучення працівниками міліції.

У апеляційної скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок Лисичанського міського суду від 04.04.2013 року скасувати, та направити справу на новий судовий розгляд. ОСОБА_1 вважає, що вирок підлягає скасуванню чи зміні згідно ст. 367 КПК України.

В доповненні до апеляції обвинувачений ОСОБА_1 вказує, що Лисичанським міським судом вирок постановлений незаконно, з явно обвинувальним ухилом. Він вважає, що всі докази, на яких базується обвинувачення здобуті незаконним, злочинними шляхом. Крім того, працівниками СБНОН Лисичанського MB УМВС України в Луганській області відносно нього здійснювались незаконні дії, а саме: йому були підкинуті наркотики та гроші до кишень. Він не міг здійснити опір, тому що є інвалідом ІІІ групи. Також він звертає увагу на те, що показання закупного ОСОБА_3 у відношенні нього за ч.2 ст.307 КК України є брехливими , крім того вони не співпадають з показаннями свідка ОСОБА_4, а свідок ОСОБА_5 зовсім не був допитаний. Обвинувачений вважає, що ОСОБА_3 його та ОСОБА_6 обмовляє. Суд відхилив клопотання про деталізацію телефонних дзвінків, а це на думку ОСОБА_1 є доказом його невинуватості, як і свідчення свідка ОСОБА_7

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 просить частково скасувати вирок Лисичанського міського суду від 04 квітня 2013 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України і призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна. Ухвалити новий виправдувальний вирок відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України. Адвокат ОСОБА_2 звертає увагу на те, що суд не прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_7, з яких вбачається, що у вересні 2012 року, в той час як ОСОБА_1 обвинувачується за епізодом № 1, він постійно мешкав в с. Біла Гора, де знаходиться ії житловий будинок. Також свідок показала, що при обшуку в її квартирі, в якому також проживає і ОСОБА_1, нічого не знайдено.

Захисник вважає, що в судовому засіданні не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час розгляду, не доведено що кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, вчинене обвинуваченим.

Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, який не згоден з апеляціями обвинуваченого та його захисника, просив залишити їх без задоволення, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який просив задовольнити свою апеляцію і апеляцію свого захисника,якій також пояснив ,що не оскаржував в апеляційної інстанції у встановленому законом порядку постанову слідчого прокуратури від 27.02.2013 року про закриття кримінального провадження за фактом перевищення влади працівниками СБНОН Лисичанського МВ УМВС України в Луганської області, пояснення захисника обвинуваченого,який також просив задовольнити його апеляцію та обвинуваченого, перевіривши матеріали справи та обсудивши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції не підлягає скасуванню, або змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним,обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення ,ухвалене компетентнім судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення,ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин,які підтверджені доказами,дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.. 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд першої інстанції вищевказані вимоги закону виконав повністю.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд послався у вироку на те,що не бере до уваги посилання обвинуваченого стосовно того, що до нього робітниками міліції було застосовано незаконні заходи впливу, та вказав на постанову слідчого в особливо важливих справах прокуратури м.Лисичанська Курпос В.А. про закриття кримінального провадження від 27.02.2013 року, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013030240000016 за фактом перевищення влади працівниками СБНОН Лисичанського МВ УМВС України в Луганської області ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за ознаками злочину, передбаченого ст..365 ч.1,ч.2 КК України під час дізнання, затримання, обшуку та досудового слідства щодо ОСОБА_1,обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України за відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення (а.с.42-44 кримінального провадження № 1-кп/415/26/13).

У апеляційному суді було вияснено, що обвинувачений та його захисник у встановленому законом порядку не оскаржували вищевказану постанову слідчого прокуратури.

Таким чином на слідчі дії, яки були проведені працівниками міліції ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, на підставі яких були отримані докази щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, суд першої інстанції обґрунтовано послався у вмотивованої частині обвинувального вироку.

Той факт, що наркотики та гроші були підкинути до кишені обвинуваченого не знайшов своє підтвердження. У в зв'язку з цим, ці доводи обвинуваченого є необґрунтованими.

У вмотивованої частині вироку суд першої інстанції послався на пояснення свідків, у тому числі ОСОБА_3,, ОСОБА_4, яким дав оцінку, вказав, що у суду не має підстав сумніватися в об'єктивності їх пояснень, оскільки вони узгоджуються між собою, а також підтверджуються зібраними по справі іншими доказами.

У колегії суддів також не має сумнівів у достовірності та об'єктивності пояснень вищевказаних свідків.

Крім того, колегія суддів звернула увагу на те, що у своєї апеляції обвинувачений не вказав у якій частині пояснення вищевказаних свідків не співпадають.

Той факт, що обвинувачений вказує на те, що він 27.09.2012 року знаходився на дачі у с. Біла Гора Попаснянського району був предметом дослідження у суді першої інстанції, який не знайшов свого підтвердження.

Свідок ОСОБА_7 була допитана у судовому засіданні , але суд першої інстанції обґрунтовано не поклав їх в основу вироку, тому що вони не підтверджують та не спростовують вину обвинуваченого.

Цей висновок суду є правильним, тому що з пояснень свідка ОСОБА_7 не вбачається, що обвинувачений 27.09.2012 року знаходився на дачі у с. Біла Гора, а також, що 15.11.2012 року у період часу з 09 годин 30 хв. до 12-00 годин вона знаходилася з сином у паспортній службі.

Колегія суддів вважає,що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив клопотання обвинуваченого про деталізацію телефонних дзвінків, тому що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що мобільний телефон, яким користувався обвинувачений, належав його матері, свідку ОСОБА_7

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вимоги ст.ст.370 КПК України не були порушені, судове рішення є вмотивованим, у вироку наведені належні і достатні мотиви та підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1, покарання,встановленої санкцією ст.307 ч.2 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 6 років.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, у вчиненні вищевказаних злочинів ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказах і є правильним и законним..

Як видно з вироку, при призначені покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував тяжкість і обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, а також те,що він є інвалідом 3 групи.

Колегія суддів не знайшла підстав для скасування вироку за обвинуваченням за ст.307 ч.2 КК України та ухвалення виправдувального вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, про що просить його захисник.

Вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 є законним, обґрунтованим та вмотивованим належним чином, і тому підстав для

задоволення апеляцій обвинуваченого та його захисника колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405,407,419 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області,-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 04 квітня 2013 року стосовно ОСОБА_1 за ст.ст.307 ч.2,309 ч.2,311 ч.2 КК України -залишити без змін, а апеляції обвинуваченого, та його захисника, адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.

С У Д Д І :

Є.В.Тополюк Б.Ф.Кошелєв І.В. Шмигельський