Рішення № 32738754, 26.07.2013, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 0909/3423/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2013 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Чернової О.А.

позивачки ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

представника позивачки адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Коломиї цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка одночасно діє в інтересах недієздатної ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, про зобов'язання знести самочинну добудову до квартири та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Коломийського міськрайонного суду з вказаним позовом.

В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона на підставі договору купівлі - продажу квартири від 22.09.2005 року є власником квартири АДРЕСА_1. На підставі вказаного договору за позивачкою зареєстроване право власності на придбану квартиру в ОКП «Коломийське МБТІ». Квартира позивачки є однокімнатною і складається з житлової кімнати площею 20.6 кв.м, кухні площею 6.2 кв.м, літньої кімнати площею 14.4 кв.м, двох коридорів площами 2.8 кв.м та 2.5 кв.м, веранди площею 2.9 кв.м, вбудованої шафи площею 11.1 кв.м, погріба площею 8.2 кв.м. Вказане стверджується вказаним договором купівлі-продажу, технічним паспортом даної квартири. Вказаний будинок є трьохквартирним, одноповерховим та знятий з балансу Коломийської міської ради. Відповідачка ОСОБА_2 є її сусідкою, яка проживає в квартирі № 2 цього будинку. Зазначена літня кімната площею 14.4 кв.м, яка є складовою частиною квартири позивачки, знаходиться на горищі будинку над частиною її квартири і частково над квартирою № 2, яка належить ОСОБА_4, яка є дочкою відповідачки та визнана недієздатною. Відповідачка декілька років тому на земельній ділянці, власником якої також є її дочка, біля стін квартири за № 2 викопала фундамент і звела стіни добудови до вищевказаної квартири.

У вересні 2009 року відповідачка без згоди і відома позивачки пробила дверний отвір в стіні зазначеної літньої кімнати з боку горища, вмонтувала в ньому вхідні двері, встановила в цій кімнаті дерев'яну перегородку, якою розділила належну позивачці кімнату на дві частини таким чином, що зі своєї квартири позивачка не мала змоги потрапити до дверей літньої кімнати. В зв'язку з цим позивачка була змушена звернутися до суду. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 02.03.2011 року витребувано у відповідачки і зобов'язано повернути позивачці частину захопленої відповідачкою літньої кімнати, яка є складовою квартири позивачки, зобов'язано не чинити перешкод у здійсненні права користування вказаною літньою

кімнатою. Однак, дане судове рішення не виконане відповідачкою повністю до даного часу.

Весною 2011 року відповідачка продовжила будівництво вищевказаної самочинної

добудови - встановила перекриття між першим і другим поверхом і звела стіни другого поверху, які частково примикають до стін літньої кімнати позивачки. В цій літній кімнаті є вікно, з якого ОСОБА_2 частково зняла рами, прибила до нього дошки і повністю закрила позивачці доступ природного освітлення, яке поступало в цю літню кімнату через вказане вікно. ОСОБА_4 як власник квартири № 2, будучи недієздатною, не могла дати дозвіл своєму опікуну - відповідачці на спірну добудову, а остання стосовно недобросовісно користується правами опікуна.

Крім того, відповідачка здійснює будівництво добудови до квартири її недієздатної дочки без належного дозволу і затвердженої проектної документації, що стверджується довідкою відділу архітектури і містобудування Коломийської міської ради, а також з порушенням діючих архітектурних і санітарних норм і правил, оскільки, закривши доступ природного освітлення в літню кімнату позивачки, відповідачка порушила норми інсоляції даного приміщення. В цій кімнаті стало темно і сиро, вона нищиться. В зв'язку з цим позивачці заподіяно моральну шкоду, яку вона обґрунтовує тим, що переживає душевні страждання через пошкодження відповідачкою її майна та порушенні її права власності. Від постійної тривоги за пошкодження її літньої кімнати і неможливість нею користуватися позивачка постійно відчуває нервове напруження. По питанню врегулювання цього конфлікту вона змушена звертатися в різні інстанції, для чого витрачає свій час і несе додаткові хвилювання. Така стресова ситуація призвела до змін у її життєвих стосунках.

Тому позивачка, посилаючись на положення ст.ст. 316-319, 321, 328, 375, 376, 1167 ЦК України, просить постановити рішення, яким зобов'язати відповідачку знести вказану самочинну добудову до квартири № 2, а також стягнути з неї 5000 грн. відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних в позовній заяві, а також просять врахувати рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.05.2013 року, яке стосується спірної літньої кімнати і згідно якого ця кімната є власністю позивачки. Тому вони просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, пояснивши, що її дочці належать 36/100 частин вищевказаного будинку, а позивачці - 33/100. В зв'язку з цим спірна літня кімната не може вважатися власністю лише позивачки, оскільки частина цієї кімнати знаходиться над квартирою відповідачки. У вказану в договорі купівлі-продажу квартири позивачки площу 68,7 кв.м. входять коридори, а не спірна літня кімната. Користуючись останньою, позивачка завдає відповідачці багато незручностей та душевних страждань, створюючи шум. Відповідачка також зазначає, що вона здійснила обмін із попереднім власником квартири позивачки ОСОБА_5 та обміняла свою земельну ділянку, що біля вказаного будинку, на зазначену літню кімнату, про що між ними 29.07.2005 року було укладено письмовий договір міни. Також відповідачка категорично відмовилася від здійснення будь-якої перебудови здійсненої нею добудови, оскільки позивачка також здійснила добудову. Тому відповідачка в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Представник третьої особи без самостійних вимог - інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, ця інспекція надіслала письмові пояснення, з яких вбачається, що позов підлягає до задоволення на підставі ст.376 ЦК України, оскільки спірна добудова здійснена самочинно, за що відповідачка була притягнута до адміністративної відповідальності за ст.96 КУпАП. Також відповідачкою було порушено п.2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ №466 від 13.04.2011 року.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь справі, дослідивши матеріали справи, оцінюючи досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачці належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 68,7 кв.м., що підтверджується копією договору купівлі-продажу серії ВСМ №706840 від 22.09.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №2123 та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.09.2005 року №844007 (а.с.6,7).

Вказана квартира складається з житлової кімнати площею 20.6 кв.м, кухні площею 6.2 кв.м,

літньої кімнати площею 14.4 кв.м., двох коридорів площею 2.8 кв.м та 2.5 кв.м., веранди площею

2.9 кв.м., вбудованої шафи площею 11.1 кв.м., погреба площею 8.2 кв.м., що стверджується технічним паспортом даної квартири (а.с.8,9).

Судом також встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Коломийської міської державної нотаріальної контори 22.04.1997 року, зареєстрованого в реєстрі за №2Д-281, ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с.33). В зв'язку з тим, що ОСОБА_4 визнана недієздатною, її опікуном призначено її матір - відповідачку.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.05.2013 року скасоване рішення Коломийського міськрайонного суду від 01.04.2013 року, винесене в справі №0909/5131/2012 за позовом ОСОБА_2, яка є опікуном недієздатної ОСОБА_4, до ОСОБА_1, ОСОБА_5, Обласного комунального підприємства "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", треті особи: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.09.2005 року в частині зазначення загальної площі квартири ОСОБА_1 як 68,7 кв.м., стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції встановлено, що спірна літня кімната побудована в піддашші будинку, де проживають сторони, в період, коли його власником була Коломийська міська рада, що відповідно підтверджується матеріалами архівної справи будинку та даними його первинної реєстрації, проведеної 20.03.1963 року. Вхід в приміщення літньої кімнати знаходиться тільки в квартирі ОСОБА_1, в зв'язку з чим цією кімнатою користувались тільки попередні власники вказаної квартири. Вказане приміщення (аналогічно як і приміщення погреба та веранди) не призначено для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, отже, не є допоміжними приміщеннями, а є нежитловим приміщенням, про що зазначено в матеріалах архівної справи будинку. Тому спірна літня кімната не є об'єктом права спільної сумісної власності співвласників вказаного будинку. За таких обставин загальна площа квартири №3 на час її купівлі позивачкою становила 68,7 кв.м. (а.с.99-102).

Відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що спірна літня кімната є складовою частиною квартири позивачки.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідачка самочинно здійснила добудову до квартири своєї дочки. Звівши другий поверх такої добудови, відповідачка перекрила вікно вказаної літньої кімнати, належної позивачці.

Відповідно до п.3 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил та за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинними будівництвом, якшо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ч.7 ст.376 ЦК України якщо проведення перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення,

таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

В судовому засіданні відповідачка категорично заявила, що вона відмовляється здійснювати будь-які дії щодо перебудови здійсненої нею добудови , спрямовані на відкриття вікна літньої кімнати.

Тому суд приходить до висновку, що з метою захисту прав позивачки як власника спірної

літньої кімнати відповідачку слід зобов'язати знести самочинно здійснену добудову за її власний рахунок.

Суд критично оцінює заключення, виготовлене Івано-Франківським філіалом Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція» про проведення візуального обстеження технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж на відповідність державним стандартам, будівельним нормам та правилам реконструйованої господарським способом квартири АДРЕСА_2, згідно якого вказана реконструйована квартира відповідає вказаним стандартам, нормам і правилам (а.с.123-125), оскільки спеціаліст, який проводив вказане обстеження, ОСОБА_9 в судовому засіданні ствердив, що самочинне спорудження відповідачкою другого поверху спірної добудови до її квартири не відповідає будівельним нормам, оскільки воно перешкоджає доступу природнього освітлення в спірну літню кімнату, і, проводячи таке обстеження, він не мав інформації хто є власником спірної літньої кімнати.

Також суд приходить до висновку, що вищевказаними діями відповідачка завдала позивачці моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях, нервовому напруженні, негативних змінах у її життєвих стосунках, в результаті того, що відповідачка порушила право власності, в тому числі право користування, позивачки на частину належної їй квартири.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує тривалість та інтенсивність моральних страждань позивачки і вважає, що справедливим розміром такого відшкодування буде 2000 грн.

Тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

В зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 214, 60 грн., враховуючи дві позовні вимоги немайнового характеру. Вказаний розмір судового збору сплачено позивачкою при зверненні до суду з даним позовом 03.07.2012 року, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.1).

Інші судові витрати позивачки документально не підтверджені.

На підставі наведеного, ст.ст. 23, 316-319, 321, 376, 391, 1167 ЦК України та, керуючись ст.ст.88, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок здійснену нею самочинну добудову до квартири АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 214 гривень 60 копійок сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 31 липня 2013 року

Суддя: Калинюк О. П.