Вирок № 32737901, 01.06.2013, Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)

Справа № 413/769/13-к

Провадження № 1-кп/413/38/13

В И Р О К

Іменем України

01 червня 2013 року м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Ковальчук Г. Л.,

при секретарі Базь О.А.,

за участю прокурора: Шкуліпа І.Є.,

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Луч кримінальне провадження № 1201203021000084 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красний Луч Луганської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

що 22.09.2012 року приблизно о 04.30 годині ОСОБА_2, керуючи автомобілем АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1, в якому в якості пасажира знаходився ОСОБА_4, рухаючись автодорогою Старобельськ-Луганськ-Донецьк в бік м. Красний Луч на ділянці 171 км.+800 м. на закругленні дороги по ходу свого руху, не проявивши належної уваги до дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, допустив виїзд за межі проїжджої частини та перекидання автомобіля. В результаті даного перекидання громадянин ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля АUDІ -100 державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 12.1. Правил дорожнього руху України, оскільки виходячи з конкретних дорожніх умов на конкретній ділянці дороги, він повинен був обрати таку швидкість свого руху, щоб при впливі на органи керування транспортного засобу (гальмівну систему та рульове керування) він мав змогу безпечно керувати автомобілем і постійно контролювати напрямок і траєкторію його руху в межах обраної смуги руху, та були умовою для створення аварійної ситуації і з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та отриманням ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, від яких останній помер.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив суду, що 21.09.2012 року він перебував на роботі, здійснював послуги таксі, потім поїхав до знайомого Дорош, де чекав виклику. У Дорош також знаходився його знайомий ОСОБА_4. Вони розмовляли, виклику він не дочекався та приблизно о 24 годині зібрався додому. ОСОБА_4 поїхав з ним, а по дорозі запропонував поїхати повечеряти в кафе х. Коріне. У кафе вони їли та розмовляли, спиртні напої не вживали, потім замовили пиво з собою та приблизно о 4 годині ранку поїхали додому. Коли вони проїхали поворот на м. Міусинськ, то в районі дач його засліпило від фар зустрічної машини, він нажав на гальма, машину потягло в сторону і вона вдарилася в дерево. Від удару він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то побачив ОСОБА_4 на задньому сидінні автомобіля. Після цього він взяв в машині горілку, змив кров з обличчя та намагався зробити ОСОБА_4 штучне дихання, але зрозумів, що той помер. Тоді він випив горілки та подзвонив дружині та матері. Коли приїхали ДАЇ та Швидка допомога, то його відвезли до лікарні. У скоєному щиро кається, матеріальну та моральну шкоду потерпілому відшкодувує.

Представник потерпілого у судовому засіданні пояснив, що 22.09.2012 року обвинувачений керував автомобілем, в якому знаходився ОСОБА_4 і порушив Правила дорожнього руху, в наслідок чого сталося ДТП і ОСОБА_4 загинув. Потерпілий з обвинуваченим домовилися, що останній у добровільному порядку відшкодує спричинену шкоду, тому цивільний позов вони не заявляють. Враховуючи цю обставину, а також наявність у обвинуваченого неповнолітньої дитини не наполягають на позбавленні ОСОБА_2 волі за скоєний злочин.

Крім повного визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_2, його провина у скоєному кримінальному правопорушенні підтверджується:

- поясненнями свідка ОСОБА_5, яка пояснила суду, що з 20 по 25 вересня 2012 року проходила практику у кафе «Єреван» х. Коріне. Вночі з 21 на 22 вересня приблизно о 24 годині у кафе прийшли ОСОБА_2 з другом, які зробили заказ та перебували у кафе 1-1,5 години. Спиртні напої вони не вживали, буди в нормальному стані. Коли вони пішли, то ОСОБА_2 замовив з собою 6 пляшок пива,

- поясненнями свідка ОСОБА_6, який пояснив суду, що приблизно 21.09.2012 року у кафе «Єреван» після 24 години приїхав ОСОБА_2, якого він раніше знав. ОСОБА_2 був тверезий і з ним ще був чоловік. Що вони замовляли він не пам'ятає, але їх обслуговувала ОСОБА_5,

- поясненнями свідка ОСОБА_7, який пояснив суду, що 22.09.2012 року ввечері до нього приїхав ОСОБА_4, з яким вони пили пиво. Приблизно між 19 та 21 годинами приїхав ОСОБА_2, який з ними грав у карти, але спиртні напої не вживав. ОСОБА_2 чекав дзвінка, але не дочекався і зібрався їхати додому. ОСОБА_4 попросив ОСОБА_2 підвезти його і вони разом поїхали приблизно о 23 годині. Зранку він дізнався, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 потрапили у ДТП і ОСОБА_4 загинув.

Крім вищезазначеного, винуватість обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.09.2012 року з фото таблицями на 171 км + 800 м автодороги Старобельськ - Луганськ - Донецьк за участю автомобіля АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого загинув ОСОБА_4.(а.с.14-24),

- протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу автомобіля АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1 від 22.09.2012 року, відповідно до якого виявлені пошкодження автомобіля внаслідок ДТП(а.с.25),

- протоколом огляду трупа ОСОБА_4 від 22.09.2012 року в автомобілі АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1 на місці ДТП на 171 км + 800 м автодороги Старобельськ - Луганськ - Донецьк (а.с.27-30),

- постановою слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Луганській області від 26.09.2012 року ОСОБА_8 про визнання автомобіля АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1 речовим доказом по справі (а.с.77),

- висновком судово-медичної експертизи № 364/1 від 19.10.2012 року, згідно якої смерть ОСОБА_4, 1982 року народження настала внаслідок розриву та розтрощення печінки з розвитком внутрічеревної кровотечі. При дослідженні трупа були виявлені тілесні пошкодження: садна задньої поверхні грудної клітки, правого плеча, шиї, лиця, рани з нерівними синцевими краями правого плеча і лиця, внутрічерепна травма, крововилив під м'яку мозкову оболонку тім'яний - скроневої області справа і зліва; закрита травма органів грудної і черевної порожнини, переломи ребер справа по двох лініях з крововиливом під реброву плевру і міжреберні м'язи, розриви тканин правої і лівої легені, крововилив на поверхні правої і лівої легені, гемоторакс (наявність в плевральних порожнинах слідів рідкої крові; множинні розриви і розтрощування печінки, гемоперітонітум (наявність в черевній порожнині 2,5 літра рідкої крові), недокрів'я досліджуваних органів. Описані вище тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету, предметів, можливо при ударах об виступаючі частини салону автомобіля у момент дорожньо-транспортного випадку. Всі пошкодження були спричинені за життя, утворилися в невеликий проміжок часу, незадовго до настання смерті. За ступеням тяжкості: внутрічерепна травма з крововиливом під оболонки головного мозку, розрив правої і лівої легені, розриви і розтрощування печінки мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення; перелом ребер справа має ознаки пошкоджень середнього ступеня тяжкості; садно і рани мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Між спричиненими ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними пошкодженнями та настанням смерті є прямий причинний зв"язок (а.с.112-115),

- висновком судової авто технічної експертизи № 1967/18 від 24.12.2012 року, згідно якої технічних несправностей гальмівної системи, рульового управління та зовнішніх світових приладів автомобіля АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1, які б могли мати місце до настання дорожньо-транспортної пригоди та спричинити її розвиток, не встановлено (а.с.133-136),

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 2044/19 від 08.01.2012 року, згідно якої пошкодження боковини шини колеса сталося після втрати курсової стійкості автомобіля внаслідок контакту зі статичними об'єктами (найбільш можливо деревами), які знаходилися за межами проїжджої частини дороги. У причинному зв'язку з настанням ДТП, яке мало місто 22.09.2012 року пошкодження боковини шині правого заднього колеса автомобіля АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1 не знаходилося (а.с.138-142),

- висновком судової авто технічної експертизи № 2210/18 від 17.01.2013 року, згідно якої в даній дорожній обстановці нормативні (должні) дії водія автомобіля АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 регламентувалися п. 12.1 ПДР України. Відповідно з вимогами вказаного пункту ПДР України ОСОБА_2 виходячи з з конкретних дорожніх умов на конкретній дільниці дороги, повинен був обирати таку швидкість свого руху, щоб при впливі на органи управління транспортного засобу (гальмівна система, рульове управління) він мав можливість безпечно управляти автомобілем та постійно контролювати напрямок та траєкторію його руху у межах вибраної полоси руху. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти події шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, для виконання яких у нього були відсутні перешкоди технічного характеру, тобто технічна можливість визначалася вибором з боку водія ОСОБА_2 безпечної швидкості руху та засобів управління транспортним засобом в даних дорожніх умовах. Оскільки водій автомобіля АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти подію, але не скористався нею, то дії ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР України та з технічної точки зору були умовою створення аварійної ситуації та знаходилися у причинному зв»язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.144-146),

- постановою старшого слідчого СВ Краснолуцького МВ ГУМВС ОСОБА_9 від 04.02.2013 року про визнання та долучення заднього правого колеса автомобіля АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1 до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (а.с. 193).

За таких обставин суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, на диспансерному обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, в силу ст.. 89 КК України - раніше не судимий.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_2 обставин, згідно ст.67 КК України, судом не виявлено.

Пом'якшуючими покарання ОСОБА_2 обставинами, згідно ст.66 КК України, суд визнає те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному та визнав свою провину, має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та добровільно відшкодував спричинену шкоду потерпілому.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи думку потерпілого, суд вважає можливим призначити ОСОБА_2 покарання не пов'язане з позбавленням волі з застосуванням ст.. 75,76 КК України у вигляді засудження з випробувальним терміном без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Судові витрати по кримінальному провадженню з проведення судових експертиз суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили суд вважає необхідним залишити попередній - особисте зобов'язання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років.

Керуючись ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання з виправним строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Керуючись ст. 76 КК України зобов'язати засудженого повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально -виконавчої інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити - особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі - автомобіль АUDІ-100, 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та заднє праве колесо автомобіля АUDІ-100 державний номер НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_2

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2:

- на відшкодування процесуальних витрат 2193 (дві тисячі сто дев»яносто три) грн. на користь за проведення Луганським відділенням Донецького НІІ судових експертиз авто технічних та транспортно-трасологічної експертиз (р/р 31113090700039, код СДРПОУ 37983618, ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013 отримувач держбюджет України 21080500 (код доходу бюджету) за експертні послуги № 1967/18 від 24.12.2012 року, № 2044/19 від 08.01.2013 року та № 2210/18 від 17.01.2013 року).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Г.Л.Ковальчук