Постанова № 32737892, 29.07.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року Справа № 5002-7/3973-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Волкова К.В.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Сталкер" - Нікітін Олександр Ігорович, дов. б/н від 01.10.2012 р.

відповідача: дочірнє державне унітарне підприємство пансіонат "Зеніт" - Халаімов Володимир Геннадійович, дов. б/н від 22.01.2013 р.

третьої особи: Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 18 червня 2013 року у справі № 5002-7/3973-2010

за скаргою дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт"

на дії Управління державної виконавчої служби ГУЮ Міністерства юстиції в АР Крим, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ Міністерства юстиції в АР Крим, відділу державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції в АР Крим

стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю „Сталкер"

до відповідача - дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт"

про стягнення 1461607,87 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2012 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 14 березня 2013 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" до відповідача дочірнього державного унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" про стягнення 1461607,87 грн. задоволено повністю, вирішено стягнути з дочірнього державного унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" заборгованість в розмірі 1461607,87 грн., 14617,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 3 а.с. 108-114).

26 листопада 2012 року на примусове виконання вказаного рішення господарським судом Автономної Республіки Крим був виданий наказ.

03 червня 2013 року до суду від дочірнього державного унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в якій дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт" просить суд:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономної Республіки Крим Шерстньова Р.О. щодо складання акту опису й арешту майна від 22 квітня 2013 року про стягнення з дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" та Бабій С.О. на суму 2004253,26 грн.

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономної Республіки Крим Шерстньова Р.О. від 25 квітня 2013 року про приєднання виконавчого провадження № 33202836 до зведеного виконавчого провадження № 37753845.

Заява мотивована тим, що акт опису і арешту майна від 22 квітня 2013 року складений на підставі зведеного виконавчого провадження раніше ніж державним виконавцем винесено постанову від 25 квітня 2013 року про об'єднання таких виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, крім того, заявнику не були вручені копії постанов про приєднання виконавчого провадження до зведеного, чим порушено вимоги статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» щодо порядку та строків вручення копій постанов державного виконавця (т. 4 а.с. 205-211).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2013 року у справі №5002-7/3973-2010 відмовлено у задоволенні скарги дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" на дії Управління державної виконавчої служби ГУЮ Міністерства юстиції в АР Крим, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ Міністерства юстиції в АР Крим, відділу державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції в АР Крим.

Відмова у задоволенні скарги мотивована тим, що скаржник не зазначив, у чому полягає порушення його прав і яких саме, а також яким чином вони будуть відновлені у разі визнання протиправними дій державного виконавця щодо складання акту опису й арешту майна від 22 квітня 2013 року (т. 4 а.с.159-163).

Не погодившись із прийнятою ухвалою, дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу, визнати противоправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньова Р.О. щодо складання акту опису й арешту майна від 22.04.2013 р. про стягнення з ДП "Пансіонат "Зеніт" на користь ТОВ "Сталкер" та Бабій С.О. на суму 2004253,26 грн., визнати противоправною та скасувати постанову головного державного виконавця Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньова Р.О. від 25.04.2013 р. про приєднання виконавчого провадження №33202836 до зведеного виконавчого провадження №37753745.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не досліджені обставини того, що державним виконавцем порушені вимоги діючого законодавства при складанні акту опису і арешту, оскільки його складено не в межах зведеного виконавчого провадження відносно скаржника, а копії цього акту не були надані скаржнику. Крім того, скаржник зазначив, що арештоване майно пансіонату "Зеніт" належить ВАТ „ВАК „МіГ", яке є державним підприємством, а тому на вказане майно, яке також не набуло статусу нерухомого майна, не може бути розповсюджене стягнення (т. 4 а.с. 205-211).

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15 липня 2013 року апеляційну скаргу прийнято до судового провадження і призначено до судового розгляду у строки, передбачені частиною 2 статті 102 ГПК України.

У зв'язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні судді Гоголя Ю.М., його замінено на суддю Волкова К.В. за розпорядженням в.о. секретаря 1-ої судової палати САГС від 29.07.2013 р.

У судовому засіданні 29 липня 2013 року представник дочірнього державного унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання заінтересована особа повідомлена належним чином, про причини неявки суд не сповістила, клопотань про відкладення розгляду справи та заперечень на апеляційну скаргу суду не надала.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обов'язковою визнано не було, колегія суду апеляційної інстанції визнала за можливе переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності представника, що не з'явився.

Розглянувши справу в порядку статей 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Матеріали справи свідчать, що 25 квітня 2013 року постановами головного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим виконавче провадження №35753332 з примусового виконання наказу №5002-7/3973-2010, виданого господарським судом Автономної Республіки Крим 26.11.2012, та виконавче провадження №33202836 з примусового виконання виконавчого листа №120/604/12, виданого Судацьким міським судом 24 травня 2012 року, приєднані до зведеного виконавчого провадження №37753845, яке знаходиться на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (т. 4 а.с. 23-28).

Актом державного виконавця від 22 квітня 2013 року в межах виконання виконавчого провадження зі стягнення з боржника на користь Бабій С.Д. та ТОВ „Сталкер" 2004253,26 грн. було накладено арешт на нерухоме майно дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" (т. 4 а.с. 69-70).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономної Республіки Крим Шерстньова Р.О. від 25 квітня 2013 року виконавче провадження № 35753332 з примусового виконання наказу господарського суду АР Крим № 5002-7/3973-2010 від 26.11.2012 р. приєднано до зведеного виконавчого провадження № 37753845 (т.4 а.с. 72).

Обставини того, що арешт на майно боржника був накладений до моменту об'єднання в одне виконавче провадження зі стягнення з боржника на користь Бабій С.Д. та ТОВ „Сталкер" 2004253,26 грн., тобто за двома різними виконавчими провадженнями, стали причиною для звернення дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" до суду із скаргою на дії посадових осіб виконавчої служби.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, вислухавши пояснення представників стягувача і боржника та перевіривши їх доводи наявними у справі доказами, судова колегія визнала відсутніми підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну виконавчу службу" правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

В силу статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» та статті 7 Закону України «Про виконавче провадження», дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

В силу статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

У процесі здійснення виконавчого провадження в числі інших заходів державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому порядку (пункт 5 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Будучи стороною виконавчого провадження боржник зобов'язаний надавати у строк, встановлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах.

У пункті 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що при розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам правових норм статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Частина 2 та частина 5 статті 57 Закону встановлює, що арешт на майно боржника може накладатися у тому числі й проведенням опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна.

Порядок опису та арешту майна врегульовано та визначено пунктом 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802.

В процесі дослідження доданих до скарги доказів встановлено, що 22 квітня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим з врахуванням пункту 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 після виявлення майна в присутності боржника та понятих складено акт опису і арешту майна. На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним. Зауваження або заяви від осіб, що були присутніми під час опису майна, у тому числі і боржника, відсутні. Копія акта опису та арешту майна уповноваженим представником боржника отримана.

У вказаному акті зазначено про те, що опис і арешт майна проведено на підставі зведеного виконавчого провадження від 26 грудня 2012 року.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" встановлено, що у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження, крім випадків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" (пункт 3.8.1).

Виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні.

За зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Пунктом 3.8.5 вказаного вище наказу від 02.04.2012 р. № 512/5 передбачено, що у разі виявлення іншого виконавчого провадження, відкритого щодо одного й того самого боржника в тому самому органі ДВС, державний виконавець звертається до начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, щодо прийняття рішення стосовно об'єднання виконавчих проваджень у зведене чи приєднання виконавчого документа до зведеного виконавчого провадження.

Таким чином, об'єднання в одне зведене виконавче провадження щодо одного й того самого боржника не перешкоджає здійсненню державним виконавцем виконавчих дій щодо кожного з цих проваджень незалежно, та жодним чином не порушує прав боржника.

Крім того, заявником скарги не наведено, що під час складання акту опису й арешту майна від 22 квітня 2013 року державний виконавець порушив якісь пункти Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 та вимоги статей Закону України «Про виконавче провадження», які регулюють такі дії. Навпаки, боржник не заперечував проти проведення дій державним виконавцем і був присутній при їх проведенні. Більш того, жодних зауважень з боку боржника під час виконання державним виконавцем дій по проведенню опису і арешту майна на час складання акту висловлено не було, з огляду на що, дії державного виконавця є правомірними.

Посилання заявника скарги у скарзі на те, що актом опису й арешту майна від 22 квітня 2013 року арешт накладено на нерухоме майно, яке не відповідає дійсному статусу цього майна, оскільки воно не набувало статусу нерухомого, не проходило державну реєстрацію і є будівельними матеріалами, суд відхиляє, та з врахуванням приписів статті 12, частини 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" зазначає, що боржник зобов'язаний надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, а також має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Крім того, посилання боржника на те, що арештоване майно пансіонату "Зеніт" належить ВАТ „ВАК „МіГ", яке є державним підприємством, а тому на вказане майно, не може бути розповсюджене стягнення є безпідставними, так як суду як першої, так і апеляційної інстанції, не надані докази знаходження вказаного майна у власності Російської Федерації. Існують лише робочі питання щодо вирішення цього питання (т. 4 а.с. 226-231).

Як вже зазначалось судом, боржник був присутній під час складання акту опису й арешту майна від 22 квітня 2013 року, проте, не виконав свій обов'язок і не надав державному виконавцю відомостей про своє майно та обставини щодо статусу такого майна, докази зворотного на час розгляду скарги суду представлені не були. Зауважень та заяв до акту боржником надано не було. Також, боржник не надав доказів при дослідженні яких суд мав би змогу надати оцінку його твердженням про статус описаного майна.

Судова колегія зазначає, що правові підстави для задоволення скарги про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономної Республіки Крим Шерстньова Р.О. від 25 квітня 2013 року про приєднання виконавчого провадження №33202836 до зведеного виконавчого провадження №37753845 також відсутні, оскільки нормами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані до господарських судів, які видали виконавчий документ.

Крім того, статтею 85 Закону України „Про виконавче провадження" зазначено, що скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Разом з тим, постанова про приєднання виконавчого провадження №33202836 до зведеного виконавчого провадження №37753845 приймалась в рамках примусового виконання виконавчого листа №120/604/12 виданого 24 травня 2012 року Судацьким міським судом, що виключає можливість розгляду даної вимоги в порядку господарського судочинства.

Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що скаржником не наведено, у чому полягає порушення його прав і яких саме, а також яким чином вони будуть відновлені у разі визнання протиправними дій державного виконавця щодо складання акту опису й арешту майна від 22 квітня 2013 року.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що дії державного виконавця щодо складання акту опису й арешту майна від 22 квітня 2013 року про стягнення з дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" та Бабій С.О. на суму 2004253,26 грн. є правомірними і здійснені в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги боржника у виконавчому провадженні.

З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2013 року у справі № 5002-7/3973-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя підпис Ю.В. Борисова

Судді підпис К.В. Волков

підпис В.І. Гонтар

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталкер"

(вул. Привокзальна, 3,Євпаторія,97400)

2. Дочірнє державне унітарне підприємство пансіонат "Зеніт"

(вул. Пушкіна, 1,Морське,Судак,98033)

3. Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим

(вул. Київська, 81,Сімферополь,95006)