Рішення № 32737335, 29.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа № 911/2163/13

За позовом Заступника Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР"

про стягнення 62 127,28грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від прокуратури не з'явилися;

від позивача Маркітан А.В. (дов. № 1494 від 28.05.2013р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Заступник Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький (далі - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР" (далі - відповідач) про стягнення 62 127,28грн. заборгованості, з яких: 61 399,32грн. боргу за договором про відшкодування вартості послуг теплопостання, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 472 від 15.03.2012р., 520,10грн. пені та 207,86грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 472 від 15.03.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.06.2013р. порушено провадження у справі 911/2163/13, розгляд справи призначено на 21.06.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2013р. розгляд справи відкладено на 29.07.2013р.

Представники прокуратури та відповідача в судові засідання 21.06.2013р. та 29.07.2013р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що неявка представників прокуратури та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників прокуратури та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2012р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР" (Сторона 2) укладено договір про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 472, за умовами якого сторона 2 зобов'язалася відшкодовувати стороні 1 вартість наданої теплової енергії спожитої нею у кожній військовій частині, до площ якої має доступ згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011р., в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/7 від 01.03.2012р., згідно рішення Міністра оборони № 2519 від 01.03.2012р.

Згідно п.п. 3.1., 3.1.1. договору сторона 1 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі, забезпечити приміщення сторони 2 тепловою енергією, для своєчасного виконання останнім зобов'язань узятих за договором з харчування, дотримуючись встановлених діючим законодавством норм, правил, стандартів тощо.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.2.2. договору сторона 2 зобов'язується своєчасно, протягом 5-ти банківських днів, оплачувати отримані від сторони 1 рахунки за спожиту теплову енергію.

Договір діє на період з 01.03.2012р. та до 30.04.2012р. (п. 6.1. договору).

31.01.2013р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР" (Сторона 2) укладено додаткову угоду до договору про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 472 від 15.03.2012р., за умовами якої п. 1.1. розділу 1 „Предмет договору" договору викладено у наступній редакції: „1.1. Відповідно до умов даного договору сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість наданої теплової енергії спожитої нею у кожній військовій частині в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг з харчування 05.12.2008р. № 271/2/08/5 (надалі - договір харчування), згідно рішення Міністра оборони України № 2519 від 01.03.2012 року та згідно рішення Міністра оборони України № 303/5/18/566 від 06.07.2012 року, а саме, оплату теплової енергії, яка надається до місць загального користування (обіденні зали, холи, вестибюлі, роздягальні, умивальні) здійснювати на площу з розрахунку штатної чисельності особового складу військової частини, відповідно до наказу МО України від 05.01.2011р. № 5, а споживання теплової енергії у технологічних приміщеннях (варочні цехи, склади та ін.) оплачувати в повному обсязі", п. 6.1. договору викладено в новій редакції: „6.1. Договір вчинено (підписано) 15.03.2012р. Договір діє з 01032012р. по 01.03.2013р.".

На виконання п. 1.1. договору про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 472 від 15.03.2012р. позивач надав відповідачу теплову енергію на загальну суму 85 800,74грн., що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.2. договору про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 472 від 15.03.2012р., виконав частково, сплативши 24 401,42грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент порушення провадження у справі (04.06.2013р.) склав 61 399,32грн. (85 800,74грн. - 24 401,42грн.), що підтверджується наявними матеріалами справи.

Крім того, суд встановив, що після порушення провадження у справі (04.06.2013р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 61 868,58грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 52-53), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи складає 258,70грн. пені.

Предметом позову є вимоги про стягнення 61 399,32грн. боргу за договором про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 472 від 15.03.2012р., 520,10грн. пені та 207,86грн. 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, прокурором за період з 05.02.2013р. по 03.04.2013р. нарахована пеня в 520,10грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За порушення термінів відшкодування вартості спожитої теплової енергії сторона 2 сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день невідшкодування (п. 4.4. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 13), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 05.02.2013р. по 03.04.2013р. становить 520,10грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором прокурором за період з 05.02.2013р. по 03.04.2013р. нараховані 3 % річних в розмірі 207,86грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку 3 % річних (а.с. 13), арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 05.02.2013р. по 03.04.2013р. складає 207,86грн. 3 % річних.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 472 від 15.03.2012р. позивач надав відповідачу теплову енергію на загальну суму 85 800,74грн., що підтверджується наявними матеріалами справи; відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.2. договору про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 472 від 15.03.2012р., виконав частково, сплативши 24 401,42грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент порушення провадження у справі (04.06.2013р.) склав 61 399,32грн. (85 800,74грн. - 24 401,42грн.), що підтверджується наявними матеріалами справи; після порушення провадження у справі (04.06.2013р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 61 868,58грн., з яких: 61 399,32грн. основного боргу, 261,40грн. пені та 207,86грн. 3 % річних, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 52-53), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи складає 258,70грн. пені.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 258,70грн пені підлягає задоволенню повністю.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на те, що після порушення провадження у справі (04.06.2013р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 61 868,58грн., з яких: 61 399,32грн. основного боргу, 261,40грн. пені та 207,86грн. 3 % річних, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 52-53), суд вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 61 399,32грн. боргу за договором про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 472 від 15.03.2012р., 261,40грн. пені та 207,86грн. 3 % річних підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (ч. 2 ст. 49 ГПК України).

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір" та спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині вимог Заступника Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР" про стягнення 61 399 (шестидесяти однієї тисячі трьохсот дев'яносто дев'яти гривень) 32 коп. боргу за договором про відшкодування вартості послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 472 від 15.03.2012р., 261 (двохсот шестидесяти однієї гривні) 40 коп. пені та 207 (двохсот семи гривень) 86 коп. 3 % річних припинити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР" (09161, Київська обл., Білоцерківський район, місто Узин, вул. Заводська, буд. 23 А; код ЄДРПОУ 33882399) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький (29000, м. Хмельницький, вул. Ціолковського, буд. 3/1; код ЄДРПОУ 07928461) 258 (двісті п'ятдесят вісім гривень) 70 коп. пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР" (09161, Київська обл., Білоцерківський район, місто Узин, вул. Заводська, буд. 23 А; код ЄДРПОУ 33882399) в доход Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 31.07.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко