Ухвала суду № 32737193, 24.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/25859/13 24.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Компані"ДоДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби УкраїниПрозобов'язання відкликати Акт від 06.04.2012 року № 694/22-2/35920561 Головуючий суддя Блажівська О.Є.

Суддя Баранов Д.О., Суддя Чебикіна С.О.

Представники сторін:

Від позивача - Микульська Т.В. дов. б/н від 24.12.2012р. до 31.12.2014р., Лисовець Т.В. дов. б/н від 24.12.2012р. до 31.12.2014р.

Від відповідача - Ткач С.С. дов. № 13544/9/10-209 від 24.12.2012р. до 31.12.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірель Компані" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про: зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі відкликати Акт від 06.04.2012 року № 694/22-2/35920561 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Компані" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "СТС Логістік Київ," ТОВ "Укрхолод", ТОВ "Флорена -плюс" за період серпень, жовтень -грудень 2011 року та повідомити про його відкликання всі органи державної податкової служби України, до яких цей акт був надісланий.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2012 року відмовлено у прийнятті позовної заяви.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2012 року скасовано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 року справу прийнято до провадження, присвоєно справі № 910/25859/13, розгляд справи призначено на 15.04.2013 року.

По справі № 910/25859/13 надійшов запит від Київського апеляційного господарського суду повернути справу № 910/25859/13 до Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням касаційної скарги.

28.03.2013 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. справу № 910/25859/13 передано судді Гумезі О.В. для вчинення процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2013 року зупинено провадження у справі № 910/25859/13, справу передано до Київського апеляційного господарського суду на запит Вищого господарського суду України.

14.05.2013 року з Вищого господарського суду України надійшла справа № 910/25859/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року поновлено провадження у справі № 910/25859/13.

20.05.2013 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з поверненням судді Блажівської О.Є. з відрядження справу № 910/25859/13 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року справу № 910/25859/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 03.06.2013 року.

03.06.2013 року представники позивача у судове засідання з'явились.

03.06.5013 року представник відповідача у судове засідання з'явився.

У зв'язку зі складністю справи, суд приходить до висновку призначити колегіальний розгляд справи.

Відповідно до статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відносить до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справ, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Враховуючи складність справи з метою забезпечення повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, суд вважає за доцільне призначити колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року призначено колегіальний розгляд справи № 910/25859/13, у зв'язку зі складністю справи.

03.06.2013 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., справу № 910/25859/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Блажівська О.Є. (головуючий) суддя Баранов Д.О., суддя Власов Ю.Л.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року справу № 910/25859/13 прийнято до розгляду колегіально, розгляд справи призначено на 22.07.2013 року.

22.07.2013 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва справу № 910/25859/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Блажівська О.Є. (головуючий) суддя Баранов Д.О., суддя Чебикіна С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 року справу № 910/25859/13 прийнято до провадження.

22.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

22.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло підтвердження про відсутність аналогічного спору.

22.07.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

22.07.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву.

Представник-1 позивача надав суду усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 24.07.2013 на 14:00 год.

23.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012р. № 2а-8613/12/2670 та копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012р. № 2а-8613/12/2670.

24.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

24.07.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Представник-2 позивача надав суду усні пояснення щодо поданого клопотання про витребування доказів.

Представник-1 позивача надав суду усні пояснення щодо клопотання про витребування доказів.

Представник-1 позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва встановив.

Відповідно до поданої позовної заяви, позивач - ТОВ «Мірель Компані» просить Господарський суд міста Києва, зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва відкликати Акт від 06.04.2012 року № 694/22-2/35920561 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірель Компані» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «СТС Логістік Київ», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Флорена-плюс» за період серпень, жовтень - грудень 2011 року та повідомити про його відкликання всі органи державної податкової служби України, до яких цей акт був надісланий.

Відповідно позовної заяви позивач посилається на положення пп. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21, пп. 20.1.6. п. 20.1. ст. 20 ст.ст.72, 185,187, 189 Податкового кодексу України, тощо.

Згідно Акту від 06.04.2012 року № 694/22-2/35920561 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірель Компані» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «СТС Логістік Київ», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Флорена-плюс» за період серпень, жовтень - грудень 2011 року встановлено відсутність у ТОВ «Мірель Компані» фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань та перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період серпень, жовтень - грудень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Господарським судом міста Києва встановлено, що Акт від 06.04.2012 року № 694/22-2/35920561, складений Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, тобто суб'єктом владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у 2012 році вже звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби по перевірці та складанні акту № 694/22-2/35920561 від 06.04.2012р. про неможливість проведення зустрічної перевірки.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2012 року у справі № 2а-8613/12/2670, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Компані" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, позивачу у справі № 910/25859/13 - Товариству з обмеженою відповідальністю «Мірель Компані» відмовлено в задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 року, зазначену постанову Окружного адміністративного суду м. Києва залишено без змін.

Окрім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва було встановлено, що документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірель Компані», за результатами якої було складено акт № 694/22-2/35920561 було проведено ДПІ у Печерському районі м. Києва правомірно у спосіб, та в межах повноважень, що визначені Конституцією України та Законами України.

Так, у вказаній постанові Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено, що згідно п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платників податків.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставини справи № 2а-8613/12/2670, свідчить про те, що відповідач, ічиняючи оскаржувані дії по перевірці та складанні акту № 694/22-2/35920561 від 06.04.2012р., а також видаючи оскаржуваний наказ № 192 від 05.04.2012р. , діяв на підставі , в межах повноважень та у спосіб що визначені Конституцією України та Законами України.

Таким чином, Акт № 694/22-2/35920561 від 06.04.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірель Компані» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «СТС Логістік Київ», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Флорена-плюс» за період серпень, жовтень - грудень 2011 року встановлено відсутність у ТОВ «Мірель Компані» фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань та перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період серпень, жовтень - грудень 2011 року, є чинним.

Заслухавши пояснення сторін та розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку припинити провадження у справі, з наступних підстав.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно п.1 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, згідно п.1 ч.1 ст.30 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У рішенні від 14.12.2011, № 19-рп/2011 "У справі за конституційним зверненням громадянина Осетрова Сергія Володимировича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини)" конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні, виходить з такого.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Згідно п. 4.2. рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Відповідно до ч.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Згідно пункту а ч.1 п. 17 Постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.2011, № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським", до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність.

Відповідно до п.4.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що: справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК).

Згідно п.1 Інформаційного листа Верховного суду України від 26.12.2005 року № 3.2.-2005, визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, суди повинні враховувати, що КАС України встановлює такі правила відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикції: встановлення переліку публічно-правових спорів, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів (частина друга статті 17 КАС України).

Досліджуючи зміст позовної заяви про захист ділової репутації, Господарським судом міста Києва встановлено, що в описовій частині позовної заяви, позивач вказує на визнання незаконними дії відповідача щодо зазначення в акті щодо звірки недостовірної інформації про відсутність у позивача фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви про захист ділової репутації, позивач просить суд зобов'язати відповідача відкликати Акт про неможливість проведення зустрічної звірки та повідомити про його відкликання всі органи державної податкової служби України, до яких цей акт був надісланий. Вимоги описової частини позовної заяви про захист ділової репутації стосовно спростування недостовірної інформації, різняться від позовних вимог прохальної частини позову за своєю правовою природою та змістом.

Таким чином, вимога позивача про зобов'язання відповідача відкликати Акт про неможливість проведення зустрічної звірки та повідомити про його відкликання всі органи державної податкової служби України, до яких цей акт був надісланий, зачіпає правовідносини між суб'єктом владних повноважень та позивачем, які регулюються нормами адміністративного права, а тому в Господарського суду міста Києва відсутні правові підстави в порядку господарського судочинства зобов'язувати відповідача - Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби відкликати зазначений акт.

Відповідно до приписів ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, передбачено які категорії справ підвідомчих господарським судам, крім: а саме спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 року № 10 підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК).

Відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Суд повідомляє позивача про те, що позивач не позбавлений права звернутись із даним позовом до адміністративного суду та роз'ясню право на оскрження ухвали в порядку чинного законодавства України.

Керуючись ст.12, ст.49, п.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 910/25859/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірель Компані» про зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відкликати Акт від 06.04.2012 року № 694/22-2/35920561 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірель Компані» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «СТС Логістік Київ», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Флорена-плюс» за період серпень, жовтень - грудень 2011 року та повідомити про його відкликання всі органи державної податкової служби України, до яких цей акт був надісланий.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в установленому законодавством порядку.

Головуючий суддя О.Є. Блажівська

Суддя Д.О. Баранов

Суддя С.О. Чебикіна