Постанова № 32735432, 31.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року справа №812/4650/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

секретар судового засіданні Костроміна Г.С.,

за участю: від позивача ОСОБА_3, відповідач не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 р. в справі № 812/4650/13-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області, в якому просив визнати неправомірними дії Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області щодо порушення законодавства про оплату праці, а саме зменшення ОСОБА_4 розміру грошового забезпечення з 7 жовтня 2009 року, тобто не включення до довідки про розмір його грошового забезпечення, із якого розраховується пенсія, надбавки до посадового окладу за кваліфікаційну категорію лікаря в розмірі 10 відсотків. Зобов'язати Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області збільшити розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 з 7 жовтня 2009 року, включивши до довідки про розмір його грошового забезпечення, із якого потім розраховується пенсія, надбавку до посадового окладу за кваліфікаційну категорію лікаря в розмірі 10 відсотків.

В обґрунтування позову зазначив, що з лютого 1997 року проходив службу в органах Кримінально-виконавчої системи України, з грудня 20002 року на посаді начальника терапевтичного відділення міжобласної багатопрофільної лікарні при Луганському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області. Наказом начальника Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області 11 вересня 2009 року був звільнений з Кримінально-виконавчої системи України за ст..64 п. "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.

27 грудня 2012 року позивач звернувся до начальника Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області щодо включення до довідки про розмір його грошового забезпечення, із якого потім розраховується пенсія, надбавку до посадового окладу за кваліфікаційну категорію лікаря в розмірі 10 відсотків з 7 жовтня 2000 року. Листом від 10 січня 2013 року відповідач відмовив позивачу мотивуючи тим, що законодавчих підстав для включення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії надбавки до посадового окладу за кваліфікаційну категорію лікаря у розмірі 10 відсотків немає.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 р. позовні вимоги задоволено, зокрема визнані неправомірними дії Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області щодо не включення з 7 жовтня 2009 року до довідки про розмір грошового забезпечення, із якого розраховується пенсія, надбавки до посадового окладу за кваліфікаційну категорію лікаря в розмірі 10 відсотків та зобов'язано включити з 7 жовтня 2009 року до довідки про розмір грошового забезпечення, із якого розраховується пенсія, надбавку до посадового окладу за кваліфікаційну категорію лікаря в розмірі 10 відсотків.

Не погоджуючись із прийнятим по справі судовим рішенням, Управлінням Державної пенітенціарної служби України в Луганській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмовлення в задоволенні позовних вимог, з мотивів невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначає, що в рішенні суд першої інстанції посилається на вимоги норм Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці» та «Про державну службу», тоді як трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби регулюються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ наказами та розпорядженнями, що призвело до невірного прийняття рішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 в період 2008-2009 р.р. проходив службу на посаді начальника терапевтичного відділення - лікаря-терапевта міжобласної багатопрофільної лікарні при Луганському слідчому ізоляторі, та згідно наказу начальника управління ДДУПВП у Луганській області №60о/с від 11.09.2009 року звільнений за ст.64 "в" (через обмежений стан здоров'я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. 27 грудня 2012 року ОСОБА_4 звернувся з письмовою заявою (а.с.5) до начальника Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області в якій просив включити до довідки про розмір грошового забезпечення, із якого розраховується пенсія, надбавку до посадового окладу в розмірі 10% з 7 жовтня 2009 року на виконання Постанови КМУ від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та додатка №28 до цієї постанови.

10 січня 2013 р. Управлінням Державної пенітенціарної служби України в Луганській області на ім'я ОСОБА_4 надано відповідь вих.№23/к-736 (а.с.6), в якій зазначено, що виплата надбавки до посадового окладу лікарям здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294. цією постановою передбачено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру. Враховуюче вищевикладене, відповідач зазначив, що законодавчих підстав для включення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії надбавки до посадового окладу за кваліфікаційну категорію лікаря у розмірі 10% немає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень діючого законодавства, якими передбачені виплати за період, протягом якого особа мало отримувати грошове забезпечення.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 присвоєно першу кваліфікаційну категорію зі спеціальності терапевта, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 21 березня 2007 р.(а.с.38).

Згідно довідки начальника Луганського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби в Луганській області №35/2982 від 13.06.2013 р. ОСОБА_4 працював у Міжобласній багатопрофільній лікарні при Луганському слідчому ізоляторі управління ДДУПВП у Луганській області на посаді начальника терапевтичного відділення та отримував грошове забезпечення за кошторисом Луганського СІЗО Управління ДДУПВП у Луганській області КПК 6071030 КЕКВ 1112 та станом на 11 вересня 2009 року мав на місяць наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 900, 00 грн., оклад за спеціальним званням 125,00 грн., надбавку за вислугу років у розмірі 30% -307,50грн., надбавку за особливі умови служби у розмірі 50%-666,25грн., надбавку за кваліфікаційну категорію у розмірі 5%-45,00грн.

Також у довідці зазначено, що ОСОБА_4 мав першу кваліфікаційну категорію та йому провадилась виплата надбавки згідно наказів начальника лікарні при Луганському слідчому ізоляторі управління ДДУПВП у Луганській області (а.с.39).

Згідно витягу з наказу начальника лікарні при Луганському слідчому ізоляторі управління ДДУПВП у Луганській області від 15 січня 2008 року №8 о/с ОСОБА_4 було встановлено надбавку до посадового окладу за кваліфікаційну категорію 10%, разом з тим, як вбачається з витягу з наказу начальника лікарні при Луганському слідчому ізоляторі управління ДДУПВП у Луганській області від 12 травня 2008 року №46 о/с ОСОБА_4 було встановлено надбавку до посадового окладу за кваліфікаційну категорію 5%, та скасовано наказ начальника лікарні від 15 січня 2008 року №8 о/с (а.с.40).

Відповідно до вимог статті 8 Кримінально-виконавчого Кодексу України, органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція. Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії).

Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі - виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі - виправні колонії).

Статтею 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» визначено, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили

Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону, установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Якщо особи, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі чи дисциплінарних батальйонах, притягаються до кримінальної відповідальності за вчинення іншого злочину і щодо них як запобіжний захід обрано взяття під варту, то вони за постановою особи, яка проводить розслідування, можуть перебувати в дисциплінарному ізоляторі або карцері установи виконання покарань чи на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до ч. 1 статті 21 цього Закону, до персоналу місць попереднього ув'язнення належать особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та військовослужбовці Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а також особи, які працюють в цих установах за трудовими угодами.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Луганський слідчий ізолятор управління ДДУВПВ у Луганській області - установа для тримання обвинувачених, підсудних, підозрюваних у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, та засуджених, вироки щодо яких не набрали законної сили і щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою.

Правову основу діяльності слідчого ізолятора складають Конституція України, Кримінальний, Кримінально-процесуальний, Кримінально-виконавчий кодекси України, Закони України «Про попереднє ув'язнення», «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», інші закони України, акти Президента і Кабінету Міністрів України, Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань, відомчі нормативно-правові акти, а також це Положення.

Слідчий ізолятор, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює медичний контроль за станом здоров'я осіб, які тримаються у слідчому ізоляторі, надає їм відповідно до законодавства про охорону здоров'я необхідну первинну лікувально-профілактичну допомогу та забезпечує належний санітарно-епідеміологічний стан. Забезпечує діяльність розташованого на території слідчого ізолятора лікувального закладу.

Вимогами Положення про управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області визначено, що слідчий ізолятор відповідно до покладених на нього завдань здійснює медичний контроль за станом здоров'я осіб, які тримаються у слідчому ізоляторі, надає їм відповідно до законодавства про охорону здоров'я необхідну первинну лікувально-профілактичну допомогу та забезпечує належний санітарно-епідеміологічний стан. Забезпечує діяльність розташованого на території слідчого ізолятора лікувального закладу.

Міжобласна багатопрофільна лікарня при Луганському слідчому ізоляторі управління ДДУПВП у Луганській області діяла на час проходження служби ОСОБА_4 на підставі Положення в редакції, затвердженій 20 квітня 2010 року начальником Луганського СІЗО Управління ДДУПВП у Луганській області (надалі - Положення про лікарню при СІЗО). Той факт, що Положення про лікарню при СІЗО затверджене 20 квітня 2010 року є аналогічним за змістом до Положення затвердженого 4 травня 2007 р.

Міжобласна багатопрофільна лікарня при Луганському слідчому ізоляторі управління ДДУПВП у Луганській області являється лікувальним закладом для чоловіків та жінок, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні, травматологічні та психічні захворювання на 190 ліжок. Міжобласна багатопрофільна лікарня самостійно веде лікувальну справу, а діловодство і адміністративно-господарську діяльність проводить слідчий ізолятор. Міжобласна багатопрофільна лікарня в адміністративній і господарській діяльності підпорядкована начальнику СІЗО, а в лікувальній справі начальнику сектору охорони здоров'я управління ДДУПВП у Луганській області.

Враховуючи викладене, слід зробити висновок, що лікарня не здійснює функцій щодо виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк чи довічного позбавлення волі, та відповідно до положень частини 1 статті 18 КВК України не може бути віднесена до складу виправної колонії або визначена як виправна колонія згідно з частиною 3 статті 11 КВК, як кримінально-виконавча установа закритого типу.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 7 листопада 2007 року № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з п. 2 Постанови виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації

Додатком № 28 до зазначеної Постанови встановлено, що особам рядового і начальницького складу лікарям, незалежно від найменування посади (крім лікарів-хірургів, які оперують хворих у стаціонарах), які мають кваліфікаційну категорію, що присвоєна в установленому порядку, і займають посади за відповідною спеціальністю виплачується надбавка до посадового окладу в розмірах: 5% за другу кваліфікаційну категорію; 10% за першу кваліфікаційну категорію; 15% за вищу кваліфікаційну категорію.

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 12 січня 2008 року № 5 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» затверджено та введено в дію з 1 січня 2008 року умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. В пункті 3 Наказу вказано, що при визначенні умов грошового забезпечення слід врахувати, що зазначеною постановою затверджені особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби розміри таких виплат, зокрема додаткових видів грошового забезпечення згідно з додатком 28 до постанови: на 10 відсотків - у кримінально-виконавчих установах закритого типу середнього рівня безпеки, де тримаються чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; на 15 відсотків - у кримінально-виконавчих установах закритого типу максимального рівня безпеки. Наказом від 7 жовтня 2009 р. № 222 Державним департаментом України з питань виконання покарань затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України 5 листопада 2009 р. за № 1040/17056, відповідно до якої особам рядового і начальницького складу (медичним працівникам), незалежно від найменування посади (крім лікарів-хірургів, які оперують хворих у стаціонарах), які мають кваліфікаційну категорію, що присвоєна в установленому порядку, і займають посади за відповідною спеціальністю виплачується надбавка до посадового окладу за першу кваліфікаційну категорію 10%.

Разом з тим, пунктом 7 цього Наказу встановлено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25 - 28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу у високомобільних десантних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

На виконання вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України, державним департаментом України з питань виконання покарань прийнято наказ № 5 від 12.01.2008 р., пунктом 3.4 якого встановлені вимоги, аналогічні наказу від 7 жовтня 2009 р. № 222 Державним департаментом України з питань виконання покарань. Пунктом 1.5 інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особами рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби України встановлено, що розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначаються відповідно до чинного законодавства.

За приписами вищезазначених норм, наказом начальника лікарні при Луганському слідчому ізоляторі від 12.05.2008 р. № 46 о/с ОСОБА_4 з 01.08.2008 р. встановлено та виплачувалось, зокрема надбавку до посадового окладу за кваліфікаційну категорію у розмірі 5 відсотків.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення першої інстанції не відповідає вимогам матеріального та процесуального права і повинно бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст.198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 р. в справі № 812/4650/13-а - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 р. в справі № 812/4650/13-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 31 липня 2013 року, в повному обсязі постанова виготовлена 2 серпня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Гаврищук Т.Г.

Білак С.В.