Ухвала суду № 32732475, 25.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7215/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Ключкова Н.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2013 року адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Маратекс» до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство «Маратекс» (надалі за текстом - «ДП «Маратекс») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0034051502 від 12.11.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 55 171 грн. 30 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2013 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Святошинському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 жовтня 2012 р. посадовцями ДПІ у Святошинському районі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 538/15-31482177 від 22.10.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку за податковими накладними, не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такий висновок відповідачем обґрунтовано наступним.

За результатами аналізу поданої ДП «Маратекс» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 р., Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлено, що позивач включив до податкового кредиту 42 119 грн. 82 коп., за податковими накладними, отриманими від ПП «Оптимум Престиж», у тому числі за накладною № 88 від 31.07.2012 на суму ПДВ 25 666 грн. 85 коп., та № 61 від 25.07.2012 на суму ПДВ 18 469 грн. 99 коп.

Разом з тим, затрачені податкові накладні не були зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, у поданій 17.09.2012 р. заяві про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) позивачем не вірно зазначено індивідуальний податковий номер контрагента.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Святошинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0034051502 від 12.11.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 55 171 грн. 30 коп., у тому числі 44 137 грн. за основним платежем та 11 034 грн. 30 коп. за штрафними санкціями.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

За приписами пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з відмовою ПП «Оптимум Престиж» зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем подано до ДПІ у Святошинському районі заяву (Додаток 8) та необхідні первинні документи: копію витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, копії податкових накладних, копії платіжних доручень, копії актів здачі-прийняття робіт.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що у поданій заяві невірно зазначено індивідуальний податковий номер постачальника є помилковим.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно у названій заяві позивачем було допущено описку та зазначено індивідуальний податковий номер ПП «Оптимум Престиж» 33325204637 замість 333252504637.

У зв'язку з цим ДП «Маратекс» листом № 486 від 18.10.2012 подало до ДПІ у Святошинському відповідні письмові пояснення, у яких вірно вказало індивідуальний податковий номер ПП «Оптимум Престиж».

За таких обставин, зазначений недолік не може слугувати підставою для притягнення платника податку-покупця до відповідальності.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 30 липня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.