Рішення № 32731539, 30.07.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2013 р.Справа № 921/525/13-г/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Першого заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Чортківська міська рада, вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська область

Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. М.Грушевського, 8, м. Тернопіль

до відповідача Чортківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, вул. Сонячна, 7, м. Чортків, Тернопільська область

про cтягнення 3 004 025 грн. збитків, заподіяних самовільним використанням води

За участю представників:

прокурора: Ємець Д.В., посвідчення №012863.

позивача: не прибув.

відповідача: Бойко О.В., доручення № 439 від 05.12.2012 р.

третіх осіб: Рижак С.М., довіреність № 2-1/145 від 27.06.2013 р.; представник Чортківської міськради не прибув.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Перший заступник прокурора Тернопільської області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чортківської міської ради, до відповідача - Чортківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про cтягнення 3 004 025 грн. збитків, заподіяних самовільним використанням води.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України, а саме за період з 29.04.2012 р. по 17.09.2012 р. без наявності спеціального дозволу відповідачем самовільно використано із поверхневих джерел 199 090 м.куб. води, із підземних джерел 109 870 м.куб. води для забезпечення господарських та виробничих потреб населення м. Чорткова, у зв'язку з чим державі завдано збитків в сумі 3 004 025 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2013 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 03.06.2013 р., який відкладався до 17.06.2013 р., 01.07.2013 р. та 15.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2013 р. судом допущено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Чортківську міську раду, вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська область.

Ухвалою господарського суду від 17.06.2013 р. судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. М.Грушевського, 8, м. Тернопіль.

Ухвалою господарського суду від 15.07.2013 р. розгляд справи відкладено до 30.07.2013 р. Цією ж ухвалою за заявою прокурора строк вирішення спору у даній справі продовжено у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України на 15 днів.

Присутні у судовому засіданні 30.07.2013 р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та додатково обґрунтованих в запереченнях №1-1/3331 на відзив на позов від 27.06.2013 р. стверджують, що підприємством порушено право державної власності на воду, так як здійснювався забір підземних вод за відсутності дозволу на спецводокористування. Повідомили, що причиною відмови відповідачу у видачі дозволу Департаментом екології та природних ресурсів ТОДА було, окрім порушення вимоги попереднього дозволу розпочати будівництво очисних споруд, також і невиконання декількох інших умов, а саме: подання документів не через дозвільний центр, відсутність паспортів свердловин на воду та розрахунків нормативного водоспоживання та водовідведення.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні 30.07.2013 р. проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у поданому відзиві на позов №200 від 17.06.2013 р. та доповненнях до заперечення на позов №214 від 27.06.2013 р. Зазначив, що підприємство є збитковим, в зношеному та аварійному стані знаходиться значна частина обладнання, на ремонт якого відсутні кошти, а тарифи на послуги не відповідають дійсній собівартості продукції. Повідомив, що для вирішення даних проблем Чортківською районною державною адміністрацією було затверджено Районну програму "Питна вода Чортківщини" на 2011-2015 роки, метою та заходом якої являється розвиток та реконструкція систем водовідведення. Згідно з розпорядженням Чортківської РДА №363 від 18.05.2011 р. в загальному на виконання даної програми, тобто на реконструкцію очисних споруд та нове обладнання згідно програми потрібно 29899,0 тис. грн., однак протягом 2011-2012 року на виконання програми не було виділено жодних коштів, а на неодноразові листи та клопотання про їх виділення отримували відмови. Таким чином відповідач не вбачає вини підприємства в тому, що державними владними структурами не виділялись кошти на роботи по реконструкції очисних споруд, самостійне виконання яких для відповідача не є можливим в силу збитковості підприємства.

Зазначив, що підприємство здійснювало забір води без дозволу на спецводокористування на виконання принципу пріоритетності питного водопостачання перед іншими видами спеціального водокористування та гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, на якому базується державна політика, крім того, на обліку підприємства перебувають об'єкти, що не можуть бути відключені від водопостачання. Вважає, що відповідачем були здійснені усі можливі заходи для вирішення питання щодо реконструкції очисних споруд, зокрема неодноразово надсилались листи, клопотання про виділення коштів до різних міністерств та владних структур, так як підприємство самостійно не могло розпочати їх реконструкцію.

Крім того, відповідач неодноразово звертався до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області для продовження дозволу на спецводокористування, в задоволенні чого йому було відмовлено, оскільки умовою для подальшого продовження терміну дії дозволу на спецводокористування є початок будівництва каналізаційних очисних споруд.

Разом з тим, у судовому засіданні 15.07.2013 р. представник відповідача представив суду копію дозволу на спеціальне водокористування №УКР-1374 "А"/ТЕР, виданого 04.07.2013 р. із терміном дії до 04.07.2014 р.

В судовому засіданні 01.07.2013 р. присутній представник Департаменту екології та природних ресурсів ТОДА надав суду письмові пояснення №2-1/144 від 27.06.2013 р., де зазначив, що відповідач двічі звертався із заявою про видачу дозволу на спецводокористування, проте ним не було дотримано усіх необхідних умов для його видачі, що послужило відмовою у видачі відповідних дозвільних документів.

Представник Чортківської міської ради пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник в жодне судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання третя особа була повідомлена належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення із датою вручення "27.05.2013 р.".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, третьої особи, заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право при виявленні порушень закону у межах своєї компетенції звертатися до суду в передбачених законом випадках. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Згідно ст. 37 Закону №1264-ХІІ нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Статтями 16, 202, 35 Закону №1264-ХІІ передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011).

В свою чергу, державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

19.09.2012 р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в присутності керівника та головного інженера підприємства проведена позапланова перевірка дотримання Чортківським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства (надалі Чортківське ВУВКГ) вимог природоохоронного законодавства в частині забору води.

За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.09.2012 р., яким встановлено, що Чортківське ВУВКГ здійснювало забір прісних поверхневих та підземних вод для виробничих та господарських потреб без дозволу на спеціальне водокористування (термін дії дозволу на спеціальне водокористування закінчився 28.04.2012 р.), що є порушенням п. 9 ст. 44 Водного Кодексу України.

Керівник та головний інженер підприємства, що приймали участь в перевірці, від підпису та отримання вказаного акту відмовилися, про що зроблено відмітку інспектором на акті, тому вказаний акт був надісланий відповідачу поштою №3-1/3747 від 19.09.2012 р.

За порушення природоохоронного законодавства 18.09.2012 р. складено протокол про адміністративне правопорушення №001290 по відношенню до начальника Чортківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства ОСОБА_6

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області винесено припис №3-1/3760 від 20.09.2012 р., яким зобов'язано Чортківське ВУВКГ отримати дозвіл на спеціальне водокористування в термін до 01.11.2012 р.

Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, здійснений згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 р. за №389. Сума збитків складає 3 004 025 грн.

З огляду на викладене, оскільки відповідач допустив порушення вимог природоохоронного законодавства, чим завдав державі шкоди, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 148 ГК України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами.

Частина 1 ст. 149 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ст. 40 Закону №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідно до норм Закону №1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Частина 1 ст. 48 Водного кодексу України закріплює поняття спеціального водокористування, що є забором води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використанням води та скиданням забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України).

Спеціальне водокористування є платним. Забір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Як передбачено п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних (п. 3 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

Пунктом "з" ч. 2 ст. 68 Закону №1264-ХІІ передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 68 Закону №1264-ХІІ та ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Стаття 68 Закону №1264-ХІІ передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 5 Рекомендацій Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 ЦК України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, як норми Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", так і Методики №389 оперують поняттям "винної особи", що цілком відповідає положенням Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Разом з тим, як вбачається із заперечень відповідача, останнє здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого рішенням Чортківської міської ради від 20.06.2001 р. №341, відповідно до якого є комунальним підприємством, власником і засновником якого є Чортківська міська рада. Підприємство створено з метою надання послуг водопостачання, водовідведення та очистки стічних вод юридичним та фізичним особам.

Відповідач здійснював водокористування на підставі дозволу на спеціальне водокористування УКР №1374"А"/ТЕР від 16.02.2006 р., термін дії якого закінчився 28.04.2012 р.

Представник відповідача зазначає, що комунальне підприємство отримує дотації з місцевого бюджету для здійснення господарської діяльності та забезпечує водопостачання населенню, підприємствам і організаціям та не може зупинити свою діяльність у зв'язку з невидачею дозволу на спеціальне водокористування.

Матеріали справи свідчать про вжиття відповідачем певних заходів для отримання нового дозволу, зокрема, 11.04.2012 р. відповідачем направлено заяву на продовження дозволу на спецводокористування, в задоволенні якої відмовлено листом №2-2/908 від 28.04.2012 р., оскільки умовою для подальшого продовження терміну дозволу на спецводокористування було розпочати будівництво каналізаційних очисних споруд.

17.04.2013 р. відповідач повторно звернувся із заявою до держуправління про видачу дозволу на спецводокористування, в задоволенні якої повторно відмовлено листом №2-2/783 від 30.04.2013 р., оскільки не були усунені причини відмови, викладені в листі №2-2/908 від 28.04.2012 р., та додатково повідомлено про порушення вимог "Инструкции о порядке согласования и выдачи разрешений на специальное водопользование", затвердженої наказом Мінводгоспу СРСР від 30.12.1983 р. №354 в матеріалах попереднього дозволу: відсутність розрахунків нормативного водоспоживання та водовідведення; відсутність паспортів свердловин на воду.

Так, кошти на будівництво каналізаційних очисних споруд у м. Чорткові передбачені районною програмою "Питна вода Чортківщини на 2011-2015 роки", яка затверджена розпорядженням Чортківської районної адміністрації №363 від 18.05.2011 р., відповідно до якої повинно було бути виділено 5369,3 тис. грн. з місцевого, 1820,0 тис. грн. з обласного та 22800,0 тис. грн. з державного бюджетів. Відповідачем на виконання даної програми було виготовлено проектну документацію реконструкції очисних споруд та проведено комплексну експертизу, однак протягом 2011-2012 років на виконання програми не було виділено жодних коштів.

У відповідь на листи та клопотання відповідача про виділення коштів на реконструкцію очисних споруд до Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства екології та природних ресурсів України, повідомлено, що питання виділення коштів для реконструкції очисних споруд у м. Чорткові може бути розглянуто в установленому законодавством порядку під час формування відповідних переліків об'єктів Тернопільською облдержадміністрацією, Мінрегіоном та Мінекономрозвитку та подання відповідного проекту розвитку систем водопостачання та водовідведення на конкурс проектів, однак, станом на 13.04.2012 р. запит щодо проведення заходів по фінансуванню робіт з реконструкції міських очисних спору м. Чорткова до Міністерства не надходив, тощо.

За експертним звітом щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом "Реконстукція біологічних очисних споруд в м.Чорткові Тернопільської області продуктивністю 7000 м.куб./добу (перерахунок кошторису в ціни станом на 14.03.2013 р.)" заявлена кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 14.03.2013 р. становить 21413,064 тис. грн., у т.ч. будівельно-монтажні роботи - 11946,562 тис. грн., устаткування - 2702,446 тис. грн., інші витрати - 6764,056 тис. грн.

Відповідно до рішення №128 від 29.04.2013 р. виконавчого комітету Чортківської міської ради "Про затвердження кошторисної частини проектної документації робочого проекту "Реконстукція біологічних очисних споруд в м.Чорткові Тернопільської області продуктивністю 7000 м.куб./добу" виконкомом Чортківської міської ради затверджено кошторисну частину проектної документації робочого проекту "Реконстукція біологічних очисних споруд в м.Чорткові Тернопільської області продуктивністю 7000 м.куб./добу" кошторисна вартість 21413,064 тис. грн.

Чортківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства зазначає, що в силу об'єктивних причин не припиняло водопостачання населенню, підприємствам і організаціям у зв'язку із непродовженням терміну дії дозволу на спеціальне водокористування, оскільки зупинка водопостачання могла призвести до порушення забезпечення громадян питною водою для питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, що несе загрозу життю та здоров'ю відповідно до статей 6, 7 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання". Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

З огляду на викладене відповідач вважає, що у його діях відсутня вина (продовження забору та використання води для її постачання населенню без спеціального дозволу) як необхідний елемент складу цивільного правопорушення.

Втім, суд не погоджується із запереченнями відповідача про відсутність у його діях вини у самовільному водокористуванні, оскільки згідно з імперативними вимогами п.9 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

При цьому, чинне водне законодавство не визначає обставини необхідності безперебійного забезпечення потреб населення у питному водопостачанні та відсутності бюджетного фінансування в якості підстав для звільнення водокористувача від обов'язку отримати відповідний дозвіл в разі здійснення спецводокористування, а також від відшкодування збитків, завданих у зв'язку з неотриманням такого дозволу.

Також суд зазначає, що обов'язок отримання дозволу на спецводокористування не залежить від організаційно-правової форми підприємства-водокористувача чи джерел його фінансування. Адже, відповідач, як первинний водокористувач, повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування незалежно від статусу комунального підприємства, що утримується за рахунок дотацій місцевого бюджету, а також незалежно від кінцевих споживачів добутих водних ресурсів.

Крім того, незаконність чи протиправність дій Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області щодо відмови у продовженні терміну дії дозволу на спецводокористування не встановлено в порядку адміністративного судочинства, а тому суд доходить до висновку про невжиття відповідачем достатніх заходів для отримання нового дозволу.

Слід зазначити, що такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 23.07.2013 р. у справі №921/42/13-г.

Таким чином, відповідач не обґрунтував, яким чином вищенаведені обставини перешкодили одержанню дозволу на спецводокористування ще до настання періоду, охопленого перевірками, з огляду на те, що дія попереднього дозволу закінчилася ще 28.04.2012 р. і про цей факт водокористувачу було відомо завчасно. При цьому суд звертає увагу і на те, що поряд із наведеними запереченнями, представником відповідача у судовому засіданні 15.07.2013 р. представлено суду копію дозволу на спеціальне водокористування №УКР-1374 "А"/ТЕР, виданого 04.07.2013 р. із терміном дії до 04.07.2014 р.

Відтак, встановлені обставини здійснення самовільного забору відповідачем поверхневих та підземних вод для забезпечення питною водою населення не звільняють порушника від виконання вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України щодо одержання дозволу на спецводокористування.

З огляду на вищенаведене, враховуючи що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді забору поверхневих та підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення водного законодавства в повному обсязі.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р. в редакції від 30.06.2011 р. чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Методика).

З аналізу пункту 1.2 Методики вбачається, що вказана Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що призвели як до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, так і внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, забором, використання води та скидом забруднюючих речовин з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Пунктом 1.3 Методики визначено, що ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

Так, відповідно до п. 9.1. Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою: Зсам = 100 х W х Тар.

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3;

Тар - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для морської води - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

При цьому, фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (п. 9.2 Методики).

З матеріалів справи вбачається, що фактичний об'єм води, а саме 199 090 м.куб. поверхневих вод та 109 870 м.куб. підземних вод, що був використаний відповідачем самовільно у період з 29.04.2012 р. по 17.09.2012 р. без дозвільних документів встановлений у довідці Чортківського ВУВКГ від 25.09.2012 р. №320, підписаної начальником господарства та завіреної мокрою печаткою.

З урахуванням викладеного, за розрахунком здійсненим старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області розмір збитків становить 3 004 025 грн.

Перевіривши розрахунок, суд встановив, що позовні вимоги розраховані вірно та у відповідності з законодавством, яке регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 1 ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 004 025 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

За ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 ГПК України).

Відповідно до п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2013 р. складає 1 147 грн. 00 коп.

За таких обставин, в силу вимог ст. 49 ГПК України та з врахуванням задоволення позовних вимог першого заступника прокурора Тернопільської області судовий збір в розмірі 60 080,50 грн. покладається на відповідача, який не звільнений від сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Чортківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, вул. Сонячна, 7, м. Чортків, Тернопільська область, ідентифікаційний код 03353851 3 004 025 (три мільйони чотири тисячі двадцять п'ять) грн. збитків, заподіяних державі самовільним водокористуванням в наступних частинах:

- 30%, що становить 901 207 (дев'ятсот одну тисячу двісті сім) грн. 50 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

- 50%, що становить 1 502 012 (один мільйон п'ятсот дві тисячі дванадцять) грн. 50 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Чортківської міської ради;

- 20%, що становить 600 805 (шістсот тисяч вісімсот п'ять) грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33115331700555, код бюджету 24062100, МФО 838012, ідентифікаційний код одержувача 37938481 в ГУДКСУ у Тернопільській області.

3. Стягнути з Чортківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, вул. Сонячна, 7, м. Чортків, Тернопільська область, ідентифікаційний код 03353851 в дохід Державного бюджету України 60 080 (шістдесят тисяч вісімдесят) грн. 50 коп. судового збору (одержувач УДКСУ м. Тернопіль, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

4. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання "01" серпня 2013 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька