Рішення № 32731503, 24.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р.Справа № 916/1683/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.М. Ільєвій

за участю представників:

від позивача - Салагорник А.В.,

від відповідача - Пашали М.О.,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісеко" до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „АСВ-Трейд ЛТД", про стягнення 24404,34 грн. та за зустрічним позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісеко" про стягнення 28027,44 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервісеко" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" про стягнення заборгованості за договором підряду № ТГО-309/11 від 13.09.2011 р. в сумі 24404,34 грн., у т.ч. 22464,96 грн. основного боргу, 1657,25 грн. пені, 22,46 грн. інфляційних втрат, 259,67 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

20.05.2013 року між Товариством з обмежено відповідальністю „АСВ-Трейд ЛТД" та Товариством з обмежено відповідальністю „Сервісеко" був укладений договір № 20-05/2013 про поступку права вимоги.

У відповідності із п. 1.1. зазначеного вище договору ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" передає, а ТОВ „Сервісеко" приймає на себе сукупність прав сторони ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД", що мають місце бути станом на 20.05.2013 р. унаслідок взаємовідносин, в тому числі укладених договорів і фінансових зобов'язань, а саме: договорів № ТГО-305/11 від 12.09.2011 року, № ТГО-308/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-309/11 від 13.09.2011 року, ТГО-310/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-311/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-312/11 від 13.09.2011 року та № ТГО-315/11 від 14.09.2011 року, що існували між ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" та КП „Теплопостачання міста Одеса".

Як вказує позивач, заперечень відповідача щодо відступлення права вимоги та передачі прав від ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" за договорами підряду № ТГО-305/11 від 12.09.2011 року, № ТГО-308/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-309/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-310/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-311/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-312/11 від 13.09.2011 року та № ТГО-315/11 від 14.09.2011 року до ТОВ „Сервісеко" на адресу позивача та ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" не надходило.

При цьому позивач вказує, що відповідач належним чином був повідомлений про відступлення права вимоги від ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" за договорами підряду № ТГО-305/11 від 12.09.2011 року, № ТГО-308/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-309/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-310/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-311 від 13.09.2011 року, № ТГО-312/11 від 13.09.2011 року та № ТГО-315/11 від 14.09.2011 року до ТОВ „Сервісеко". Зазначене вище підтверджується листом ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" № 19 від 19.04.2013 року з описом та фіскальним чеком про поштове відправлення від 22.04.2013 року № 2876 та повідомленням про вручення зазначеного листа КП „Теплопостачання міста Одеса" 26.04.2013 року, листом ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" № 20 від 20.05.2013 року із описом, фіскальним чеком про поштове відправлення від 20.05.2013 року № 7489, листом ТОВ „Сервісеко" № 20 від 20.05.2013 року із описом та фіскальним чеком про поштове відправлення від 20.05.2013 р. № 7488.

13.09.2011 року ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" укладено з КП „Теплопостачання міста Одеса" договір підряду № ТГО-309/11, у відповідності до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується на власний ризик, власними або залученими силами і засобами, із своїх матеріалів виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі та фасадів стін майстерні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, № 130 у відповідності до ДБН 1.1-1-2000, згідно затвердженої проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності до умов цього договору.

Пунктом 4.3.2. договору № 309 встановлюється, що замовник зобов'язується сплатити вартість робіт у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно до п. 3.1. договору № 309 загальна вартість робіт за цим договором визначається у договірній вартості, що є додатком до договору і складає 93424,80 грн., в т.ч. ПДВ 15 570,80 грн. Договірна вартість розраховується й обґрунтовується у відповідності до державних будівельних норм України на підставі проектно-кошторисної документації, погодженої замовником та підрядником.

Пунктом 3.2. договору № 309 встановлено, що оплата по зазначеному договору здійснюється замовником підряднику на його поточний рахунок у національній валюті, наступним чином: попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості робіт на придбання матеріалів, у відповідності до Постанови КМУ від 25.05.2011 року № 1404. Залишкова частина оплати за виконані будівельні роботи проводиться на підставі актів виконаних підрядних (КБ-2в) на протязі 10-ти банківських днів із дня підписання акта, довідки про виконані підрядні роботи (КБ-3), у яких буде врахована передплата.

Так, позивач зазначає, що замовником на виконання умов п. 3.2 договору № 309 було перераховано на розрахунковий рахунок підрядника попередню оплату у розмірі 28027,44 грн.

При цьому позивач вказує, що підрядник належним чином виконав свої обов'язки по договору № 309, та у відповідності до п. 4.1.6. цього договору своїм листом № 183 від 15.12.2011 року та листом № 254 від 29.03.2012 року повідомив про готовність здати замовнику виконані підрядні роботи за зазначеним вище договором та надав замовнику акти виконаних робіт.

Також, за ствердженнями позивача, на адресу підрядника замовником було направлено лист № 07/26-235 від 10.05.12 року, в якому містяться вимоги замовника до підрядника, які мали бути виконані останнім для вирішення спірних питань і підписання виконаних робіт, а саме: оформити та надати акти на приховані роботи, привести акти виконаних робіт у відповідність до фактично виконаних робіт.

Наразі позивач стверджує, що підрядником на виконання умов замовника, викладених у листі № 07/26-235 від 10.05.2012 року, було направлено цінній лист із описом та повідомленням про вручення в якому містилися: лист підрядника № 314 від 03.10.2012 року та акти виконаних робіт №№ 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247; акти на приховані роботи (7 екз.). Як вказує позивач, замовником зазначений вище лист із описом вкладення та повідомленням про вручення було отримано 17.10.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення вказаного листа КП „Теплопостачання міста Одеса" від 17.10.2012 року.

При цьому позивач посилається на положення п. 5.1. договору № 309, згідно якого приймання результату виконаних робіт здійснюється актами КБ-2в, КБ-3, підписаними сторонами. Приймання результату виконаних робіт організовує підрядник.

Також у відповідності до п. 5.3. зазначеного вище договору замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, не пізніше 5 робочих днів від дня отримання від підрядника акта виконаних підрядних робіт. Пунктом 5.2. договору № 309 встановлено, що у випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт із переліком претензій замовника, в якому зазначається терміни на усунення недоліків у виконаних підрядних роботах, ресурсами та засобами підрядника.

Разом з тим позивач вказує, що у період з 17.10.2012 року по 20.05.2013 року підрядником не було отримано від замовника будь-яких відмов у прийнятті виконаних робіт, зауважень та заперечень щодо вартості, якості та переліку виконаних підрядником робіт за договором № 309.

З огляду на викладене, позивач вказує, що, керуючись п.п. 5.3., 5.2. договору № 309 та ч. 1 ст. 853 ЦК України підрядник вважає, що акти виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по зазначеному договору підписані замовником за принципом мовчазної згоди не пізніше 5 робочих днів від дня їх отримання (згідно повідомлення про вручення № 6502900857688 - 17.10.2012 року), тобто 24.10.2012 року.

Таким чином, на думку позивача, обов'язок замовника перед підрядником щодо сплати залишкової частини оплати за виконані будівельні роботи підрядника повинен бути виконаний на протязі 10-ти банківських днів із дня підписання акта, довідки про виконані підрядні роботи (КБ-3) (акти виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за принципом мовчазної згоди підписані замовником 24.10.2012 р.), тобто 08.11.2012 р.

Як вказує позивач, станом на 20.05.2013 року замовник по договору № 309 не виконав свої зобов'язання належним чином та не перерахував підряднику грошові кошти. Відтак, борг замовника перед підрядником внаслідок невиконання договору № 309 складає 22464,96 грн., враховуючи що згідно акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт № 247 (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) від 31.12.2011 р. вартість робіт склала 50492,40 грн., а відповідачем перераховано в якості попередньої оплати 28027,44 грн. (50492,40 грн. - 28027,44 грн.).

Так, 20.05.2013 р. на адресу відповідача позивачем з метою досудового урегулювання спору була направлена претензія № 20-3 від 20.05.2013 р., з вимогою невідкладно перерахувати позивачу суму заборгованості за договором підряду № ТГО-309/11 у розмірі 22464,96 грн.; суму пені за невиконання договору підряду № ТГО-309/11 у розмірі 1482,31 грн.; суму інфляційних втрат (індекс інфляції) за договором підряду № ТГО-309/11 у розмірі 22,46 грн.; суму трьох процентів річних за невиконання договору підряду № ТГО-309/11 у розмірі 259,67 грн. Однак, відповіді на вказану претензію відповідачем не було отримано позивачем, що стало підставою для звернення останнього до господарського суду Одеської області із заявленим позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2013 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісеко" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1683/13, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду на 10.07.2013 р. Також вказаною ухвалою суду до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „АСВ-Трейд ЛТД".

Третя особа - ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" позовні вимоги ТОВ „Сервісеко" підтримує повністю, по що зазначено у письмових пояснень по суті спору (а.с. 137 т. 1).

Відповідач із заявленими первісними вимогами не погодився та 10.07.2013 р. звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісеко" про стягнення з останнього суми попередньої оплати за договором підряду № ТГО-309/11 від 13.09.2011 р. в розмірі 28027,44 грн. (а.с. 142-145 т. 1), посилаючись на невиконання підрядником обумовлених вказаним договором робіт.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2013 р. у справі № 916/1683/13 зустрічну позовну заяву КП „Теплопостачання міста Одеси" Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісеко" про стягнення 28027,44 грн. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

17.07.2013 р. до господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ „АСВ Трейд ЛТД".

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

13.09.2011 року між КП „Теплопостачання міста Одеса" (замовник) та ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" (підрядник) було укладено договір підряду № ТГО-309/11 (а.с. 160-163 т. 1), у відповідності до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується на власний ризик, власними або залученими силами і засобами, із своїх матеріалів виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі та фасадів стін майстерні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, № 130, згідно ДБН 1.1-1-2000, у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності до умов цього договору. Об'єм робіт визначається проектно-кошторисною документацією, вартість робіт визначається згідно договірної ціни, що являються додатками до цього договору (п. 1.2 договору).

В п. 2.1 вказаного договору передбачено строк виконання вказаних вище робіт, а саме: почато виконання робіт - впродовж 7-ми календарних днів з дати підписання сторонами цього договору, закінчення виконання робіт - 2011 рік. При цьому закінчення виконання робіт підтверджується актом виконаних підрядних робіт (КБ-2в), що підписується представниками замовника і підрядника.

Згідно до п. 3.1. договору № 309 загальна вартість робіт за цим договором визначається у договірній вартості, що є додатком до договору і складає 93424,80 грн., в т.ч. ПДВ 15 570,80 грн. Договірна вартість розраховується й обґрунтовується у відповідності до державних будівельних норм України на підставі проектно-кошторисної документації, погодженої замовником та підрядником.

Пунктом 3.2. договору № 309 встановлено, що оплата по зазначеному договору здійснюється замовником підряднику на його поточний рахунок у національній валюті, наступним чином: попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості робіт на придбання матеріалів, у відповідності до Постанови КМУ від 25.05.2011 року № 1404. Залишок частини оплати за виконані будівельні роботи проводиться на підставі актів виконаних підрядних (КБ-2в) впродовж 10-ти банківських днів із дня підписання акта, довідки про виконані підрядні роботи (КБ-3), у яких буде врахована передоплата.

Пунктом 4.3.2. договору № 309 передбачено, що замовник зобов'язується сплатити вартість робіт у порядку, передбаченому цим договором, та передати підряднику по акту будівельну площадку.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору приймання результату виконаних робіт оформлюється актами КБ-2в, КБ-3, підписаними сторонами. Приймання результату виконаних робіт організовує підрядник.

Пунктом 5.2. договору № 309 встановлено, що у випадку вмотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт із переліком претензій замовника, в якому зазначається терміни усунення недоліків у виконаних підрядних роботах, ресурсами та засобами підрядника.

Згідно п. 5.3. зазначеного вище договору замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, не пізніше 5 робочих днів від дня отримання від підрядника акта виконаних підрядних робіт.

За умовами п. 5.4 договору у випадку наявності у замовника обґрунтованих сумнівів в якості здійснених субпідрядником робіт, підрядник за власний рахунок може залучити ліцензовану організацію для проведення експертизи.

В п. 5.5. договору передбачено, що здача-приймання в експлуатацію об'єкта оформлюється актом, який підписується повноважними представниками сторін.

Строк дій вказаного договору встановлено в п. 9.1 договору, який починається з моменту підписання договору та до 31.12.2011 р., а в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.

Так, відповідно до умов вказаного договору підряду № ТГО-309/11 сторонами договору було узгоджено договірну ціну (а.с. 164-165 т. 1) та зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (а.с. 166-167 т. 1).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В свою чергу укладений між відповідачем - КП „Теплопостачання міста Одеси" та третьою особою „АСВ-Трейд ЛТД" договір підряду № ТГО-309/11 є підставою для виникнення у сторін за цим договором відповідних господарських зобов'язань згідно зі ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і є обов'язковим для виконання його сторонами у відповідності з положеннями ст. 629 ЦК України.

Відповідно до положень статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

В ч. 1 ст. 844 вказаного Кодексу вказано, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

До того ж ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зведеного розрахунку кошторису, підписаного обома сторонами, загальна вартість робіт по договору № 309 склала 76735,00 грн., а з урахуванням та покриття адміністративних витрат кошторис складає 93 425,00 грн.

Так, замовником (відповідачем) на виконання умов п. 3.2 вказаного договору № 309 було перераховано на розрахунковий рахунок підрядника (третьої особи) попередню оплату у розмірі 28027,44 грн. (30% вартості робіт по договору) згідно платіжного доручення № 10329 від 22.09.2011 р. (а.с. 175 т. 1), призначення платежу по якому наведено в листі від 26.09.2011 р. № 03/03-183 (а.с. 176 т. 1).

Як вказує позивач, підрядник належним чином виконав свої обов'язки по договору № 309, та у відповідності до п. 4.1.6. цього договору своїм листом № 183 від 15.12.2011 року та листом № 254 від 29.03.2012 року (а.с. 60 т. 1) повідомив про готовність здати замовнику виконані підрядні роботи за зазначеним вище договором та надав замовнику акти виконаних робіт по реконструкції покрівельного покриття по об'єкту вул. Щорса, 130, (ЕРР-5) м. Одеса. У вказаному листі підрядник зазначив про те, що в процесі виконання робіт на вказаному об'єкті згідно кошторису були використані матеріали на суму 38896,00 грн., таким чином сума, яка була раніше перерахована замовником не покривала їх витрати.

Ст. 844 ЦК України та п. п. 23, 24 Постанови Кабміну „Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" № 668 від 01.05.2005 року зміни до кошторису можуть вноситись лише за взаємною згодою сторін. У разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність значного підвищення приблизної договірної ціни (більше ніж це визначено договором підряду), підрядник зобов'язаний в установлені договором підряду строки повідомити про це замовника.

Проте, за ствердженнями відповідача підрядником не лише не в повному об'ємі були виконанні ремонтні роботи, а ще й змінений перелік робіт та використовуваних матеріалів, вказаних в кошторисі, без згоди замовника. Так, відповідач вказує, що у наданих підрядником актів приймання виконаних будівельних робіт та підсумкової відомості ресурсів вказані найменування робот та витрат не співпадають з роботами, вказаними в кошторисі. Також не були надані накладні та сертифікати якості на всі, використані в ремонтних роботах, матеріали. Крім того, відповідач стверджує, що підрядник не пояснив, на підставі чого було прийнято рішення про застосування більш дорогих матеріалів в ремонтних роботах, використання яких призвело у підсумку до підвищення вартості ремонтних робіт.

З огляду на викладене, в свою чергу замовником - відповідачем на адресу підрядника було направлено лист № 07/26-235 від 10.05.2012 року (а.с. 177-178 т. 1) з відмовою від підписання актів виконаних робіт. Згідно вказаного листа підряднику необхідно було надати акти на приховані роботи, а в актах виконаних робіт вказати фактично проведену роботу, надати пояснення щодо застосування використаних матеріалів під час проведення ремонтних робіт та надати сертифікати якості на всі використані матеріали.

Як вказує відповідач, у зв'язку з тим, що підрядник свої зобов'язання не виконав, 13.09.2012 року КП „ТМО" направило претензію на адресу ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 150837,00 грн. шляхом перерахування її на р/р комунального підприємства.

Також відповідачем було надіслано підряднику - ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" лист від 14.09.2012 р. № 02/02-566а (а.с. 179 т. 1) про складання дефектного акту, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 180 т. 1). У вказаному листі підряднику було запропоновано надати оформлені акти на приховані роботи, обґрунтування змін видів робіт і використаних матеріалів під час проведення ремонтних робіт, накладні та сертифікати якості на всі використані матеріали.

Підрядник - ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" у відповідь на претензію відповідача листом № 314 від 03.10.2012 року (а.с. 68-69 т. 1) повідомив відповідача про відхилення претензії, зазначивши при цьому, що спір між сторонами може бути вирішений тільки у судовому порядку. Як вбачається з вказаного листа, у додаток до нього підрядником додані акти виконаних робіт та акти прихованих робіт по 7-ми об'єктам. За ствердженнями позивача, вказаний лист було направлено відповідачу цінним листом із описом вкладення та повідомленням про вручення, в якому містилися лист підрядника та акти виконаних робіт №№ 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247; акти на приховані роботи (7 екз.), що були отримані КП „Теплопостачання міста Одеса" згідно повідомлення про вручення вказаного листа 17.10.2012 року (а.с. 65 т. 1).

В подальшому КП „Теплопостачання міста Одеса" листом від 30.11.2012 р. № 07/26-958 (а.с. 181 т. 1) повідомив підрядника - ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" про забезпечення явки уповноваженого представника для складання двостороннього акту огляду з метою вирішення спірних питань в підписанні актів виконаних робіт після перевірки якості і об'ємів виконаних робіт, при цьому замовник просив надати оформлені акти на приховані роботи, обґрунтування змін видів робіт і використаних матеріалів під час проведення ремонтних робіт, накладні та сертифікати якості на всі використані матеріали. Як вбачається з наявної в матеріалах справ копії поштового конверту (а.с. 182), вказаний лист не був отриманий підрядником та повернутий відповідачу за відсутністю адресата, про що свідчить довідка Укрпошти ф. 20.

Також на виконання п. 6.2., 6.3. договору 17 грудня 2012 р. КП „Теплопостачання міста Одеса" повторно звернувся до ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" з повідомленням №02/02-755 (а.с. 183 т. 1) про необхідність складання дефектного акту в двохсторонньому порядку, що було отримано ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" 09.01.2013 р. згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 184 т. 1).

Як вказує відповідач, для складання вказаного дефектного акту ніхто з представників ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" не з'явився, у зв'язку з чим 15.01.2013 р. КП „Теплопостачання міста Одеса" самостійно був складений акт позачергового огляду (а.с. 185-187 т. 1), в якому наведені найменування робіт, що проводились ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" на відповідних об'єктах, та витрати на проведення вказаних робіт, у т.ч. на спірному об'єкті.

Відтак, суд доходить до висновку, що роботи, які виконувались ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" за укладеним з відповідачем договором підряду № ТГО-309/11 від 13.09.2011 р., не були прийняті відповідачем, про що свідчить відсутність підписаних представниками обох сторін актів виконаних робіт ф. КБ-2в, які є доказом виконання підрядником та прийняття замовником цих робіт.

Проте, 20.05.2013 року між Товариством з обмежено відповідальністю „АСВ-Трейд ЛТД" та Товариством з обмежено відповідальністю „Сервісеко" був укладений договір № 20-05/2013 про відступлення права вимоги (а.с. 74-75 т. 1), у відповідності до п. 1.1. якого ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" передає, а ТОВ „Сервісеко" приймає на себе сукупність прав сторони ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД", виниклих в силу наявних станом на 20.05.2013 р. взаємовідносин, в тому числі укладених договорів і фінансових зобов'язань, а саме: договорів № ТГО-305/11 від 12.09.2011 року, № ТГО-308/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-309/11 від 13.09.2011 року, ТГО-310/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-311/11 від 13.09.2011 року, № ТГО-312/11 від 13.09.2011 року та № ТГО-315/11 від 14.09.2011 року, що існували між ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" та КП „Теплопостачання міста Одеса".

Як вказує позивач, заперечень відповідача щодо відступлення права вимоги та передачі прав від ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" до ТОВ „Сервісеко" за вказаними договорами підряду, у т.ч. за спірним договором № ТГО-309/11 від 13.09.2011 року, на адресу позивача та ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" не надходило.

При цьому позивач вказує, що відповідач належним чином був повідомлений про відступлення права вимоги від ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" за вказаними договорами підряду, у т.ч. за спірним договором № ТГО-309/11 від 13.09.2011 року, що підтверджується листом ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" № 19 від 19.04.2013 року з описом та фіскальним чеком про поштове відправлення від 22.04.2013 року № 2876 та повідомленням про вручення зазначеного листа КП „Теплопостачання міста Одеса" 26.04.2013 року, листом ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" № 20 від 20.05.2013 року із описом, фіскальним чеком про поштове відправлення від 20.05.2013 року № 7489, листом ТОВ „Сервісеко" № 20 від 20.05.2013 року із описом та фіскальним чеком про поштове відправлення від 20.05.2013 р. № 7488.

Наразі позивач вказує, що оскільки у період з 17.10.2012 року по 20.05.2013 року підрядником не було отримано від замовника будь-яких відмов у прийнятті виконаних робіт, зауважень та заперечень щодо вартості, якості та переліку виконаних підрядником робіт за договором № 309, підрядник вважає, що акти виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по зазначеному договору підписані замовником за принципом мовчазної згоди не пізніше 5 робочих днів від дня їх отримання (згідно повідомлення про вручення № 6502900857688 - 17.10.2012 року), тобто 24.10.2012 року.

Таким чином, на думку позивача, обов'язок замовника перед підрядником щодо сплати залишкової частини оплати за виконані будівельні роботи підрядника повинен бути виконаний на протязі 10-ти банківських днів із дня підписання акта, довідки про виконані підрядні роботи (КБ-3) (акти виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за принципом мовчазної згоди підписані замовником 24.10.2012 р.), тобто 08.11.2012 р.

При цьому слід зазначити, що на підтвердження існування права вимоги до боржника третя особа передала позивачу підписані в односторонньому порядку акт № 247 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року форми КБ-2в (а.с. 43-47 т. 1) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за грудень 2011 року форми КБ-3 (а.с. 48-50 т. 1).

Як вказує позивач, станом на 20.05.2013 року замовник по договору № 309 не виконав свої зобов'язання належним чином та не перерахував підряднику грошові кошти. Відтак, борг замовника перед підрядником внаслідок невиконання договору № 309 складає 22464,96 грн., враховуючи що згідно вказаного акту № 247 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість вказаних робіт вартість робіт склала 50492,40 грн., а відповідачем перераховано в якості попередньої оплати 28027,44 грн. (50492,40 грн. - 28027,44 грн.).

Так, 20.05.2013 р. на адресу відповідача позивачем з метою досудового урегулювання спору була направлена претензія № 20-3 від 20.05.2013 р., з вимогою невідкладно перерахувати позивачу суму заборгованості за договором підряду № ТГО-309/11 у розмірі 22464,96 грн.; суму пені за невиконання договору підряду № ТГО-309/11 у розмірі 1482,31 грн.; суму інфляційних втрат (індекс інфляції) за договором підряду № ТГО-309/11 у розмірі 22,46 грн.; суму трьох процентів річних за невиконання договору підряду № ТГО-309/11 у розмірі 259,67 грн. Однак, відповіді на вказану претензію відповідачем не було отримано позивачем, що стало підставою для звернення останнього до господарського суду Одеської області із заявленим позовом.

У відповідності з п. 1. ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні, а саме: до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведених положень законодавства, основною умовою за якої виникає обов'язок боржника здійснити платіж новому кредиторові є одержання боржником письмового повідомлення із зазначенням в ньому грошової вимоги та відомостей про кредитора.

Разом з тим згідно з вищевказаними нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Аналогічної позиції дотримується у своїй постанові від 02.10.2012 р. Верховний Суд України (справа № 23/236).

Так, частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Водночас судом встановлено, що акт виконаних робіт, надісланий ТОВ "АСВ-Трейд ЛТД", відповідач не підписав та повідомляв підрядника про причини не підписання такого акту та не погодився з належним виконанням підрядником обумовлених договором підряду № 309 робіт, що підтверджується наявним в матеріалах справи листуванням між сторонами, як зазначено вище, більш того ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" в своєму останньому листі на адресу відповідача вказав на можливість вирішення спору тільки у судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що на момент відступлення ТОВ "АСВ-Трейд ЛТД" позивачу вимоги за договором № ТГО-309/11 така вимога ще не виникла, а відтак не могла бути передана позивачу. В свою чергу суд доходить до висновку про відсутність у відповідача обов'язку перед позивачем щодо сплати заборгованості за виконання ТОВ "АСВ-Трейд ЛТД" підрядних робіт по вказаному договору.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 1657,25 грн., 3% річних в сумі 259,67 грн. та інфляційних втрат в сумі 259,67 грн., розрахунок яких наведено у позові суд зазначає наступне.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

До того ж, як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1. договору № 309 встановлено, що за порушення замовником термінів оплати, передбаченим цим договором, більше ніж на 30 днів замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за виконані роботи за кожен день прострочки.

Однак, встановлення судом відсутності заборгованості відповідача перед позивачем виключає можливість застосування до відповідача такої міри відповідальності як нарахування пені, що заявлена до стягнення, тим більш, що таке право не мало місце на момент переходу до позивача права вимоги.

Також слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вказаних положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів та індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, та у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі.

Враховуючи вищенаведене та відсутність у відповідача зобов'язання щодо сплати заборгованості за виконання підрядних робіт позивачу, суд вважає безпідставними заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо зустрічних вимог КП „Теплопостачання міста Одеса" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісеко" про стягнення з останнього суми попередньої оплати за договором підряду № ТГО-309/11 від 13.09.2011 р. в розмірі 28027,44 грн. з огляду на невиконання підрядником обумовлених вказаним договором робіт суд зазначає наступне.

Так, заявлені відповідачем зустрічні вимоги за своєю суттю є вимогами щодо повернення виконаного за вказаним договором підряду. Як вбачається за змісту зустрічного позову, відповідачем не вказано жодної норми закону чи договору, яка б передбачала таке право відповідача.

Між тим в силу приписів ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 ЦК України).

Між тим доказів звернення КП „Теплопостачання міста Одеса" до ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" з вимогами про розірвання договору відповідач не надав.

Крім того, як вбачається зі змісту укладеного між ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" та позивачем договору № 20-05/2013 від 20.05.2013 року про відступлення права вимоги, позивачу крім права вимоги були передані всі права ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" як підрядника за укладеними між останнім і відповідачем договорами підряду, у т.ч. за спірним договором № ТГО-309/11, внаслідок чого позивач набув статусу „нового підрядника", який набув права вступати у договірні відносини з будь-якими особами з питань остаточного виконання первісним підрядником і замовником всіх своїх взаємних зобов'язань. За своєю суттю такий правочин є заміною сторони в договорі № ТГО-309/11, а саме підрядника, який наділений, крім відповідних прав, також і обов'язками. Передача обов'язків підрядника позивачу за вказаним договором про відступлення права вимоги суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки передавати обов'язки без згоди іншої сторони зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом

За правилами ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачене законом.

Враховуючи визначення поняття „боржника", яке міститься в ст. 509 ЦК України, борг у законодавстві розуміється як обов'язок, який несе суб'єкт у зобов'язанні на всіх стадіях розвитку останнього, тобто з моменту виникнення зобов'язання, у період, коли строк виконання зобов'язання настав, але не минув, у період, коли строк виконання минув, до моменту припинення зобов'язання.

З огляду на те, що належним чином ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" як підрядником не виконані зобов'язання за договором підряду № ТГО-309/11 перед відповідачем, що не спростовано позивачем та третьою особою, відповідно у ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" існують певні обов'язки перед відповідачем. Тобто в розумінні вказаних положень ЦК ТОВ „АСВ-Трейд ЛТД" є боржником відносно відповідача, в свою чергу такий боржник у зобов'язанні може бути замінений за згодою відповідача як кредитора. Однак, докази надання відповідачем згоди на таку заміну в матеріалах справи відсутні. Наразі судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що відповідач не надав свої заперечення на таку заміну, оскільки відсутність заперечень не є доказом надання згоди. Так, положення статті 520 ЦК не містять вказівок стосовно того, в якій формі має бути виражена згода кредитора. Між тим, за загальним правилом, згода кредитора виражається двома способами: шляхом підписання кредитором договору відступлення права вимоги (тобто цей договір як правочин становиться трьохстороннім); шляхом надання відповідного листа, повідомлення тощо.

Враховуючи усе вищенаведене, суд не вбачає підстав для виникнення у позивача обов'язку щодо повернення відповідачу, сплаченої останнім на користь третьої особи суми передоплати за договором підряду № ТГО-309/11 від 13.09.2011 р. в розмірі 28027,44 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісеко" та зустрічні позовні вимоги Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" не обґрунтовані, не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача та відповідача (позивача за зустрічним позовом), відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені ними при подачі як первісного, так і зустрічного позовів, відносяться за рахунок кожної сторони.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісеко" до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „АСВ Трейд ЛТД", про стягнення 24404,34 грн. відмовити.

2. У задоволені зустрічного позову Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісеко" про стягнення 28027,44 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2013 р.

Суддя Петров В.С.