Рішення № 32731429, 23.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11062/13

23.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та

інформатизації

про стягнення 9 214,16 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 9 214,16 грн. за договором № 2049810 від 30.03.2012 та відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 було порушено провадження у справі № 910/11062/13, розгляд справи було призначено на 09.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у зв’язку із неявкою сторін, розгляд справи було відкладено на 23.07.2013.

В судове засідання 23.07.2013 позивач своїх представників – не направив. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 2049810 від 30.03.2012 було надано відповідачу послуги. Проте відповідач порушив умови вказаного договору щодо оплати грошових коштів за надані послуги, у зв’язку з чим у останнього перед позивачем утворився борг в сумі 9 053,72 грн. за період з грудня 2012 по березень 2013.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 103,52 грн., а також у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 7,26 грн. та 3% річних в сумі 49,66 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 23.07.2013 – не направив. Однак, 09.07.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач, посилаючись на частину першу та другу статті 17 Закону України "Про телекомунікації" зазначає, що НКРЗІ є органом державного регулювання у сфері телекомунікацій, є державним колегіальним органом, є бюджетною установою і утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, як зазначає відповідач у відзиві, НКРЗІ, як орган державного регулювання 29.11.2012 своїм рішенням № 624 затвердила нові основні вимоги до договору про надання телекомунікаційних послуг та запропонувало позивачу привести умови договору у відповідність до основних вимог до договору, що гарантувало б оплату послуг наданих за договором від початку правовідносин. 25.06.2013 НКРЗІ та ПАТ "Укртелеком" уклали новий договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти. На даний час, як зазначає відповідач, платіжні доручення щодо оплати телекомунікаційних послуг, в тому числі оплати погашення заборгованості за період грудень 2012 по березень 2013 року подані до Державної казначейської служби України 08.07.2013, а тому НКРЗІ здійснила всі можливі дії для виконання умов договору та погашення заборгованості та не бачить підстав для задоволення позову, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2012 між позивачем – Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" та відповідачем – Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації було укладено договір № 2049810, за умовами якого позивач зобов’язався надавати відповідачу загальнодоступні та інші телекомунікаційні послуги, згідно з переліком та в обсягах, замовлених відповідачем, а відповідач зобов’язується своєчасно сплачувати отримані послуги відповідно до умов даного договору.

У відповідності до умов договору № 2049810 від 30.03.2012 сторони погодили, що позивач зобов’язується надавати замовлені абонентом послуги цілодобово 365 (366) днів на рік відповідно до вимог Закону України "Про телекомунікації", правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.05 № 720 та інших нормативно-правових актів України (п.3.1.1.), абонент зобов’язується своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі (п.3.4.2.), порядок оплати наданих послуг за наданими рахунками (п.4.5.), розрахунковий період становить один календарний місяць (п.4.11.), розрахунок за отримані послуги оплачується абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати (п.4.15.), оплата послуг провадиться в національній валюті. Якщо тариф установлено в іноземній валюті, розмір оплати визначається із застосуванням офіційного обмінного курсу, встановленого Національним банком України на день надання послуги (4.21.). Також умовами договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати (п.5.2.)

30.03.2012 сторони уклали додаток № 1 до договору № 2049810 від 30.03.2012, умовами якого погодили перелік послуг, які надаються абоненту в залежності від обраної категорії АВН, перелік платних додаткових послуг, що надаються абоненту та інші платні послуги.

Відповідно до додатку № 2 до договору № 2049810 від 30.03.2012 сторони погодили тарифи, встановлені Укртелекомом на послуги, замовлені абонентом станом на 30.03.2012.

Відповідно до рахунків-актів, що одночасно є актами передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 8200009920498104 за грудень 2012 від 31.12.2012, № 8200009920498104 за січень 2013 від 31.01.2013, № 8200009920498104 за лютий 2013 від 28.02.2013, № 8200009920498104 за березень 2013 від 31.03.2013 до договору № 2049810 від 30.03.2012 за період з грудня 2012 по березень 2013 року, позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 25 271,66 грн.

17.04.2013 Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" на адресу відповідача було відправлено акт звіряння розрахунків, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.04.2013 та списком рекомендованої кореспонденції.

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов’язання за договором № 2049810 від 30.03.2012 у повному обсязі, а саме надано відповідачу послуги, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за надані послуги, внаслідок чого у останнього перед позивачем, на підставі договору № 2049810 від 30.03.2012 виник борг в сумі 9 053,72 грн.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо договором передбачено надання послуг за плату.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 5.2. договору № 2049810 від 30.03.2012 встановлено, що у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач згідно умов укладеного договору № 2049810 від 30.03.2012 надав відповідачу послуги, що підтверджується вищенаведеними рахунками-актами, що одночасно є актами передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) до вказаного договору за період з грудня 2012 по березень 2013 року, на загальну суму 25 271,66 грн, проте, відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг за договором № 2049810 від 30.03.2012, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг сумі 9 053,72 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов’язань щодо оплати наданих йому позивачем послуг за період з грудня 2012 по березень 2013 року за договором № 2049810 від 30.03.2012 – не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 2049810 від 30.03.2012, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Зокрема, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо якості та вартості послуг позивача, а також з претензіями щодо неотримання рахунку на оплату послуг.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором № 2049810 від 30.03.2012 в сумі 9 053,72,00 грн. за період з грудня 2012 по березень 2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Також, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання зобов’язання щодо сплати за надані послуги, позивач просить стягнути з відповідача в порядку п.5.2. договору № 2049810 від 30.03.2012 за період з 21.12.2012 по 30.04.2013 пеню в сумі 103,52 грн., а також в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України індекс інфляції в сумі 7,26 грн. та 3% річних в сумі 49,66 грн.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені, індексу інфляції та 3% річних, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а тому враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов’язання по оплаті за надані позивачем послуги відповідно до договору № 2049810 від 30.03.2012, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, індексу інфляції та 3% річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження відповідача про те, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформації здійснила всі можливі дії для виконання умов договору, а також погашення заборгованості у зв’язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки наявні у справі матеріали та надані позивачем суду докази у розумінні ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують та свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором № 2049810 від 30.03.2012 в сумі 9 053,72,00 грн. за період з грудня 2012 по березень 2013 року. Також, відповідно до п.4.15. наведеного договору відповідач повинен був проводити оплату за надані позивачем послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків позивача, а тому враховуючи приписи ст. ст. 903, 526 Цивільного кодексу України, у суду відсутні підстави щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в сумі 9 053,72 грн., пеня в сумі 103,52 грн., індекс інфляції в сумі 7,26 грн. та 3% річних в сумі 49,66 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 – 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (код ЄДРПОУ – 37994258, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, к. 642) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії (код ЄДРПОУ – 01189910, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Горького, буд. 40) 9 053 (дев’ять тисяч п’ятдесят три) грн. 72 коп. – основного боргу, 103 (сто три) грн. 52 коп. – пені, 7 (сім) грн. 26 коп. – індекс інфляції, 49 (сорок дев'ять) грн. 66 коп. – 3% річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення – 29.07.2013