Рішення № 32731419, 31.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11066/13

31.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтспецстрой”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газбудінвест”

про стягнення 35 000,00 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

В судовому засіданні 31.07.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтспецстрой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбудінвест" про стягнення 35 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 01.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахтспецстрой" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газбудінвест" було укладено договір оренди № 25/23-ВР-09. За доводами позивача відповідачем порушувались умови договору щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів, у зв’язку з чим у відповідача з серпня 2012 по травень 2013 утворилася заборгованість у розмірі 35 000,00 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2013 порушено провадження у справі № 910/11066/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.07.2013.

12.07.2013 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та заява позивача про розгляд справи без їх участі.

16.07.2013 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 17.07.2013 представникb сторін не з’явились.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема, у разі нез’явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів, необхідності витребування нових доказів.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також враховуючи клопотання відповідача, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.07.13 розгляд справи відкладався до 31.07.13.

У судове засідання 31.07.13 сторони не забезпечили явку уповноважених представників.

Враховуюче подане клопотання позивача суд вважає за можливе розглядати справу без участі уповноваженого представника останнього.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Шахтспецстрой” (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Газбудінвест” (орендар, відповідач) було укладено Договір оренди №25/23-ВР-09 (далі – Договір).

Відповідно до умов договору позивач як орендодавець передав відповідачу як орендарю у строкове платне користування приміщення, площею 25 кв.м., що розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, 3 для зберігання товарно-матеріальних цінностей. (п. 1.1, 1,2, 1.3 Договору).

Строк оренди сторони визначили з моменту передачі приміщення за актом прийому –передачі і до 31.12.2009р. (п. 2.1 Договору).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.10.2012 р. у справі № 5011-36/12243-2012 р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтспецстрой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбудінвест" про стягнення заборгованості у розмірі 66 157,12 грн, яка утворилася за період з лютого 2011 року по липень 2012 року за договором оренди № 25/23-ВР-09 від 01.05.2009 р., позовні вимоги задоволенні повністю. Задовольняючи позов, Господарський суд м. Києва встановив, що договір оренди № 25/23-ВР-09 від 01.05.2009 р. був пролонгований на тих же умовах і на той же строк.

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно п. 4.1 Договору сторони визначили розмір орендної плати в сумі 3 500 грн., в т.ч. 583,33 грн ПДВ за один повний місяць.

Пунктом 5.1 Договору передбачено обов'язок Орендаря сплачувати орендну плату за поточний місяць згідно п. 4.1 даного договору, не пізніше 10 числа оплачуваного місяця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначений об’єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.05.2009 року (копія якого знаходиться у матеріалах справи).

Позивач вказує, що відповідач взятого на себе грошового зобов’язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, так за період з серпня 2012 р. по травень 2013 р. орендарю було нарахована орендна плата на суму 35 000,00 грн, які не були оплачені відповідачем.

Отже, спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов’язання по сплаті орендних платежів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі від 01.05.2009 р, довідка за підписом директора та головного бухгалтера позивача про наявність заборгованості відповідача станом на 09.07.2013 р. за договором 25/23-ВР-09 від 01.05.2009 р., належним чином засвідчені копії актів надання послуг, підписані сторонами: № ШСС00000297 від 31.08.2012 р., № ШСС00000328 від 30.09.2012 р., № ШСС00000377 від 31.10.2012 р., № ШСС00000413 від 30.11.2012 р., № ШСС00000499 від 31.12.2012 р., № 12 від 31.01.2013р., № 48 від 28.02.2013) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 35 000,00 грн., яка утворилась за період з серпня 2012 по травень 2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.1., 5.1. договору оренди від 01.05.2009 р. строк виконання грошового зобов’язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент розгляду справи настав. Факт наявності суми основної заборгованості зі сплати орендних відповідачем не спростовано, доказів повної сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов’язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті орендних платежів у розмірі 35 000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Газбудінвест ”(04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 14 Б, код ЄДРПОУ 30530740) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтспецстрой” (83085, м. Донецьк, вул. Баумана, 3, код ЄДРПОУ 36103076) заборгованість з орендної платити у розмірі 35 000 (тридцять п’ять тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.