Постанова № 32729954, 22.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Справа № 917/133/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Гольцової Л.А.

за участю представників:

Позивача: Полежаєвої І.В., дов. № 1 від 18.01.2013 року;

Відповідача: Іванченка Ю.М., дов. № б/н від 08.07.2013 року;

Третьої особи: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року

у справі № 917/133/13-г господарського суду Полтавської області

за позовом приватної фірми "Гамма-55"

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4

про стягнення 10 588 880,67 грн.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 приватна фірма "Гамма-55" звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС", просила стягнути з відповідача 10 588 880,67 грн. боргу, який виник за договором відступлення права вимоги № 15/06 від 15.06.2012 року (а.с. 2-3).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.01.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (а.с. 1).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.03.2013 року (суддя Мацко О.С.) позов задоволено. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" 10 573 280,75 грн. основного боргу, 15 599,92 грн. річних. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 81-85).

Судовий акт мотивовано доведеністю позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року (головуючий Істоміна О.А., судді Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) прийнято відмову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" від апеляційної скарги та припинено апеляційне провадження (а.с. 126-127).

Оскаржений судовий акт мотивовано тим, що заявою від 21.05.2013 сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" відмовилось від апеляційної скарги і така відмову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржений судовий акт скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.07.2013 року касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.07.2013 року (а.с. 141-142).

У судове засідання 22.07.2013 року представник третьої особи - ОСОБА_4 не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи - ОСОБА_4.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача, відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.

Згідно ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у судовому засіданні 21.05.2013 року представник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" Іванченко Ю.М. звернувся з заявою про відмову від поданої апеляційної скарги відповідно до ст. 100 ГПК України, яка підписана директором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" Сухенко В.В. та просив провадження за апеляційною скаргою припинити.

В обґрунтування заяви представник відповідача послався на те, що сторонами у справі № 917/113/13-г в позасудовому порядку було вирішено питання щодо можливості врегулювання спору мирним шляхом, в зв'язку з чим апелянт вбачав наявними підстави для відмови від апеляційної скарги.

З врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції прийняв відмову від апеляційної скарги та припинив апеляційне провадження.

З зазначеними процесуальними діями суду касаційна інстанція не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Право на відмову від апеляційної скарги передбачене ст. 100 Господарського процесуального кодексу України.

Як свідчить протокол судового засідання від 21.05.2013 року у суді апеляційної інстанції представник відповідача просив про відкладення розгляду справи для надання можливості оформити між сторонами мирову угоду та надати її на затвердження до Харківського апеляційного господарського суду (а.с. 124-125).

Однак, колегією суддів апеляційного господарського суду відмовлено у заявленому клопотанні про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що до компетенції суду апеляційної інстанції не віднесено затвердження мирової угоди.

Дійсно, відповідно до ч. 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Абзацем 4 п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що норми ГПК України щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК України прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК України права залучати до участі у справі іншого відповідача, здійснити за згодою позивача заміну первісного відповідача належним відповідачем та зазначеного у статті 27 ГПК України права залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК України щодо затвердження господарським судом мирової угоди та відмови позивача від позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Отже, встановивши, що підставою відмови відповідача від апеляційної скарги є намір укласти з позивачем мирову угоду, суду апеляційної інстанції слід було з'ясувати, чи не є відмова від апеляційної скарги передчасною та чи не порушуються нею права відповідача на момент відмови.

Приймаючи відмову від апеляційної скарги та припиняючи апеляційне провадження за умови можливого укладення між сторонами мирової угоди, суд апеляційної інстанції фактично позбавив відповідача конституційного права на апеляційне оскарження судового акту.

Згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки оскаржений судовий акт прийнятий з порушенням норм процесуального права, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

При розгляді справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року у справі № 917/133/13-г скасувати.

Справу № 917/133/13-г передати на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

Л.А. Гольцова