Рішення № 32729877, 26.07.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/19529/12

2/357/596/13

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Голуб А. В. ,

при секретарі - Руденко Н. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Біла Церква в залі суду №4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Краяни", Центральний державний земельний кадастр м.Біла Церква, Відділ Держземагенства у м.Білій Церкві, ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування рішень міськвиконкому, міської ради та державних актів на право власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідачів та посилалася на те, що їй на праві приватної власності належить 14/25 частин житлового будинку АДРЕСА_3. Решта будинку - 11/25 частин належить на праві приватної власності сину позивача ОСОБА_4, який являється третьою особою по справі. Позивачка вказувала на те, що за будинком АДРЕСА_3 рішенням Білоцерківської міської ради № 146 від 23.03.1960 р. була закріплена зе мельна ділянка площею 4176 кв.м., з яких норма 2730 кв.м., лишки 1446 кв.м. у фактичному користуванні перебуває земельна ділянка площею 2941 кв.м. Позивачка також вказувала на те, що відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є її сусідами, та являються співвласниками АДРЕСА_1, з якими позивачка має спільну межу. Позивачка посилалася на те, що рішенням Білоцерківської міської ради № 610-27-УІ від 21.06.2012 року їй надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на її земельну ділянку площею 560 кв.м., а тому позивачка звернулася до землевпорядної організації ТОВ «Краяни» і замовила складання документів, що посвідчують її право власності на земельну ділянку за вказаною вище адресою, листом від 09.08.2012 року директор ТОВ «Краяни» повідомив позивачку про те, що при проведенні робіт із землеустрою по складанню документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку позивача було виявлено факт перетину земельної ділянки з ділянками гр. ОСОБА_2 АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 АДРЕСА_2, встановлено, що відомості обмінних файлів, розроблених на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно яких останнім було присвоєно кадастрові номери, не відповідають дійсності в частині координат розміщення земельних ділянок в базі та на місцевості, накладення земельних ділянок склали 15 кв.м. з земельною ділянкою ОСОБА_2 та відповідно 9 кв.м. з земельною ділянкою ОСОБА_3, вказана інформація схематично зображена в зведеному кадастровому плані земельних ділянок по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_1. Позивачка вказувала, що при проведенні робіт із землеустрою та відповідно виготовленні Державних актів та ім'я відповідачів були допущені технічні помилки, внаслідок яких згідно цих Державних актів частина земельної ділянки позивача, яка завжди була і є в її користуванні, «відійшла» до сусідів. Позивачка вказувала на те, що на підставі адвокатського запиту Управління Держкомзему у м.Біла Церква повідомило наступну інформацію: 1. Земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд передані у приватну власність співвласникам АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 - рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 265 від 28.08.2003 року (д.1 п.29), яке затверджено рішенням 23 сесії Білоцерківської міської ради четвертого скликання № 234 від 21.04.2005 року (п.1.1.); Кв.1 - ОСОБА_2 - рішенням 27 сесії Білоцерківської міської ради п'ятого скликання № 585 від 20.12.2007р. (д.1, п. 233). 2. Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №265 від 28.08.2003 року (п.2) громадян зазначених у додатках №1,2 попереджено, що площі їх земельних ділянок будуть уточнені при виготовленні державного акту на право власності на землю. Площа земельної ділянки гр. ОСОБА_3 АДРЕСА_2 - 680 кв.м. Рішенням 27 сесії Білоцерківської міської ради п'ятого скликання №585 від 20.12.2007 року (п.2) громадян зазначених у додатку № 1 попереджено, що площі їх земельних ділянок будуть уточнені при виготовленні технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Площа земельної ділянки гр. ОСОБА_2, АДРЕСА_1 - 261 кв.м. 3. Рішенням виконкому Білоцерківської міської ради №265 від 28.08.2003р. (д.3, п.14), яке затверджено рішенням 23 сесії Білоцерківської міської ради четвертого скликання № 234 від 21.04.2005 року (п.1.1.) затверджено виготовлену «Технічну документацію по складанню державних актів на право власності на землю» гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_2. Рішенням 33 сесії Білоцерківської міської ради п'ятого скликання №779 від 30.05.2008 року (д.2, п.9) затверджено виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1. 4. Відповідно до даних обліку зареєстрованих державних актів на право власності на земельні ділянки, було виготовлено: гр. ОСОБА_3 Державний акт серія КВ № 015575, зареєстрований 26.12.2003 року №1715, на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 265 від 28.08.2003 року (д.3, п.14), яке затверджено рішенням Білоцерківської міської ради від 21.04.2005 року (п.1.1.); гр. ОСОБА_2 Державний акт серія ЯИ № 382741 зареєстровано 29.10.2009 року № 010993600080 на підставі рішення Білоцерківської міської ради №779 від 30.05.2008 року (д.2,п.9). 5. Землевпорядна організація, яка була розробником технічної документації по складанню Державних актів на право приватної власності на землю громадянам по АДРЕСА_1: Кв. 2 у 2003 році - Державне підприємство «Білоцерківський центр державного земельного кадастру» /змінена назва Центральний державний земельний кадастр м.Біла Церква/; Кв.1 у 2008 році - ТОВ «Краяни». Позивачка вказувала на те, що після виявлення вказаної вище помилки вона звернулася до відповідачів з питанням добровільного вирішення проблеми і відповідачка ОСОБА_2 визнала, що дійсно допущена помилка і Державні акти необхідно приводити у відповідність до дійсного стану речей, а відповідач ОСОБА_3 категорично відмовився від будь-яких мирних шляхів усунення технічних помилок, допущених при приватизації ним земельної ділянки. Позивачка вказує на те, що на даний час вказана помилка є їй перешкодою в приватизації земельної ділянки, закріпленої за її будинком, яка перебуває у її користуванні, виділена на місцевості та огороджена парканом і цим же парканом були розмежовані земельні ділянки, з відповідачами на час виготовлення їхніх Державних актів, жодних змін у фактичному землекористуванні та розмежуванні не відбувалось. Позивачка також вказувала на те, що при виготовленні технічної документації на приватизацію спірної земельної ділянки з нею як із суміжним землекористувачем, не погоджувалась зовнішня межа, відповідні акти вона не підписувала і їй ніхто не пропонував це робити чим було порушено вимоги ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та п.б ч.2 ст.198 ЗК України. Позивачка посилалася на те, що фактично, без її згоди, без рішення суду, а внаслідок технічної помилки, допущеної зе млевпорядними організаціями, у позивачки документально вилучено частину наданої їй в користування земельної ділянки та надано її іншим особам безплатно у приватну власність без будь-яких на те підстав, а також позбавлено позивача можливості приватизації її земельної ділянки в закріплених за нею межах, що є порушенням ст.ст. 81 ч.1, 116, 118, 152, 155 ЗК України. Позивачка просила в судовому порядку визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Білоцерківської міської ради №265 від 28.08.2003 року (д.3, п.14) та рішення 23 сесії Білоцерківської міської ради четвертого скликання №234 від 21.04.2005 року (п.1.1.), якими затверджено виготовлену «Технічну документацію по складанню державних актів на право власності на землю» гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_2; визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії Білоцерківської міської ради п'ятого скликання №779 від 30.05.2008 року (д. 2, п.9), яким затверджено виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2, серії КВ № 015575, виданий на ім'я ОСОБА_3; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, серії ЯИ № 382741, виданий на ім'я ОСОБА_2.

В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вищевказаний позов підтримали.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, та представник відповідачів ОСОБА_7 позов заперечували.

Представник Білоцерківської міської ради до суду не з"явився, про день і час роз гляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду лист в якому просив справу розглядати у відсутності представника Білоцерківської міської ради та в листі вказав, що при вирішенні спору посилається на розсуд суду.

Представник Відділу Держземагентства у м.Білій Церкві /бувша назва Управління Держкомзему у м.Білій Церкві/ Висіцька В.М. при вирішенні позову посилалася на розсуд суду.

Представник третьої особи ТОВ «Краяни» Чуприна Л.І. позов підтримала.

Третя особа ОСОБА_4 позов підтримав.

Представник третьої особи Центрального державного земельного кадастру м. Біла Церква до суду не з"явився, про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений, причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідків, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

В судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить 2/25 частини жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.05.1986 року нотаріально посвідченого старшим державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори в реєстрі № 1-2394. На вказаному свідоцтві міститься реєстровий напис про те, що 2/25 частини вищезазначеного будинку зареєстровані в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 10.09.1986 року. У вищевказаному свідоцтві про право на спадщину за заповітом вказано, що будинок в цілому має 136,50 кв.м. жилої площі і розташований на земельній ділянці розміром 2 730 кв.м. Також позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить 12/25 частин жилого будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_3, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.06.1999 року нотаріально посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори в реєстрі № 2-2479. Згідно до реєстрового напису, який міститься на вказаному свідоцтві, 12/25 частин вищезазначеного будинку зареєстровані в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 У свідоцтві про право на спадщину за заповітом вказано, що будинок в цілому має 136,5 кв.м. жилої площі і розташований на земельній ділянці.

В судовому засіданні також встановлено, що третій особі ОСОБА_4 на праві власності належить 4/25 частини жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.05.1986 року нотаріально посвідченого старшим державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори в реєстрі № 1-2394. На вказаному свідоцтві міститься реєстровий напис про те, що 4/25 частини вищезазначеного будинку зареєстровані в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_4 У вищевказаному свідоцтві про право на спадщину за заповітом вказано, що будинок в цілому має 136,50 кв.м. жилої площі і розташований на земельній ділянці розміром 2 730 кв.м. Також ОСОБА_4 на праві власності належить 7/25 частини жилого будинку в АДРЕСА_3, що підтверджується копією договору дарування від 03.09.1975 року нотаріально посвідченого нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори в реєстрі №2-5991. Згідно до реєстрового напису, який міститься на вказаному договорі дарування, 7/25 частини вищезазначеного будинку зареєстровані в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_4

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить 2/5 частини будинку з частиною господарських та побутових будівель в АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору дарування від 16.11.1995 року нотаріально посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської нотаріальної контори в реєстрі №2-6306. На вказаному договорі дарування міститься реєстровий напис про те, що 2/5 частини вищезазначеного будинку зареєстровані в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3 16.11.1995 року.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить 3/5 частини житлового будинку з частиною господарських та побутових будівель та споруд в АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору дарування частини житлового будинку нотаріально посвідченого державним нотаріусом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори в реєстрі за № 6-3195, та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації, відповідно до якого було зареєстровано право приватної спільної часткової власності за ОСОБА_2 на 3/5 частини зазначеного будинку 04.12.2004 року.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідно до рішення виконкому Бі лоцерківської міської ради депутатів трудящих за № 146 від 23.03.1960 року за житловим будинком АДРЕСА_3 закріплена земельна ділянка площею 4 176 кв.м. з яких: норма 2 730 кв.м., лишки 1 446 кв.м.

Судом встановлено, що відповідно до рішення виконкому Білоцерківської місь кої ради депутатів трудящих за № 146 від 23.03.1960 року була виділена земельна ділянка під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 3 980 кв.м. з них: норма 1 237 кв.м., лишки у тимчасове користування - 2 743 кв.м.

Також у судовому засіданні було встановлено, що у співвласників житлового будинку АДРЕСА_3 відсутні угода чи рішення суду про поділ будинку в натурі або визначення порядку користування ним, а також угода про порядок користування земельною ділянкою закріпленою за будинком, що підтвердили у суді представники ОСОБА_1, та ОСОБА_4

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №265 від 28.08.2003 року було передано громадянину України ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_2 в розмірі 680 кв.м. Також вказаним рішенням було затверджено виготовлену "Технічну документацію по складанню державних актів на право власності на землю", а також площу переданих у власність громадян земельних ділянок в тому числі і ОСОБА_3 АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в розмірі 680 кв.м. Вказане рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №265 від 28.08.2003 року "Про передачу земель у приватну власність громадянам та про затвердження технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки і підготовці державних актів на право приватної власності на землю, внесення змін та доповнень у попередні рішення" було затверджене рішенням №234 23-ї сесії Білоцерківської міської ради четвертого скликання від 21.04.2005 року.

Згідно до витягу з рішення 27-ї сесії Білоцерківської міської ради п»ятого скликання за №585 від 20.12.2007 року було передано громадянці України ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 в розмірі 261 кв.м. за рахунок земель Білоцерківської міської ради.

Відповідно до витягу з рішення 33-ї сесії Білоцерківської міської ради п'ятого скликання №779 від 30.05.2008 року було затверджено виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянки України ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 в розмірі 261 кв.м.

В судовому засіданні було встановлено, що розробниками технічної документації по складанню Державних актів на право приватної власності на землю громадянам по АДРЕСА_1 були наступні землевпорядні організації: Державне підприємство "Біло церківський центр державного земельного кадастру" /змінена назва Центральний держав ний земельний кадастр м. Біла Церква/ по квартирі №2 у 2003 році; ТОВ "Краяни" по квартирі №1 у 2008 році.

В судовому засіданні також було встановлено, що згідно до акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки за червень 2003 року було проведено встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_3 АДРЕСА_2.

Судом також було встановлено, що згідно до акту визначення та погодження меж землекористування за 2007 рік було виконано визначення та погодження на місцевості меж землекористування гр. ОСОБА_2 АДРЕСА_1.

Як встановлено в судовому засіданні, за ОСОБА_1 вказані акти підписувала її дочка ОСОБА_5, а позивачка вказані акти не підписувала, що ствердили в суді представники позивача, та відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, а також вказане підтверджується вищезазначеними актами. Також встановлено в суді, що ОСОБА_4, який являється співвласником будинку АДРЕСА_3, взагалі не зазначений у вказаних актах і вказані акти останній не підписував, що підтверджується поясненнями сторін, ОСОБА_4, та копіями вищевказаних актів.

В судовому засіданні представники позивача, відповідачі та їхній представник, а також ОСОБА_4 підтвердили те, що між домоволодіннями АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 знаходиться паркан і на той час коли сторони стали співвласниками вказаних житлових будинків зазначений паркан вже стояв, і після отримання відповідачами спірних Державних актів, і на даний час вказаний паркан знаходиться на тому ж самому місці. Наведене також ствердила в суді свідок ОСОБА_10 Директор ТОВ "Краяни" ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_11 також ствердили, що при виготовленні технічної документації земельні ділянки відповідачів обмірялася по фактичному користуванню по парканам.

Згідно до витягу з рішення Білоцерківської міської ради від 21.06.2012 року за № 610-27-VI було надано дозвіл громадянці України ОСОБА_1 на розробку технічної до кументації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських бу дівель і споруд по АДРЕСА_3.

В судовому засіданні було встановлено, що у листі від 09.08.2012 року на ім"я ОСОБА_1 директор ТОВ "Краяни" повідомив ОСОБА_1 про те, що при проведенні робіт із землеустрою по складанню документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 відповідно до дозволу Білоцерків ської міської ради від 21.06.2012 року за № 610-27-VI було виявлено факт перетину земельної ділянки з ділянками гр. ОСОБА_2 АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 АДРЕСА_2, і було встановлено, що відомості обмінних файлів, розроблених на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно яких останнім було присвоєно кадастрові номери, не відповідають дійсності в частині координат розміщення земельних ділянок в базі та на місцевості, накладення земельних ділянок склали 15 кв.м. з земельною ділянкою ОСОБА_2 та відповідно 9 кв.м. з земельною ділянкою ОСОБА_3 Вказані обставини ствердили у судовому засіданні представник ТОВ "Краяни" ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_11, яка підтвердила те, що вона, як геодезист робила зйомку земельної ділянки ОСОБА_3 і виконувала роботи по обміру земельної ділянки коли виготовлялася технічна документація ОСОБА_3 і при цьому була допущена вищевказана технічна помилка в результаті комп"ютерної обробки.

При вирішенні вказаного спору суд виходить з наступного.

Згідно до ч.1 ст. 116 ЗК України, в редакції, яка була чинною на час винесення спірного рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №265 від 28.08.2003 року, та спірного рішення №234 23-ї сесії Білоцерківської міської ради четвертого скликання від 21.04.2005 року стосовно ОСОБА_3, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В ч. 2 ст. 116 ЗК України у вищевказаній редакції, вказано, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. В ч.3 цієї ж статті зазначено, що безоплатна передача земель них ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. В ч.4 ст.116 ЗК України вказано, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Статтею 118 ЗК України у вищевказаній редакції передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до ст. 40 ЗК України у вищевказаній редакції, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ст. 81 ЗК України у вищевказаній редакції, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно до ч.ч. 1,2 ст. 118 ЗК України у вищевказаній редакції, громадянин, зацікав лений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. В ч.6 цієї ж статті вказано, що громадяни, заціка влені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або кому нальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянсько го господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, гос подарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають за яву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. В ч. 7 цієї ж статті зазначено, що відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Згідно до ч. 8 статті 118 ЗК України, проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. В ч. 9 цієї ж статті вказано, що проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. А в ч. 10 цієї ж статті вказано, що районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Згідно до ч.ч. 1-4 ст. 116 ЗК України, в редакції, яка була чинною на час винесення спірного рішення 33-ї сесії Білоцерківської міської ради п'ятого скликання № 779 від 30.05.2008 року стосовно ОСОБА_2, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ст. 40 ЗК України у вищевказаній редакції в редакції, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

В ст. 81 ЗК України у вищевказаній редакції вказано, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 118 ЗК України у вищевказаній редакції, передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно до ч.ч. 1,2 ст. 118 ЗК України у вищевказаній редакції, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. В ч. 6 цієї ж статті вказано, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. В ч.7 цієї ж статті зазначено, що відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. В ч. 8 ст. 118 ЗК України вказано, що проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. В ч.ч. 9,10 ст. 118 ЗК України зазначено, що проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить - передача, надання, вилучення, викуп земельних ділянок.

Суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні її позову про визнання незаконними та скасування рішення виконкому Білоцерківської міської ради № 265 від 28.08.2003 року (д.3, п.14) та рішення 23 сесії Білоцерківської міської ради четвертого скликання № 234 від 21.04.2005 року (п.1.1.), якими затверджено виготовлену «Технічну документацію по складанню державних актів на право власності на землю» гр.ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_2 та про визнання незаконним та скасування рішення 33 сесії Білоцерківської міської ради п'ятого скликання № 779 від 30.05.2008 року (д.2, п.9), яким затверджено виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право влас ності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1.

Згідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов"язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шля хом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самовря дування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, вста новлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачка не надала до суду належних та безспірних доказів про порушення відповідачами вищевказаних норм Земельного Кодексу України при прийнятті вищевказаних спірних рішень.

Також позивачка не надала суду належних та безспірних доказів, які б свідчили про конфігурацію земельної ділянки, яка була закріплена за житловим будинком АДРЕСА_3 відповідно до рішення виконкому Білоцерківської міської ради депутатів трудящих за № 146 від 23.03.1960 року, таким чином не було надано доказів про те, яка саме конкретно земельна ділянка перебуває у користуванні позивачки.

Позивачка також не надала суду доказів про те, що паркан, який встановлений між домоволодіннями по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_1 був встановлений відповідно до конфігурації земельної ділянки, закріпленої за житловим будинком АДРЕСА_3 відповідно до рішення виконкому Білоцерківської міської ради депутатів трудящих за № 146 від 23.03.1960 року.

Суд також вважає, що позивачка не надала суду належних та безспірних доказів, на підтвердження факту перетину земельної ділянки позивачки з ділянками гр. ОСОБА_2 АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 АДРЕСА_2, та про те, що відомості обмінних файлів, розроблених на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно яких останнім було присвоєно кадастрові номери, не відповідають дійсності в частині координат розміщення земельних ділянок в базі та на місцевості, а також про те, що накладення земельних ділянок склали 15 кв.м. з земельною ділянкою ОСОБА_2 та відповідно 9 кв.м. з земельною ділянкою ОСОБА_3

Позивачка не надала суду доказів про те, що була допущена технічна помилка зем левпорядними організаціями внаслідок якої у позивачки документально було вилучено ча стину наданої їй в користування земельної ділянки та надано її іншим особам безплатно у приватну власність.

Відповідно ст. 60 ЦПК України, позивачка не надала до суду належні та допустимі докази того, що її права, як користувача земельної ділянки по АДРЕСА_3 були порушені відповідачами.

В судовому засіданні 04.07.2013 року особам, які брали участь у справі, а саме: представнику позивача ОСОБА_6, відповідачу ОСОБА_3, представнику відповідачів ОСОБА_7, третій особі ОСОБА_4, представнику Відділу Держземагентства у м.Білій Церкві ОСОБА_8 з метою сприяння здійсненню їхніх прав, судом було роз"яснено положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України в тому числі і щодо призначення по справі експертизи, учасники процесу не просили суд призначити експертизу по вказаній справі і відмовилися від призначення експертизи по справі. Вказані учасники процесу були попереджені судом про наслідки вчинення або не вчинення вказаних процесуальних дій.

Суд не приймає до уваги наданий позивачкою лист ТОВ "Краяни" від 09.08.2012 року на ім"я ОСОБА_1, та зведений кадастровий план земельних ділянок по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_1 виготовлений ТОВ "Краяни" в 2012 році на якій схематично зображено накладення земельних ділянок, оскільки суд вважає, що вказані документи не являються належними доказами по даній справі. З цих же підстав суд також не приймає до уваги пояснення директора ТОВ "Краяни" ОСОБА_9 та покази свідка ОСОБА_11 в тій частині, що при розробці технічної документації ОСОБА_3 землевпорядною організацією була допущена технічна помилка в результаті якої відомості обмінних файлів, розроблених на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно яких останнім було присвоєно кадастрові номери, не відповідають дійсності в частині координат розміщення земельних ділянок в базі та на місцевості, та про накладення земельних ділянок сторін.

Суд не приймає до уваги посилання представників позивача про те, що в технічних паспортах на житлові будинки по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_1 встано влені межі спірних земельних ділянок, оскільки технічними паспортами не встановлюються межі земельних ділянок.

Суд також не приймає до уваги посилання представників позивача на те, що при ви готовленні технічної документації на приватизацію спірних земельних ділянок з позивач кою, як із суміжним землекористувачем, не погоджувалась зовнішня межа, та про те, що позивачка не підписувала відповідні акти, а також про те, що і з третьою особою ОСОБА_4, як із суміжним землекористувачем, також не погоджувалася зовнішня межа земельних ділянок відповідачів, оскільки суд вважає, що непогодження позивачкою та третьою особою зовнішніх меж не може слугувати підставою для визнання незаконними та скасування вищевказаних спірних рішень, та для визнання недійсними та скасування вищевказаних Державних актів на право власності на спірні земельні ділянки.

Крім вказаного, судом було встановлено, що вищевказаними спірними рішеннями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було передано у власність вищевказані земельні ділянки загальна площа яких складає 941 кв.м., а норма земельної ділянки виділеної під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконкому Білоцерківської міської ради депутатів трудящих за № 146 від 23.03.1960 року становить 1 237 кв.м., тобто площа виділених у власність відповідачам земельних ділянок не перевищує норми 1 237 кв.м. закріпленої за вказаним будинком.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної

реєстрації цих прав.

Згідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

В судовому засіданні також було встановлено, що на підставі рішення Білоцерківської міської ради №265 від 28.08.2003 року на ім"я ОСОБА_3, який проживає в АДРЕСА_2 було видано 26.12.2003 року Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №015575, площею 0,0680 га АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд.

Також у судовому засіданні було встановлено, що на підставі рішення Білоцерківської міської ради №779 від 30.05.2008 року на ім"я ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_1 було видано 20.10.2009 року Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №382741, площею 0,0261 га АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будин ку, господарських будівель і споруд.

Згідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, вста новлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вже вказано вище в рішенні суду, позивачу відмовлено в задоволенні її позову про визнання незаконними та скасування рішення виконкому Білоцерківської міської ради № 265 від 28.08.2003 року (д.3, п.14) та рішення 23 сесії Білоцерківської міської ради четвертого скликання № 234 від 21.04.2005 року (п.1.1.), якими затверджено виготовлену «Технічну документацію по складанню державних актів на право власності на землю» гр.ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_2 та про визнання незаконним та скасування рішення 33 сесії Білоцерківської міської ради п'ятого скликання № 779 від 30.05.2008 року (д.2, п.9), яким затверджено виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1.

Суд вважає, що позивачці також слід відмовити в задоволенні її позову про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2, серії КВ № 015575, виданого на ім'я ОСОБА_3; про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, серії ЯИ № 382741, виданого на ім'я ОСОБА_2 з вищенаведених у рішенні суду підстав, а саме за недоведеністю позивачем своїх вищевказаних позовних вимог у суді.

Суд також вважає, що відповідно до ст. 60 ЦПК України позивачка не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вищевказаних позовних вимог, щодо того, що виданими вищевказаними Державними актами на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 порушуються права ОСОБА_1 щодо користування земельною ділянкою закріпленою за будинком АДРЕСА_3 відповідно до рішення виконкому Білоцерківської міської ради депутатів трудящих за № 146 від 23.03.1960 року.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 12,40,81,116,118,125,126,141,149,152,155,158,198 ЗК України, Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 15,16,415,416 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,60,88,212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя А. В. Голуб