Постанова № 32729099, 24.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 р. Справа № 805/10328/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької

області

до Державного підприємства «Шахтоуправління

«Південнодонбаське №1»

про стягнення заборгованості

Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 в сумі 91 990,34 грн. за період з лютого по квітень 2013 року. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що органами пенсійного фонду виплачено пенсії особам, що працювали в державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на роботах, що надають право на призначення пенсій на пільгових умовах (список № 2). Проте, всупереч положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємством відповідача не було здійснено виплат, направлених на відшкодування органу Пенсійного фонду у передбаченому чинним законодавством порядку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 91 990,34 грн. З огляду на зазначене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 91 990,34 грн.

24 липня 2013 року представник позивача надав до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду клопотання, в якому просив суд розглянути справу за відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області.

24 липня 2013 року, через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду відповідач надав заперечення із викладенням в них своєї незгоди із позовом та клопотанням про розгляд справи за відсутності представника підприємства. В обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що згідно абзацу 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" з 1 січня 2005 року виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт та професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Також відповідач зауважив на ненаданні позивачем доказів здійснення фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Враховуючи наведене, на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 34032208. Як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування lержавне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» зареєстрований та обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області.

Протягом лютого - квітня 2013 року позивачем направлені на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з лютого по квітень 2013 року включно (арк. справи 34-53). В зазначених розрахунках позивачем визначено до відшкодування відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали в державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» в загальній сумі 91 990,34 грн., у т.ч. за лютий 2013 року в сумі 25 718,10 грн., за березень 2013 року в сумі 26 728,69 грн., за квітень 2013 року в сумі 25 242,04 грн. та коригування розрахунків за 2012 рік в сумі 14 301,51 грн. Отримання відповідачем наведених розрахунків підтверджено відміткою про отримання наявною на супровідних листах до розрахунків (арк. справи 20-22).

Згідно даних наявної в матеріалах справи картки особового рахунку станом на 23 липня 2013 року відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 1 990 766,60 грн., у т.ч. що заявлені до стягнення за лютий 2013 року в сумі 25 718,10 грн. та коригування за 2012 рік в сумі 14 301,51 грн., за березень 2013 року в сумі 26 728,69 грн., за квітень 2013 року в сумі 25 242,04 грн. (арк. справи 33).

Стосовно наявності правових підстав для стягнення в судовому порядку з відповідача суми заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються перехідними положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), норми яких в цій частині Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінювалися.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон N 1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно підпункту 6.1 Інструкції відшкодуванню у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій підлягають витрати Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отримувалися розрахунки-повідомлення, складені за формою додатку 6 до Інструкції № 21-1, втім, визначена в них сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком відповідачем не відшкодована. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено правильність визначення позивачем суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за лютий - квітень 2013 року за списком № 2.

Аналіз Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції № 21-1 дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначені особам, відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (далі за текстом Закон № 1788-ХІІ) за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV). Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року № 21-11а12, в якій зазначено, що підприємства та організації здійснюють покриття фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки з лютого 2000 року Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) зазначені витрати визначено як об'єкт оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII (абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР) зі ставкою збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Посилання відповідача на абзац 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV із зазначенням про пред'явлення позивачем до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля за списком робіт та професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України судом не приймаються з огляду на наступне.

Специфіка встановленого абзацом 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій полягає в особливостях пенсійного забезпечення визначених в цьому абзаці осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-ХII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Отже, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.

Оскільки спір між сторонами стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до пункту «б» -«з » частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (список № 2), відповідач зобов'язаний здійснювати покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Посилання відповідача на ненадання позивачем доказів фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій не приймаються судом, оскільки згідно пункту 6.4. Інструкції № 21-1 підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. В матеріалах справи відсутні документи які свідчили про вчинення відповідачем будь-яких дій, які б свідчили про незгоду із отриманими ним розрахунками, розрахунки чи дії по їх направленню не оскаржувалися. Крім того в матеріалах справи міститься акт звірки Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області з державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», підписаний уповноваженими особами управління пенсійного фонду та відповідачем, яким сторони підтвердили наявність заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за лютий - квітень 2013 року в сумі 91 990,34 грн. З огляду на таке суд дійшов висновку, що визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про наявність в відповідача обов'язку відшкодовувати на користь органів Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Через невідшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з лютого по квітень 2013 року утворилася заборгованість у сумі 91 990,34 грн., яка на час розгляду справи відповідачем не сплачена.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 91 990,34 грн. підлягають задоволенню.

Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

З огляду на зазначене на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від N 21-1 від 19 грудня 2003 року та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 104-107, 128, 143, 155, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області до державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення заборгованості із відшкодування витрат по виплачених пенсіях по списку № 2 в сумі 91 990,34 грн.,- задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4, код ЄДРПОУ 34032208) заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 91 990,34 грн. (дев'яносто одна тисяча дев'ятсот дев'яносто гривень 34 копійки).

Повний текст постанови складений та підписаний 24 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлик А.С.