Постанова № 32728716, 23.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5.8.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2013 року Справа № 812/4078/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А. А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.

за участю представників сторін:

від позивача: Селезньової О. О. (довіреність № 86 від 06.02.2013 року, працює: юрисконсульт ІІ категорії юридичного відділу відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»),

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі інспекції Держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до Марківського професійного аграрного ліцею про стягнення штрафу в сумі 17000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі інспекції Держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Марківського професійного аграрного ліцею (далі - Відповідач) про стягнення штрафу в сумі 17000,00 грн.

Ухвалою суду від 07.05.2013 року справу призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про електроенергетику», ст. 6 Закону України «Про теплопостачання» до принципів державної політики в енергетиці, у сфері теплопостачання належать створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики, теплопостачання, а також забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів, суб'єктів теплопостачання. Частина 1 ст. 9 Закону України «Про електроенергетику» визначає, що державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна

інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі - Інспекція) у порядку, визначеному законодавством України, частина 5 ст. 9 Закону України «Про електроенергетику» надає інспекції повноваження застосовувати в установленому порядку санкції до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів.

Так у відповідності з ч. 3 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Інспекції та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

02.11.2012 року відповідачу було видано припис №02/22-01-0059, якими зобов'язано останнього забезпечити безперешкодний доступ уповноважених осіб Держенергонагляду для перевірки виконання попереднього припису.

20.11.2012 року було проведено перевірку виконання вимог виданого припису. Актом перевірки (протоколом) від 20.11.2012 року №02/22-02-0003 встановлено невиконання зазначеного припису.

На підставі цього Акту перевірки (протоколу), постановою від 07.12.2012 року №02/22-02-0003 на відповідача накладено штраф за порушення законодавства про електроенергетику у розмірі 17000,00 грн. Постанову про накладення штрафу відповідач, згідно поштового повідомлення, отримав 13.12.2012 року.

Оскільки добровільно відповідач не сплатив суму штрафу, постанову про накладення штрафу не оскаржив, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму в судовому порядку.

Ухвалою суду від 17.06.2013 року, у зв'язку з надходженням до суду заперечення позивача, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання електронною поштою за вх.№ 24304 надав суду клопотання про перенесення слухання справи, у зв'язку із хворобою директора Марківського професійного аграрного ліцею (при цьому доказів в підтвердження хвороби не було надано) (аркуш справи 46). Суд вважає, що відповідач вводить суд в оману, оскільки вказане клопотання підписано директором Марківського професійного аграрного ліцею, який одночасно перебуває на лікарняному.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не прибув в судове засідання, однак був обізнаний про судове засідання, що підтверджується вищезазначеними клопотаннями Марківського професійного аграрного ліцею, доказів на підтвердження знаходження директора Марківського професійного аграрного ліцею на лікарняному, а строк розгляду справи збігає, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Центральним органом державної виконавчої влади, на який покладено здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу відповідно з Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади» від 15.12.1999 року. № 1573/99, є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, яке є правонаступником Міністерства палива та енергетики України. Державне підприємство «Нащональна енергетична компанія «Укренерго» підпорядковано Міністерству енергетики та вугільної промисловості України і засновано на державній власності.

Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії відповідно до Законів України «Про електроенергетику», «Про теплопостачання» здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд), яка підпорядкована безпосередньо Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» при виконанні функцій, покладених на Держенергонагляд Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07.08.1996 року із змінами від 13 лютого 2006 року №131, наказом Міністерства палива та енергетики України №4 22 від 03 листопада 2006 року «Про державний енергетичний нагляд» та діє у складі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП НЕК «Укренерго») та його територіальних структурних підрозділів.

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Луганській області є одним зі структурних підрозділів відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» Державного підприємства «Національна енергетична компанія Укренерго».

Головною метою діяльності ДП НЕК «Укренерго» є забезпечення цілісності об'єднаної енергетичної системи України, задоволення інтересів держави у сфері енергопостачання, здійснення централізованого оперативно-технологічного управління ОЕС, запобігання порушенням режимів і аваріям системного значення та ліквідація можливих аварій з найменшими витратами для країни (абзаци 1, 2 пункту 2.2. Статуту) (аркуші справи 18-28), до основних напрямків діяльності підприємства відноситься здійснення державного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику», Закону України «Про теплопостачання» та Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (абзац 14 пункту 2.3. Статуту).

Відповідно ст. 5 Закону України «Про електроенергетику», ст. 6 Закону України «Про теплопостачання» до принципів державної політики в енергетиці, у сфері теплопостачання належать створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики, теплопостачання, а також забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів, суб'єктів теплопостачання. Частина 1 ст. 9 Закону України «Про електроенергетику» визначає, що державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі - Інспекція) у порядку, визначеному законодавством України, частина 5 ст. 9 Закону України «Про електроенергетику» надає інспекції повноваження застосовувати в установленому порядку санкції до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів.

Так, у відповідності з ч. 3 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Інспекції та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.11.2012 року позивачем відповідачу було видано припис №02/22-01-0059, якими зобов'язано останнього забезпечити безперешкодний доступ уповноважених осіб Держенергонагляду для перевірки виконання попереднього припису (аркуш справи 10а).

20.11.2012 року було проведено перевірку виконання вимог виданого припису. Актом перевірки (протоколом) від 20.11.2012 року №02/22-02-0003 встановлено невиконання зазначеного припису (аркуш справи 9).

На підставі цього Акту перевірки (протоколу), постановою від 07.12.2012 року №02/22-02-0003 на відповідача накладено штраф за порушення законодавства про електроенергетику у розмірі 17000,00 грн. (аркуш справи 7). Постанову про накладення штрафу відповідач, згідно поштового повідомлення, отримав 13.12.2012 року (аркуш справи 8).

Пунктом 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 року № 1312, передбачено, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови, а у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.

Станом на момент подання позову штраф відповідачем не сплачений.

Твердження відповідача про незаконність постанови від 07.12.2012 року №02/22-02-0003 з підстав того, що між позивачем та відповідачем не був завершений попередній судовий процес, суд вважає не обґрунтованим. Крім того, припис та постанова про накладення штрафу відповідачем до теперішнього часу не оскаржувались.

Частиною 6 ст.27 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 року визначено, що суми штрафів повинні сплачуватися до Державного бюджету України.

Оскільки відповідачем припис та постанова про накладення штрафу не були оскаржені, штрафні санкції у добровільному порядку сплачено не було, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з Марківського професійного аграрного ліцею штраф за порушення законодавства про електроенергетику у розмірі 17000,00 грн.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем не було сплачено судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Ухвалою суду від 07.05.2013 року, окрім іншого, було відстрочено державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі інспекції Держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» сплату судового збору до розгляду адміністративної справи по суті.

На час розгляду справи судовий збір позивачем не сплачено.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, за подання адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Вказані позивачем обставини в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 17000,00 грн. Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 170,00 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі інспекції Держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до Марківського професійного аграрного ліцею про стягнення штрафу в сумі 17000,00 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Марківського професійного аграрного ліцею (92400, Луганська область, смт. Марківка, пл. Жовтнева, 1, р\р 35211006000546 у відділенні Держказначейства в Марківському районі, МФО 804013, і.к. 21792910) на користь державного бюджету України (п\р 31118106700188 до УДКС у Марківському районі, код бюджетної класифікації 21081100, МФО 804013, і.к. 38043302) штраф у сумі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі інспекції Держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» на користь державного бюджету України судові витрати зі сплату судового збору в сумі 170,00 грн.(сто сімдесят гривень 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 26 липня 2013 року.

Суддя А.А. Лагутін