Постанова № 32728714, 14.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2013 року Справа №810/2491/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду -Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв Транс"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Драйв Транс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської ОДПІ Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002411502 від 08.04.2013 р., винесеного на підставі акту камеральної перевірки позивача №926/15-209/38107753 від 06.12.12 р. на предмет дотримання вимог ст.ст. 180-183 розділу V ПК України.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на неправомірність рішення податкового органу у зв'язку з порушенням ним вимог ст.76, ч. 2 7, пп. 77.4., пп. 77.6., пп. 77.7. ст. 77, пп. 81.1. ст. 81, пп. 82.1. ст. 82 ПК України, пп. 1.1 Наказу ДПА України від 14.04.2011р. № 213 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. № 355», що виявилося у проведенні перевірки всупереч порядку, встановленому чинним законодавством та ухваленні рішення на підставі даних, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою суду від 24.05.2013 р. було відкрито провадження у справі, справу було призначено до судового розгляду на 05.06.2013 р.

05.06.2013 р. та 06.06.2013 р. у розгляді справи було оголошено перерву у зв?язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

14.06.2013 р., у зв?язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, повідомленого належним чином про дату та місце розгляду справи, суд ухвалив розгялнути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали та документи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини на яких ґрунтується позовні вимоги та оцінивши у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ТОВ «Драйв Транс» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 22.02.2012 р., внесено до бази даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), про що свідчить довідка АБ №364349 (а.с.10).

В грудні 2012 р., податковим органом було проведено камеральну перевірку позивача на предмет дотримання вимог ст.ст.180-183 розділу V ПК України, наслідком якої стало складання акту перевірки №926/15-209/38107753 від 06.12.12 р. Згідно висновків акту перевірки було встановлено неподання позивачем до органу ДПС за своїм місцезнаходженням реєстраційної заяви платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ, в результаті чого порушено п.п.183.2, 183.10 ст.183 розділу V ПК України, що мало своїм наслідком заниження сум податкових зобов'язань з ПДВ (додаток 1) у зв? язку з чим передбачена відповідальність платника податків, встановлена п.123.1 ст.123 розділу II ПК України.

Позивач наполягає на тому, що порушення, вказані в акті перевірки, він не допускав, оскільки неодноразово звертався до податкового органу із заявами про реєстрацію його у якості платника ПДВ ( 18.05.2012 р. та 18.07.2012 р.), що підтверджується відмітками ДПІ на другому примірну заяв із зазначенням дати їх отримання. Проте, податковим органом з формальних підстав йому було відмовлено у реєстрації (відповіді листи від 25.07.2012 р. №5426/10/18-310 та 28.06.2012 р. №3457/10/18-310). Дана обставина визнається представниками сторін, а відтак не потрубує доказування (ч.3 ст.72 КАСУ) .

Проте, дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області щодо не- реєстрації ТОВ «Драйв Транс» позивач не оскаржив, хоча мав для цього реальні підстави та можливості, в тому числі, і матеріальні. У зв?язку з цим, суд приходить до висновку, що підприємство, будучи право- та дієздатною особою, мало всі можливості для оскарження дій суб?єкта владних повноважень, які, на його думку, були неправомірними, однак своїм правом на оскарження не скористалося, маючи для цього певні можливості, а відтак фактично погодилося з діями податкового органу. З огляду на це, в даній ситуації суд не знаходить підстав для застосування ч.2 ст.11 КАСУ.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам суд зазначає:

частиною 1 ст. 2 КАСУ встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені приписи Основного Закону України знайшли своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, який регулює діяльність адміністративних судів при розгляді справ адміністративної юрисдикції.

Так, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 КАСУ, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 ПК України визначені права органів державної податкової служби. Зокрема, пп. 20.1.4. п. 20.1. цієї статті органам державної податкової служби надано право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1. ст. 75 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу Державної податкової служби (далі – ДПС) виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Відповідно до вимог абзацу другого п. 76.1 ст. 76 ПКУ, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Предметом контролю при проведенні камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій (розрахунків). Документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки). Камеральна перевірка може проводитися виключно на підставі даних, вказаних в звітності. Податковим законодавством не передбачено витребування будь-яких документів від платника податків до початку проведення камеральної перевірки. Так само податкові органи не вправі вимагати надання будь-яких інших додаткових документів і під час її проведення.

З огляду на приписи п. 75.1 ст. 75.1 ПК України, під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків, проводитися вивчення та оцінка укладених таким платником податків угод.

Камеральна перевірка проводиться за вже наявними в органу ДПС служби документами.

При камеральних перевірках податкової звітності з ПДВ аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість: - арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);

- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї; 2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов’язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок; 6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);

7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних (лист ДПАУ від 23.03.2011 р. № 8073/7/16-1617).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова (п. 76.1 ст. 76 ПКУ).

Періодичність проведення камеральних перевірок чинним законодавством не визначена, відповідно, податковий орган може проводити таку перевірку після кожного подання платником податків декларації (розрахунку). Таким чином, строки проведення камеральних перевірок залежать від строків подачі звітності за конкретний період. Камеральні перевірки податкової звітності з ПДВ платників податку – юридичних осіб проводяться працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку (лист ДПАУ від 23.03.2011 р. № 8073/7/16-1617).

За результатами проведених камеральних перевірок працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб складають акти, готують та направляють податкові повідомлення-рішення з метою застосування, згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, штрафних санкцій до платників податків, які не подали у встановлені терміни до податкового органу податкову звітність.

Складають акти у разі якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про наявність у такій звітності помилок (порушень). Готують та направляють податкові повідомлення-рішення у разі якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, завищення суми бюджетного відшкодування, завищення від’ємного значення суми податку на додану вартість тощо (згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України або оформлюють довідки про неможливість вручення платнику податку документа (листа, акта камеральної перевірки, податкового повідомлення-рішення тощо) та передають до підрозділу податкової міліції з метою встановлення місцезнаходження платника податків.

Формують висновки за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації (результатів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних контрагентів, даних митних органів, інформації ЄРПН тощо).

Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, складається у тому випадку, якщо за результатами перевірки встановлено порушення (п. 86.2 ст. 86 ПКУ). Якщо ж за результатами камеральної перевірки не встановлено порушень, жодний документ про це не складається.

Залежно від підстави перевірки (неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності або виявлення помилок (порушень) в податковій звітності в Акті зазначається:

- суть помилки (порушення) – відміткою та, у разі необхідності, вказівкою на пункти ПКУ і нормативно-правові акти.

-інформація про застосовані штрафи для визначення повторності порушень; таблиця з показниками, у яких допущено помилки (для перевірки з питань виявлення помилок (порушень) в податковій звітності) або таблиця з показниками термінів подання податкової звітності;

- відповідний висновок.

Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, складається у двох примірниках і підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, реєструється у журналі обліку актів камеральних перевірок та заноситься до АС «Аудит», а після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків (п. 86.2 ст. 86 ПКУ). Акт вважається врученим належним чином, якщо його надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або ж вручено особисто платнику або ж його законному чи повноважному представникові (п. 42.2 ст. 42 ПКУ).

Акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов’язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням-рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення акта перевірки (п. 86.8 ст. 86 ПКУ). До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання і штрафних (фінансових) санкцій (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Штрафні санкції за помилки, що призвели до заниження податкових зобов’язань та були виявлені під час камеральної перевірки, накладаються в повному обсязі, передбаченому п. 123.1 ст. 123 ПКУ. Ніяких звільнень чи пільг не передбачено. На суму заниження, навіть якщо воно стало результатом арифметичної чи методологічної помилки, також нараховується пеня.

За результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності,складають відповідні висновки, які направляють до структурних підрозділів для прийняття подальших заходів, таких як, наприклад, проведення документальних перевірок.

Зокрема, у листі ДПАУ від 23.03.2011 р. № 8073/7/16-1617 пояснюється, що висновки за наслідками камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) формуються на підставі проведеного поглибленого аналізу звітних даних платника, даних інформаційних ресурсів податкового органу, у разі якщо працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб виявлені податкові ризики платників податку на додану вартість.

Як підставу для звернення до суду із даним позовом представник позивача у судовому засіданні зазначив порушення відповідачем порядку проведення перевірки, а саме: неповідомлення позивача про факт її здійснення, невручення копії наказу про проведення перевірки та ненадання акту перевірки.

Суд не приймає доводи позивача в цій частині, оскільки було встановлено, що перевірка, яка була проведена податковим органом була камеральною, а тому повідомлення позивача, надання йому будь-якого рішення про проведення перевірки або направлення на перевірку чинним законодавством (ПК України) не передбачено; його присутність під час проведення камеральної перевірки не є обов?язковою (п. 76.1 ст. 76 ПКУ).

Проте, проаналізувавши норми ПК України, якими врегульовано механізм проведення камеральних перевірок, суд встановив наступні порушення порядку її проведення, допущені працівниками Броварської ОДПІ Київської області:

- оскільки предметом контролю при проведенні камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій (розрахунків), то документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Камеральна перевірка може проводитися виключно на підставі даних, вказаних в звітності. Як вбачається із акту перевірки предметом її проведення було неподання до органу ДПС реєстраційної заяви платника ПДВ, що не є підставою, в розумінні п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, для проведення камеральної перевірки;

- за наслідками проведення камеральної перевірки складається акт про результати перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, у двох примірниках і підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, акт реєструється у журналі обліку актів камеральних перевірок та заноситься до АС «Аудит», а після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків (п. 86.2 ст. 86 ПКУ). Акт вважається врученим належним чином, якщо його надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковоюадресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або ж вручено особисто платнику або ж його законному чи повноважномупредставникові (п. 42.2 ст. 42 ПКУ). Суд вважає, що акт про результати проведення перевірки не був належним чином надісланий позивачу, оскільки наявна в матеріалах справи ксерокопія рекомендованого відправлення (а.с.54) не містить будь-яких позначок оператора поштового зв?язку про надсилання рекомендованого листа поштою. До того ж, відповідачем не додано до матеріалів справи доказу направлення акту перевірки рекомендованим листом(зокрема відсутня квитанція про направлення на адресу позивача поштового відправлення);

- повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення акта перевірки (п. 86.8 ст. 86 ПКУ). До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання і штрафних (фінансових) санкцій (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).Оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення акту камеральної перевірки позивачу, суд вважає безпідставним ухвалення податково повідомлення-рішення 08.04.2013 р.

Таким чином, відповідачем при проведенні перевірки були допущенні порушення порядку проведення проведення камеральних перевірок. Оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки 06.12.2012 р., то й прийняте відповідачем на підставі акту перевірки №926/15-209/38107753 від цієї ж дати податкове повідомлення рішення №0002411502 від 08.04.2013 р. є протиправним, а отже підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати понесені позивачем у розмірі 798,79 грн. підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області від 08.04.2013 р. №0002411502.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Транс» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 798,79 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 червня 2013 р.