Рішення № 32728591, 18.07.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6983/13-ц

Провадження № 2/752/2730/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.07.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Колдіної О.О.

з участю секретаря - Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов»язання відповідача виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 20.04.2010 р. у цивільній справі № 2-416/10 та примусове стягнення з відповідача на користь позивача в особі Філії «Центральне регіональне управління» суми заборгованості за Кредитним договором № 246/04-А від 12.08.2004 р. в розмірі 54475,24 доларів США згідно мирової угоди, затвердженої ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 20.04.2010 р. в цивільній справі № 2-416/10, а також стягнення судових витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2004 р. між сторонами у справі був укладений Кредитний договір № 246/04-А, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 58636 доларів США для придбання автомобіля «Вольво» з терміном погашення кредитних ресурсів до 12.08.2009 р. та з оплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14,5% річних.

ОСОБА_1 не виконав належним чином своїх зобов»язань за Кредитним договором в зв»язку з чим Банк вимушений був звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 596302,73 гривні, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

В процесі судового розгляду між сторонами була укладена мирова угода, умови якої визнані ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 20.04.2010 р.

Відповідно до умов даної мирової угоди відповідач зобов»язався протягом 36 місяців з моменту підписання мирової угоди сторонами, погасити заборгованість перед Банком в розмірі 54475,24 доларів США за Кредитним договором № 246/043-А від 12.08.2004 р., у строк до 18 квітня 2013 року, шляхом розстрочки заборгованості відповідно до Графіка погашення заборгованості.

Однак, в обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що відповідач не виконав умови Мирової угод, яка визнана ухвалою Голосіївського районного суду, в зв»язку з чим Банк звернувся до суду з заявою про отримання виконавчого листа на підставі умов мирової угоди з метою примусового виконання рішення суду. Зазначена заява була залишена без задоволення.

ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві 28.02.2013 р. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 20.04.2010 р. в зв»язку з тим, що зазначена ухвала суду не відповідає вимогам п.3 частини 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому Банк звертався до суду з заявою про перегляд ухвали суду про визнання умов мирової угоди за нововиявленими обставинами, зазначена заява була залишена без задоволення.

Оскільки ухвала Голосіївського районного суду м.Києва від 20.04.2010 р. про затвердження умов мирової угоди у справі № 2-416/10 не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», однак в силу полодень ст.629 ЦК Україн вона пілягає обов»язковому виконанню, позивач просить суд постановити рішення про зобов»язання ОСОБА_1 виконати умови мирової угоди і стягнути з відповідача примусово заборгованість за Кредитним договором на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва.

В ході судового розгляду представник позивача підтримала позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просила суд позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся судом за місцем реєстрації. Судова повістка повернулась до суду за закінченням терміну її зберігання.

Оскільки на підставі ст.ст.74, 76 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про місце і час судового розгляду, суд за за згодою позивача, на підставі ст.224 ПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.08.2004 р. між Банком «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Київське регіональне Управління» Банку «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 246/04-А, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 58636 доларів США для придбання автомобіля «Вольво» з терміном погашення кредитних ресурсів до 12.08.2009 р. та сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14,5% річних.

ОСОБА_1 не виконав належним чином своїх зобов»язань за Кредитним договором в зв»язку з чим Банк вимушений був звернутись до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 596302,73 гривні, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

В процесі судового розгляду зазначеної справи між сторонами була укладена мирова угода, відповідно до якої відповідач зобов»язався протягом 36 місяців з моменту підписання мирової угоди погасити заборгованість перед Банком в розмірі 54475,24 доларів США за Кредитним договором № 246/04-А від 12.08.2004 р., шляхом розстрочки заборгованості відповідно до Графіка погашення заборгованості, який був погоджений сторонами. Також ОСОБА_1 зобов»ячався повернути позивачу суму судового збору в розмірі 1700 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 250 гривень.

Зазначені умови мирової угоди, підписаної сторонами, були визнані відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 20.04.2010 р.

Судом встановлено, що в подальшому ОСОБА_1 не виконав умови мирової угоди, яка визнана відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 20.04.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.

Зазначене кореспондується з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого, підлягають виконанню Державною виконавчою службою рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18-1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчими документами є ухвали, постанови судів у випадках, передбачених законом.

У разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, якщо ухвала суду про визнання мирової угоди відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» і підлягає виконанню державною виконавчою службою.

В той же час, якщо ж ухвала суду про визнання мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач звернувся до ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві з заявою про виконання ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 20.04.2010 р. у справі № 2-416/10 про визнання мирової угоди та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк» Фінанси та Кредит» суми боргу за Кредитним договором.

Відповідно до постанови держаного виконавця ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві від 28.02.2013 р. у відкритті виконавчого провадження за даною ухвалою було відмовлено, оскільки вона не відповідає вимогам ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже суд вважає, що позивач правомірно звернувся до уду із зазначеним позовом.

Підписуючи умови мирової угоди сторони фактично замінили одне зобов»язання іншим, умови якого викладені в тексті мирової угоди і визнані судом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Підписуючи умови мирової угоди сторони погодили графік погашення заборгованості шляхом розстрочення платежів в рахунок погашення суми боргу за Кредитним договором.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до Графіка платежів, що погоджений сторонами, відповідач повинен був погасити заборгованість до 19 квітня 2013 року.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Крім того суд вважає за необхідне тсягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст..ст.3, 10, 60, 80, 209, 213-215,224-226 ЦПк України, суд

в и р і ш и в:

позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення заборгованості задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_1 виконати умови мирової угоди, умови якої визнані ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 20.04.2010 р. у цивільній справі № 2-416\10.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Центральне регіональне управління» суму заборгованості за Кредитним договором № 246\04-А від 12.08.2004 р. в розмірі 54475 доларів США 24 центи згідно мирової угоди, що визнана судом відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 20.04.2010 р. у цивільній справі № 2-416\10.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір у справі в розмірі 3441 гривня.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Суддя