Рішення № 32728223, 24.07.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.2013 Справа № 907/582/13

За позовом прокурора Великоберезнянського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород, Забрідської сільської ради, с. Забрідь В.Березнянського району, Смереківської сільської ради, с. Смерекова В.Березнянського району, Лютянської сільської ради, с. Люта В.Березнянського району, Чорноголівської сільської ради, с. Чорноголова В.Березнянського району, Солянської сільської ради, с. Сіль В.Березнянського району, Тихівської сільської ради, с. Тихий В.Березнянського району

ДО державного підприємства „Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород

ПРО стягнення 44149,29грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивачів - Мазуренко А.Є. - представник Державної екологічної

інспекції в Закарпатській області за довіреністю №572/05 від 11.02.2013р.

від відповідача - не з'явились

від прокуратури - Малинич А.А. - прокурор відділу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Великоберезнянського району звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород, Забрідської сільської ради, с. Забрідь В.Березнянського району, Смереківської сільської ради, с. Смерекова В.Березнянського району, Лютянської сільської ради, с. Люта В.Березнянського району, Чорноголівської сільської ради, с. Чорноголова В.Березнянського району, Солянської сільської ради, с. Сіль В.Березнянського району, Тихівської сільської ради, с. Тихий В.Березнянського району до державного підприємства „Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород про стягнення 44149,29грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.06.2013р. порушено провадження у справі №907/582/13 та призначено справу до розгляду на 14.06.2013р.

Ухвалою суду від 14.06.2013р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача на 24.07.2013р.

Прокурор та позивачі просять заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зазначають про порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі на суму 44149,29грн.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 14.06.2013р., повноважного представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду у справі від 05.03.2013 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення №00406111, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками відповідача ухвали суду від 07.06.2013 року.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представника відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв'язку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.07.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою району було проведено перевірку щодо повноти та своєчасності відшкодування збитків заподіяних державі в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства під час здійснення охорони, захисту лісосічного фонду постійними лісокористувачами, зокрема Головним державним спеціалізованим лісогосподарським агропромисловим підприємством «Закарпатагроліс» (наказом від 15.08.2012 року Головне державне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Закарпатагроліс» перейменовано у державне підприємство «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств», в свою чергу філіал „Великоберезнянський держспецлісгосп" у філію „Великоберезнянське лісове агропромислове господарство").

Перевіркою встановлено, що наказом №31 від 19.03.2012 року „Про проведення планової весняної ревізії обходів філій „Закарпатагроліс" директорів філій зобов'язано видати по лісгоспах накази про проведення весняних ревізій із складанням графіків щодо термінів проведення даних ревізій по обходам, майстерських дільницях, лісництвах.

В свою чергу, наказом №18 від 21.03.2012 року директора філіалу «Великоберезнянський держспецлісгосп», створено комісію для проведення ревізії обходів та майстерських дільниць.

За результатами весняної ревізії комісією у квітні місяці 2012 року було встановлено ряд незаконних рубок у лісовому масиві філії.

Зокрема, незаконні рубки дерев були виявлені в майстерських дільницях №1, №2, №3, №5 та №6 філії «Великоберезнянське лісове агропромислове господарство».

Загалом за матеріалами ревізій було встановлено незаконних рубок дерев породи бук, граб, береза та ялина загальною кубомасою 16,01м.куб. на суму 44149,29грн.

Статтею 19 Лісового кодексу України передбачено, що на постійних лісокористувачів покладено обов'язок забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживання інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку. Такі самі положення закріплені пунктом 2 статуту Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Закарпатагроліс», діючого на момент виявлення незаконних рубок.

В тому числі, підприємство відповідно до п. 5.1.7 п.п. 5.1 п. 5 вищезазначеного Статуту є відомчою лісовою охороною системи агропромислового комплексу області.

Згідно п.4 Положення про державну лісову охорону затвердженого Постановою КМУ від 16.09.2009 р. №976 основним завданням держлісохорони є, зокрема, здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства і законодавства у галузі мисливського господарства та полювання власниками лісів, всіма лісокористувачами та користувачами мисливських угідь, іншими юридичними і фізичними особами. Аналогічні положення закріплені також ст.90 ЛК України.

Тобто, з вищенаведених норм випливає, що Відповідач поєднує в собі як функції постійного лісокористувача так і функції органу контролю у цій сфері.

Вина підприємства у неналежному виконанні своїх обов'язків стосовно охорони лісу доводиться також наказами директора філіалу «Великоберезнянський держспецлісгосп» №22 від 20.04.2012 року та №31 від 25.05.2012 року, згідно яких за неналежне виконання своїх службових обов'язків, за результатами проведеної планової весняної ревізії обходів та майстерських дільниць філіалу «Великоберезнянький держспецлігосп», 9 майстрів лісу притягнуто до дисциплінарної відповідальності - догана.

За приписами статей 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

В порушення зазначених нормативних приписів відповідач не забезпечив охорону і збереження лісу від незаконної рубки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Статтею 19 Лісового кодексу України на постійних лісокористувачів покладено обов'язки з забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживання інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Організація лісового господарства відповідно до ст. 34 Лісового кодексу України має своїм завданням забезпечувати ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, цільового призначення, лісорослинних умов, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують.

Згідно зі ст.ст. 45, 46 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. Лісовпорядкування передбачає, зокрема, інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку позивачем та прокурором доведено, а відповідачем належними та допустимими засобами не спростовано доводів про порушення вимог лісового законодавства, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства „Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств" (88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 42/1, код ЄДРПОУ 32434750) на користь місцевих бюджетів, з урахуванням норм Бюджетного кодексу України, суму збитків завданих навколишньому природному середовищу в розмірі 44149,29грн. із наступним розрахунком:

- суму 6416,53грн. збитків за порушення лісового законодавства на користь Тихівської сільської ради на р/р 33115331700054;

- суму 12538,40грн. збитків за порушення лісового законодавства на користь Лютянської сільської ради на р/р 33112331700046;

- суму 9087,21 грн. збитків за порушення лісового законодавства на користь Селянської сільської ради на р/р 33119331700050;

- суму 3670,62 грн. збитків за порушення лісового законодавства на користь Чорноголівської сільської ради на р/р 33113331700056;

- суму 4795,94 грн. збитків за порушення лісового законодавства на користь Смереківської сільської ради на р/р 33119331700049;

- суму 7640,59 грн. збитків за порушення лісового законодавства на користь Забрідської сільської ради на р/р 33117331700364.

банк одержувача - ГУДКУ у Закарпатській області, м. Ужгород, МФО банку 812016, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 22108399.

3. Стягнути з Державного підприємства „Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств" (88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 42/1, код ЄДРПОУ 32434750) до Державного бюджету України суму 1720,50грн. судового збору.

Видати наказ на виконання рішення.

Дата підписання повного тексту рішення 31.07.2013р.

Суддя О.Ф. Ремецькі