Постанова № 32727868, 02.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 р. Справа № 804/7780/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільної фірми «Промснаб» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2013 року № 0000441503, № 0000431503, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна фірма «Промснаб» (далі по тексту - ТОВ «БПФ «Промснаб», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС від 16.04.2013р., а саме:

- №0000441503 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість і вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 44642,00грн. та

- №0000431503 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 264374,00грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та винесеними з порушенням чинного законодавства. Позивач вказує, що відповідачем було безпідставно зроблено висновки щодо відсутності факту реальності здійснення господарських операцій ТОВ «БПФ «Промснаб» з ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс», ТОВ «Ник7», ПП «Ривал» та ПП «Апрель» у травні 2012 році, та у зв'язку з чим порушень вимог п.198.1,198.2,198.3 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки такі висновки, на думку позивача, суперечать фактичним обставинам. При цьому позивач вказує, що правильність податкового обліку та визначення ним податкових зобов'язань з ПДВ підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами, які були в наявності під час перевірки, повторно надавалися під час розгляду заперечень в ДПІ та додані до матеріалів справи разом з адміністративним позовом. Позивач стверджує, що здійснює господарську діяльність у відповідності до вимог закону, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення є незаконними і мають бути скасованими.

Відповідач подав письмові заперечення на позов, в якому зазначив, що виявлені в ході перевірки порушення обґрунтовані та доведені, податкові повідомленні-рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для задоволення позову відсутні.

Представники сторін належно повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідач не прибув в судове засідання, клопотання про відкладення розгляду справи не надано. Позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України судом на місці ухвалено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов в повному обсязі, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі наказу начальника Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС ОСОБА_1 №197 від 19.03.2013р., повідомлення на перевірку №25 від 19.03.2013р. та згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БПФ «Промснаб» (код ЄДРПОУ 21891718) з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2012 року, за результатами якої було складено Акт №97/15.3-21891718 від 29.03.2013 року.

Відповідно до вказаного Акту було встановлено, що ТОВ «БПФ «Промснаб» порушено (а.35-36 «Висновки» Акту перевірки):

-п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 294135,50грн. за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., в тому числі по контрагентам:

1. ПП «Ривал» - в сумі 154809,20грн.;

2. ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» - в сумі 80366,30грн.;

3. ТОВ «Ник7» - в сумі 58454,50грн.;

4. ПП «Апрель» в сумі 505,50грн.

Не погодившись з висновками податкового органу, позивач в порядку, передбаченому п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, надав відповідні заперечення до Акту перевірки.

Втім, 16.04.2013р. на підставі висновків Акту перевірки №97/15.3-21891718 від 29.03.2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0000441503 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість і вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 44642,00грн., з них: 29761,00грн. - за основним платежем та 14881грн. - штрафних санкцій;

- форми «В4» №0000431503 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 264374,00грн.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку не надано.

Вирішуючи питання обґрунтованості висновків податкового органу, викладених в Акті перевірки №97/15.3-21891718 від 29.03.2013 року, та законності прийнятих податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки позивача, висновки відповідача про порушення позивачем п.198.1, п.198.2,п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України (далі по тексту - ПК України) ґрунтуються на дослідженнях господарської діяльності позивача в травні 2012 року в розрізі відносин з його контрагентами - ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс», ТОВ «Ник7», ПП «Ривал» та ПП «Апрель», на результатах автоматизованого Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а також інформації про результати попередніх перевірок ТОВ «БПФ «Промснаб», а саме:

- акту №142/22/6-21891718 від 25.10.2012р. з питань взаємовідносин з ТОВ «Техно Люкс» за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р.;

- акту №214/22/6-21891718 від 18.12.2012р. з питань взаємовідносин з ТОВ «Корпорація Сатурн» за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р.;

- акту №57/22/5-21891718 від 22.02.2013р. з питань взаємовідносин з ПП «Електро Лайф» у березні 2012р.;

- результатах планової виїзної документальної перевірки ТОВ «БПФ «Промснаб» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р.

В зазначених актах перевірок податківцями встановлено порушення ТОВ «БПФ «Промснаб» вимог податкового законодавства, що виявилось у завищенні податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2011р., завищенні податкового кредиту у травні-червні 2011р., заниженні податку на додану вартість у 2,3,4-му кварталах 2011р., окрім того завищенні податку на додану вартість у березні 2012р. (а.5 Акту перевірки). Такі висновки податківців обґрунтовані відсутністю об'єктів оподаткування та непідтвердженістю реальності господарських взаємовідносин з контрагентами.

Дослідивши Акт перевірки №97/15.3-21891718 від 29.03.2013 року, судом встановлено, за висновками перевіряючих, у позивача відсутнє право на зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення податкового боргу з ПДВ з урахуванням того, що податковий борг у нього виник з 25.06.2012р. в сумі 230084,61грн. за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БПФ «Промснаб», згідно з податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15.06.2012р. №0000042220; окрім того, заниження зобов'язання по податку на додану вартість відбулось внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з придбання ТМЦ у ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс», ТОВ «Ник7», ПП «Ривал» та ПП «Апрель», які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту отримання ТМЦ від контрагентів, а відтак, подальшого використання таких ТМЦ в господарській діяльності ТОВ «БПФ «Промснаб».

При цьому, посилаючись на Акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» з ТОВ «Ник7» від 23.01.2013р. №143/2204/38112606, Довідку ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про результаті зустрічної звірки ТОВ «Ник7», Акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Ривал» від 30.11.2012р. №2086/22-517/25009114 податковий орган вказує про непідтвердження факту отримання ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс», ТОВ «Ник7» та ПП «Ривал» товарів від інших постачальників (своїх контрагентів) і, таким чином, про нереальність здійснення поставки таких ТМЦ на адресу ТОВ «БПФ «Промснаб». Відповідач також зазначив, що неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Апрель» та ПП «Ривал» обґрунтована судовими рішенням у справі про банкрутство ПП «Апрель» та ПП «Ривал» (а.22,33 Акту перевірки).

В запереченнях на позов відповідач підтвердив висновки акту перевірки, зазначивши, що під час перевірки позивачем не надано документів про підтвердження реально вчиненої господарської операцій з його контрагентами у травні 2012р., і як наслідок, юридична дефективність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Суд не погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Якщо є фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

На підтвердження правомірності задекларованих показників податкової звітності, реальності настання правових наслідків та наявності господарської мети по правочинах, укладених ТОВ «БПФ «Промснаб» з ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс» (договори №110512 від 11.05.2012р. та №300512 від 30.05.2012р.), з ТОВ «Ник7» (договір поставки №170512 від 17.05.2012р.), з ПП «Ривал» (договір поставки №030512 від 03.06.2012р.), з ПП «Апрель» (усна домовленість на покупку оливи МГЕ-46), позивачем надані копії наступних первинних документів: договори №110512 від 11.05.2012р., №300512 від 30.05.2012р., №170512 від 17.05.2012р., №030512 від 03.06.2012р., Специфікації до договорів поставки позивача іншим покупцям, податкові накладні, видаткові накладні, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, належно оформлені довіреності на отримання ТМЦ, акти приймання-передачі, акти приймання виконаних робіт, виписки по рахункам тощо.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

В ході судового розгляду справи спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій з контрагентами - ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс», ТОВ «Ник7», ПП «Ривал» та ПП «Апрель». Так, проаналізувавши первинну документацію господарської діяльності ТОВ «БПФ «Промснаб» спірного періоду (травень 2012р.), судом встановлено, що придбання ТОВ «БПФ «Промснаб» ТМЦ у контрагентів ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс», ТОВ «Ник7», ПП «Ривал» та ПП «Апрель» викликало реальні зміни майнового стану платника податків та призводило до збільшення (зменшення) активів та зобов'язань підприємства.

Зміст наданих в ході перевірки первинних документів відповідає вимогам вищезазначеної норми закону, що не заперечується і податковим органом, та містить всі обов'язкові реквізити, в тому числі найменування та кількість переданого товару, підписи уповноважених осіб, що засвідчують настання реального факту передання та приймання товару. Окрім того, ані акт перевірки, ані заперечення до позову не містять доказів порушення позивачем вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Держаної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядок їх заповнення» № 165 від 30.05.1997р.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заниження позивачем ПДВ у спірному періоді не було. Висновки податкового органу є хибними, позивачем належним чином оформлено господарські правовідносини з ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс», ТОВ «Ник7», ПП «Ривал» та ПП «Апрель», а фактичне здійснення таких операцій підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності.

Суд вважає доцільним визначити, що діюче законодавство, так само як Податковий кодекс України, не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій на господарюючого суб'єкта за неправомірні дії (помилки) свого контрагента. Окрім, Податковий кодекс України не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України. Отже, оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000441503 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 264374,00грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000431503 суд зазначає наступне.

Відповідно до наданої декларації з ПДВ за травень 2012 р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 19.07.2012р., реєстраційний номер 9041656799) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19) складає 264374грн. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 264374грн. зараховано позивачем у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (ряд.20.1).

Обґрунтовуючи відсутність підстав для зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідач зазначає, що податковий борг у позивача в сумі 230084,61грн. виник за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БПФ «Промснаб» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15.06.2012р. № 000042220.

Суд не погоджується з податковим органом щодо встановленого порушення позивачем вимог податкового законодавства, що на думку відповідача призвело до помилкового зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість (рядка 20.1).

Крім того, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи відповідача, викладені ним в акті перевірки щодо дефектності первинних документів, а тому й нереальності здійснених господарських операцій позивачем. Отже, відповідач безпідставно вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна фірма «Промснаб» не мало права включати суми вартості придбаних товарів/послуг до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, адже останній безпосередньо використав придбані товари/послуги у своїй господарській діяльності. Це також підтверджується матеріалами справи.

Отже, суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованими та доведеними, а це є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільної фірми «Промснаб» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2013 року № 0000441503, № 0000431503 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 16.04.2013р. №№0000441503 та №0000431503.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільної фірми «Промснаб» дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок (2 294, 00 грн.) судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко