Постанова № 32725239, 29.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа№ 19/079-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Бабаченко А.Г., представник за довіреністю № 5 від 05.02.2012, Шморгун А.Ф., представник за довіреністю № юр-7 від 09.01.2013;

від відповідача - Халілова Н.К., представник за довіреністю № 37/КАМ/Ю від 05.02.2013,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення господарського суду Київської області від 27.03.2013 у справі № 19/079-12 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Карпечкін Т.П., судді: Заєць Д.Г., Черногуз А.Ф.) за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення 7 696 743 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" заборгованості в сумі 7 696 743 грн. 50 коп., з яких: 3 518 368 грн. 12 коп. - основний борг, 3 764 653 грн. 90 коп. - пеня, 351 836 грн. 81 коп. - штраф та 61 884 грн. 72 коп. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.03.2013 у справі № 19/079-12 позов задоволено частково: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 3 518 368 грн. 04 коп. - боргу, 351 836 грн. 81 коп. - штрафу, 171 709 грн. 34 коп. - пені, 61 884 грн. 72 коп. - 3% річних; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі виходив з того, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання, строк виконання якого на момент звернення позивача з даним позовом до суду настав, щодо оплати 5% гарантійних внесків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 27.03.2013 у справі № 19/079-12 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати 5% гарантійних внесків, які становлять ціну позову, не настав.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 29.07.2013 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представники позивача в судовому засіданні 29.07.2013 проти апеляційної скарги заперечили та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром", як підрядником та товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", як замовником 31.05.2006 укладено Довгостроковий договір підряду № 240-06/КАМ.

Згідно предмету даного договору підрядник зобов'язався своїми силами і засобами на свій ризик виконати на замовлення замовника, у відповідності до вимог ДНіП, ДБН, ТУ, діючих на території України, будівельні роботи на будівельних об`єктах замовника, а саме: в 2006 році на птахофермах № 26, 27, 29, розташованих в с.м.т. Димер Вишгородського р-ну Київської обл., 42 пташника з прибудованими тамбурами та септиками; в 2007 році на птахофермах № 33, 34, 35, розташованих в с. Литвинівка Вишгородського р-ну Київської обл., 48 пташників з прибудованими тамбурами та септиками, а замовник зобов`язався надати підряднику відповідні будівельні майданчики, прийняти завершені роботи і оплатити їх (п.1.1 договору).

Згідно з п. 3.4 договору порядок проведення розрахунків передбачається в Додаткових угодах.

Весь комплекс виконаних підрядником робіт оплачується в розмірі 95% від загальної суми договору. 5% від загальної суми договору притримаються замовником в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов'язань (виплата штрафних санкцій, відшкодування збитків замовника, спричинених невиконаннях або неналежним виконанням підрядником обов'язків по даному договору) і оплачуються підряднику наступним чином:

- 50% суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 10 банківських днів з дати підписання акту введення об'єкта в експлуатацію;

- 50% суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 10 банківських днів з дати закінчення гарантійних зобов'язань підрядника, тобто через 12 календарних місяців з дати підписання акту передачі повного комплексу робіт, що виконуються по даній угоді замовнику (п. 3.5 договору).

Крім цього, між сторонами 22.09.2006 р. укладено Додаткові угоди №№ 7, 8, 9, 10 на будівництво пташників на птахофермах за номерами 35, 33, 32, 34 в с. Литвинівка Вишгородського району Київської області та 15.07.2008 р. Додаткові угоди №№11, 12 на будівництво пташників на птахофермах за номерами 36, 37 в с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області.

Відповідно до п. 4.7 додаткових угод, весь комплекс виконаних підрядником робіт оплачується в розмірі 95 % від загальної суми угоди. 5 % від загальної суми угоди притримується замовником в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов'язань (виплата штрафних санкцій, відшкодування збитків замовника, спричинених невиконанням, або неналежним виконанням підрядником обов'язків по даній угоді) і оплачуються підряднику наступним чином:

- 70 % суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 10 банківських днів з дати підписання акту прийому передачі повного обсягу робіт;

- 30% суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 10 банківських днів з дати закінчення гарантійних зобов'язань підрядника, тобто через 12 календарних місяців з дати підписання акту передачі повного комплексу робіт, що виконуються по даній угоді замовнику.

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 518 368 грн. 76 коп., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем 5 % притриманих у забезпечення договору коштів.

Відповідач проти даної суми притриманих коштів не заперечував, проте посилався на те, що строк виконання ним грошового зобов'язання з оплати даних коштів не настав.

Так, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов вірного висновку (з яким позивач також погодився), що вищезазначена сума заборгованості в розмірі 3 518 368 грн. 76 коп., складається з гарантійних внесків, утриманих відповідачем на підставі п. 3.5 договору на п. 4.7 додаткових угод до нього.

Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи дані позовні вимоги не дослідив обставини, з якими договір пов'язує настання строку оплати притриманих у забезпечення зобов'язань коштів та дійшов невірного висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 251 Цивільного кодексу України:

- строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення;

- терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання визначено у

п. 3.5 договору та п. 4.7 додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 3.5 договору весь комплекс виконаних підрядником робіт оплачується в розмірі 95% від загальної суми договору. 5% від загальної суми договору притримаються замовником в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов'язань (виплата штрафних санкцій, відшкодування збитків замовника, спричинених невиконаннях або неналежним виконанням підрядником обов'язків по даному договору) і оплачуються підряднику наступним чином:

- 50% суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 10 банківських днів з дати підписання акту введення об'єкта в експлуатацію;

- 50% суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 10 банківських днів з дати закінчення гарантійних зобов'язань підрядника, тобто через 12 календарних місяців з дати підписання акту передачі повного комплексу робіт, що виконуються по даній угоді замовнику.

Згідно п. 4.7. додаткових угод, весь комплекс виконаних підрядником робіт оплачується в розмірі 95 % від загальної суми угоди. 5 % від загальної суми угоди притримується замовником в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов'язань (виплата штрафних санкцій, відшкодування збитків замовника, спричинених невиконанням, або неналежним виконанням підрядником обов'язків по даній угоді) і оплачуються підряднику наступним чином:

- 70 % суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 10 банківських днів з дати підписання акту прийому передачі повного обсягу робіт;

- 30% суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 10 банківських днів з дати закінчення гарантійних зобов'язань підрядника, тобто через 12 календарних місяців з дати підписання акту передачі повного комплексу робіт, що виконуються по даній угоді замовнику.

Виходячи з формулювання наведених умов договору та додаткових угод до нього відлік строку виконання відповідачем свого грошового зобов'язання з оплати 5 % притриманих коштів мав починатися від настання події (юридичного факту), а саме лише після підписання акту введення об'єкта в експлуатацію (п.3.5 договору), акту прийому передачі повного обсягу робіт (п. 4.7 додаткових угод).

Доказів внесення змін до договору або додаткових угод до нього стосовно визначення іншого строку виконання зобов'язання в частині оплати замовником 5% гарантійних внесків чи виключення наведених положень сторонами до суду не надано.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На даний час, ані акту введення об'єкта в експлуатацію, ані акту прийому передачі повного комплексу робіт сторонами не підписано.

Підрядником дана обставина не заперечується.

Так, позивач в письмових поясненнях, наданих апеляційному суду, зазначає про те, що вищезазначені акти не були підписані сторонами.

Крім цього, в засіданні апеляційного суду позивач також зазначав про не підписання жодного з актів, передбачених п. 3.5 договору та п. 4.7 додаткових угод до нього.

Отже, на даний час не доведено настання строку виконання відповідачем грошового зобов'язання в частині оплати 3 518 368 грн. 76 коп. заборгованості, яка складається з гарантійних внесків, утриманих відповідачем на підставі п. 3.5 договору на п. 4.7 додаткових угод до нього.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання настав.

Слід зазначити, що висновки місцевого господарського суду про настання строку оплати, який також було визначено відповідачем у гарантійному листі, є невірними, оскільки даний лист не може змінювати строків, встановлених договором та додатковими угодами до нього.

Крім цього, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в не можуть бути підставою для оплати відповідачем 5% гарантійних утримань, оскільки відповідно до п. 3.3 договору такі акти є підставою для проведення розрахунків за фактично виконані підрядником обсяги робіт, які оплачуються замовником в розмірі 95% від загальної суми договору.

Таким чином, підписання вищезазначених актів форми КБ-2в є підставою для здійснення замовником оплати за виконані підрядником роботи в розмірі 95% від загальної суми договору, а не сплати 5% гарантійних утримань.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про задоволення позовних вимог.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на ненастання строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати 5% притриманих коштів та відповідно необґрунтованість нарахованих пені, штрафу та 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної зави покладаються на позивача.

Крім цього, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 34 410 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення господарського суду Київської області від 27.03.2013 у справі № 19/079-12 за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення 7 696 743 грн. 50 коп. задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду Київської області від 27.03.2013 у справі № 19/079-12 про задоволення позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі № 19/079-12, яким у задоволенні позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення 7 696 743 грн. 50 коп. відмовити повністю.

Повернути товариству з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 63, код за ЄДРПОУ 14276579) з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 700 грн. 00 коп., перераховану на підставі платіжного доручення від 09.10.2012 № 1923.

Підставою для повернення вказаної суми є дана постанова підписана колегією суддів та скріплена гербовою печаткою суду.

4. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 63, код за ЄДРПОУ 14276579) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, код за ЄДРПОУ 30160757) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 34 410 грн. 00 коп.

5. Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 19/079-12 повернути до господарського суду Київської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Руденко М.А.