Постанова № 32724445, 23.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р. Справа №805/8331/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:30

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Вітязь Х.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 136,43 гривень,

за участю представників сторін:

від позивача - Пашкарьова Г.С. - за довіреністю

від відповідача - не з'явився

Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 136,43 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, конверт з поштовим відправленням повернувся на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про відмову відповідача від отримання судової повістки на поштовому відділенні. У відповідності до статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 136,43 гривень, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми штрафних санкцій, застосованих податковим повідомленням-рішенням за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з банківських рахунків відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Пунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 46.1 статті 46 цього Кодексу передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як передбачено підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 19.03.2010 відповідач надала до Горлівської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій задекларувала дохід та визначила суму податку з доходів фізичних осіб до сплати в бюджет - 682,15 гривень.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 цього Кодексу передбачено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Підпунктом 168.4.6 цього ж пункту визначено, що контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

На підставі підпункту 168.4.8 цього ж пункту, відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач податок з доходів фізичних осіб у розмірі 682,15 грн. у встановлені строки не сплатила. Фактична сплата податку відбулась 07.07.2011.

26.09.2011 податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, за наслідками якої складно акт № 1018/17-014-15 від 26.09.2011.

Вказаним актом встановлено, що у порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем сплачено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб із затримкою 386 календарних днів.

21.11.2011 на підставі акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018761740, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 20% несвоєчасно сплаченої суми податкового зобов'язання - 136,43 гривень.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 02.12.2011, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, податкові зобов'язання відповідача, визначені податковим повідомленням - рішенням, вважаються узгодженими. Встановлений чинним законодавством строк сплати зазначених податкових зобов'язань на день розгляду справи сплинув, що також підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума у розмірі 136,43 грн. є податковим боргом платника податку, що відповідає заявленим позовним вимогам.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

21.06.2010 державною податковою інспекцією сформована перша податкова вимога № 1/30, яка не була вручена відповідачу з підстав відсутності за місце проживанням, з огляду на що податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень Горлівської ОДПІ, що підтверджено відповідним актом.

23.10.2010 державною податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/42, яка не була вручена відповідачу з підстав відсутності за місце проживанням, з огляду на що податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень Горлівської ОДПІ, що підтверджено відповідним актом.

З періоду виставлення другої податкової вимоги відповідач постійно мала несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим вказані податкові вимоги не втратили юридичної сили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 136,43 гривень є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене, керуючись, підпунктом 20.1.28 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 136,43 гривень - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 84600, АДРЕСА_1) заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 136 (сто тридцять шість) гривень 43 копійки на розрахунковий рахунок 33215800700021, код платежу 11010100, одержувач - місцевий бюджет Горлівське УК/ЦМР/11010100 м. Горлівка, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 38023569, МФО 834016.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 23 липня 2013 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений 29 липня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.