Постанова № 32724344, 08.07.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

копія:

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року Справа № 811/1870/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого – судді – Чубари Н.В.

секретар судового засідання – Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ПП «Укртехгруп» до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Укртехгруп» (далі - позивач, ПП «Укртехгруп») звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ОДПІ) з вимогою скасувати податкове повідомлення – рішення від 14 лютого 2013 року №000020/1520.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Так, позивачем зазначено, що в грудні 2010 року підприємством придбавались певні товари. Податкові накладні за вказаними операціями позивач отримав у листопаді 2011 року. 19.04.2011 року позивачу скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість, 19.05.2011 року – видано нове свідоцтво. При цьому позивач зазначає, що під час проведення перевірки податковим органом зроблено висновок, що податкові накладні виписані до дати анулювання свідоцтва та отримані й включені під час дії нового свідоцтва, не підлягають віднесенню до складу податкового кредиту.

Позивач з висновками податкового органу не погоджується, оскільки підприємство було зареєстровано платником ПДВ у грудні 2010 року (під час придбання товарів) та у листопаді 2011 року (під час отримання податкових накладних), тому мало право на віднесення сум до податкового кредиту.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, а податкове повідомлення - рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на те, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою позивача встановлено, що на порушення вимог пп..202.1 (б) ст. 202 Податкового кодексу України та п.1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, позивачем занижено рядок 25 (Суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду) за листопад 2011 року в сумі 74 940,00 грн.

Податковим органом встановлено, що під час заповнення ПП «Укртехгруп» податкової декларації та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року встановлено, що підприємством помилково включено до складу податкового кредиту податкові накладні на загальну суму ПДВ 74940,00 грн. від постачальника ТОВ «Олександрійська продовольча компанія», які отримані в листопаді 2011 року.

Так, відповідач вважає, що підприємство не мало право декларувати вищевказану суму, оскільки позивач зареєстрований платником ПДВ лише 19.05.2011 року (попереднє свідоцтво анульовано 19.04.2011 року), а податкові накладні виписані в грудні 2010 року. Тому, винесене за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення, прийняте згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.07.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 12.07.2013 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ПП «Укртехгруп» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради Кіровоградської області 14.02.2006 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №578351 (а.с.15).

На підставі наказу №159 від 30.01.2013 року Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Укртехгруп» з питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за листопад 2011 року, результати якої оформлено актом №67/15-2/34100120 від 31.01.2013 р. (а.с.48-51).

В акті перевірки податковий орган, проаналізувавши порядок заповнення позивачем податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року, встановив, що підприємством допущено помилку, а саме, включено чотири податкових накладних, виписаних ТОВ «Олександрійська продовольча компанія» в грудні 2010 року на загальну суму ПДВ 74 940 грн. до податкового кредиту за листопад 2011 року, але позивач не мав право декларувати вказану суму ПДВ, оскільки ПП «Укртехгруп» зареєстровано платником ПДВ 19.05.2011 року (попереднє свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.04.2011 року).

У зв’язку з цим, податковим органом зроблено висновок про те, платником не дотримано вимог п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме – звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення №000020/1520/0 від 14.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 112 410,00 грн.., в тому числі 74 940,00 грн. (основного платежу) та 37 470,00 грн.(штрафні (фінансові) санкції) (а.с.10).

Суд погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ПП «Укртехгруп» у грудні 2010 року здійснювало придбання товарів за усним договором у ТОВ «Олександрійська продовольча компанія».

За вказаними господарськими операціями ТОВ «Олександрійська продовольча компанія» виписало наступні податкові накладні №11 від 08.12.2010 року на загальну суму 112410,00грн. (в тому числі ПДВ – 18735,00грн.) (а.с.70), №23 від 20.12.2010 року на загальну суму 112410,00 грн. (ПДВ -18735,00 грн.), №28 від 23.12.2010 р. на суму 112410,00 грн. (ПДВ -18735,00 грн.) та №33 від 30.12.2010р. на суму 112410,00 грн. (ПДВ -18735,00 грн.) (а.с.88-90).

19.12.2011 р. позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року, в якій задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 83657,00 грн. (а.с.71-72), в тому числі включено до складу податкового кредиту податкові накладні на загальну суму ПДВ 74 940,00 грн. від постачальника ТОВ «Олександрійська продовольча компанія» (а.с.84-85).

В судовому засіданні встановлено, що позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 402205 від 25 квітня 2006 року № 15252260, індивідуальний податковий номер 341001211233.

19.04.2011 року Кіровоградською ОДПІ на підставі підпункту «ж» п. 184.1 ст.184 Податкового Кодексу України було прийнято рішення № 188 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Укртехгруп», у зв’язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с.61-62).

19.05.2011 року ПП «Уктехгруп» було зареєстровано платником ПДВ на підставі поданої 10.05.2011 р. реєстраційної заяви ф.№1-ПДВ з причиною реєстрації: п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України. Позивачу було видано нове свідоцтво платника ПДВ за № 100337684 від 19.05.2011 р. (а. с. 67)

Отже, податкові накладні, виписані ТОВ «Олександрійська продовольча компанія» в грудні 2010 року в період дії свідоцтва платника ПДВ позивача від 25.04.2006 р. № 15252260, а включено позивачем дані податкові накладні до складу податкового кредиту за листопад 2011 року вже в період дії нового свідоцтва платника ПДВ позивача від 19.05.2011 року № 100337684.

Як зазначив сам позивач, при отриманні нового свідоцтва платника ПДВ, у ПП «Укртехгруп» індивідуальний податковий номер не змінився, змінився лише номер свідоцтва платника ПДВ. Номер свідоцтва платника ПДВ не зазначений у п. 201.1 ст. 201 ПК України, як обов’язковий реквізит.

Суд не погоджується з даною позицією позивача з огляду на наступне.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно вимог пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Стаття 201 Податкового кодексу України встановлює чіткі вимоги, які повинні бути дотримані при оформлені податкової накладної.

Зокрема пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.2 Податкового кодексу України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Такий Порядок заповнення податкової накладної було затверджено наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.97 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (чинний на час здійснення господарської операції та виписку податкових накладних ТОВ «Олександрійська продовольча компанія»).

Відповідно до Порядку, підлягає обов’язковому заповненню графа податкової декларації «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість покупця».

Як під час проведення перевірки, так і в судове засідання позивачем надано податкові накладні, виписані ТОВ «Олександрійська продовольча компанія», які позивач включив до складу податкового кредиту в листопаді 2011 року (а. с. 88 – 90).

Як вбачається зі змісту вказаних податкових накладних, останні виписані продавцем ТОВ «Олександрійська продовольча компанія» на адресу покупця ПП «Укртехгруп», в грудні 2010 року. Всі податкові накладні містять в графі «номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість покупця» (позивача по справі) номер 15252260 – номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ позивача, яке було анульовано податковим органом рішенням № 188 від19.04.2011 року (а. с. 61 – 62).

Позивач, з посиланням на п. 198.6 ст. 198 ПК України, який визначає що, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, стверджує про те, що правомірно включив податкові накладні, виписані ТОВ «Олександрійська продовольча компанія» у грудні 2010 року, та отримані ним у листопаді 2011 року, до податкового кредиту за листопад 2011 року.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Відповідно до п. 184.2 ст. 184 ПКУ свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Пунктом 184.5 ст. 184 ПКУ визначено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Отже, в період виписки податкових накладних (грудень 2010 року) позивач був зареєстрований платником ПДВ на підставі свідоцтва, яке було анульовано податковим органом 19.04.2011 року. І при цьому до дати анулювання платником ПДВ позивач не скористався правом на включення даних податкових накладних до складу податкового кредиту. Суд зазначає про те, що анулювання свідоцтва платника ПДВ має наслідком припинення у такої особи права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та виписку податкових накладних.

Отже, з дати анулювання 19.04.2011 року позивачу свідоцтва платника ПДВ останній втратив право на включення податкових накладних, виписаних в грудні 2010 року до складу податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що при повторній реєстрації платником ПДВ він мав право на включення податкових накладних виписаних в грудні 2010 року до складу податкового кредиту в листопаді 2011 року, оскільки нова реєстрація платником ПДВ має наслідком видачу нового свідоцтва платника ПДВ з іншими обліковими реквізитами платника ПДВ, які є обов’язковою складовою податкової накладної, яка, в свою чергу, є підставою для включення до податкового кредиту.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість правової позиції податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування штрафних санкцій до позивача.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного

Відповідач довів суду обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 12.07.2013 р.

Суддя (підпис) Н.В. Чубара

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В. Чубара