Постанова № 32724331, 30.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 р. Справа №805/10613/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Територіального управління державної служби

гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області

в особі Західної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у

вугільній промисловості

до державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого

підрозділу «Шахта «Росія»

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до ВП

«Шахта «Росія» державного підприємства «Селидіввугілля» шляхом

повного зупинення робот із проведення збійки № 5 з людського хідника

північного похилу ІІ ступеню пл. Л1 у зв'язку з виникненням загрози

життю та здоров'ю працівників

за участі:

представника позивача: Лемяскіної Л.М., за дов. від 12 липня 2013 року,

представників відповідача: Сороки С.С., за дов. від 30 серпня 2012 року,

Корнелюк Г.О., за дов. від 20 вересня 2012 року,

Самоц П.М., за дов. від 25 липня 2013 року

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області в особі Західної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості звернулося до суду з позовом до державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» державного підприємства «Селидіввугілля» шляхом повного зупинення робот із проведення збійки № 5 з людського хідника північного похилу ІІ ступеню пл. Л1 у зв'язку з виникненням загрози життю та здоров'ю працівників.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час позапланової перевірки відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» державного підприємства «Селидіввугілля» виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що відповідно до п. 2.26. Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826 (далі - Положення № 826) є підставою для заборони виконання робіт.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували, надавши письмові заперечення від 24 липня 2013 року (а.с. 31-34). При цьому зазначили, що станом на 22 липня 2013 року, виявлені позивачем під час перевірки порушення усунуті, про що працівником позивача складено відповідний акт перевірки (а.с. 45-47).

У зв'язку з наведеним представники відповідача вважають, що на час розгляду справи обставини, які загрожують життю та здоров'ю робітників і можуть бути підставою для зупинення робіт відсутні, тому просять відмовити у позові.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33426253, що підтверджується довідкою АБ № 382089 відділу статистики у м. Селидовому та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 48-49). Відповідач має відокремлений підрозділ «Шахта «Росія», код ЄДР 33621594, що не заперечується сторонами і не є спірною обставиною у справі.

Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 408/2011 затверджено Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, відповідно до пункту 1 якого, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Згідно з приписами пункту 6 цього Положення Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, затвердженого наказом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України № 186-к від 02 грудня 2011 року Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області є територіальним органом, який діє у складі Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та їй підпорядковується.

Таким чином, позивач у даній справі є суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим дану справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України.

Відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки державного підприємства «Селидіввугілля» від 01 липня 2013 року № 022/3-342 (а.с. 12-13), виданого на підставі наказу від 01 липня 2013 року № 022/3-316 (а.с. 16) певним посадовим особам позивача доручено з 01 липня по 31 грудня 2013 року перевірити стан охорони праці, промислової безпеки на підприємствах державного підприємства «Селидіввугілля».

Суд зауважує, що як в направленні на проведення позапланової перевірки, так і в наказі від 01 липня 2013 року зазначено, що позапланову перевірку слід провести саме на підприємствах позивача.

При цьому, оскільки позивач є юридичною особою, його структурні підрозділи не мають такого статусу.

Статтею 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Тому наказ та направлення на проведення позапланової перевірки від 01 липня 2013 року суперечать приписам Господарського кодексу України.

16 липня 2013 року головним державним гірничотехнічним інспектором Західної ДРГТІ у вугільній промисловості Назаренко О.І. проведено позапланову перевірку відокремленого підрозділу державного підприємства «Селидіввугілля» «Шахта «Росія», про що складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) № 022/3/105 (а.с.24-26).

Слід зазначити, що в акті перевірки зазначено адресу об'єкту, що перевірявся: м. Селидове, вул. К. Маркса, 41а, в той час, як місцезнаходження юридичної адреси державного підприємства «Селидіввугілля»: Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41, а фактично перевірявся відокремлений підрозділ державного підприємства «Селидіввугілля» «Шахта «Росія», місцезнаходження якого: Донецька область, м. Новогродівка.

Також, суд зауважує, що в наказі на проведення перевірки та направленні на проведення перевірки від 01 липня 2013 року посадових осіб позивача зобов'язано здійснити позапланову перевірку підприємств державного підприємства «Селидіввугілля». В акті перевірки від 16 липня 2013 року зазначено, що проведено планову перевірку, що є різними видами перевірок та мають різні підстави для їх проведення.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (стаття 1 зазначеного Закону).

Згідно частини 1 статті 4 цього Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Статтею 6 цього Закону встановлено підстави для проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Отже, акт планової перевірки позивача не відповідає наказу про проведення перевірки та направленню на позапланову перевірку.

Крім того, слід зазначити, що наказ про проведення позапланової перевірки від 01 липня 2013 року № 022/3-316 взагалі не містить правових підстав, за якими повинно здійснити таку перевірку.

Під час перевірки інспектором виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Так, відповідно до розділу 5 акту перевірки зафіксовані наступні порушення:

- з заходами на збійку вибою збійка № 5 з людського хідника північного похилу ІІ ступеню пл.1-1 не ознайомлено 3 робітника дільниці ПР-1 (порушення п. 14 гл. 1 розд. ІV Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- у вибої відсутнє тимчасове запобіжне кріплення (порушення п. 12 гл. 3 розділу V Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- на 15 рамах (12м) арочного кріплення в замкових з'єднаннях встановлено по одній з'єднувальній скобі (порушення п. 5 гл. 3 розд. V Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- на 20 рамах (16м) арочного кріплення не затягнуті боки виробки (порушення п. 5 гл. 3 розд. V Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- у вибої не прибрана гірнича маса (порушення п. 1 гл. 3 розділу V Правил безпеки у

вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- пожежно-зрошувальний трубопровід відстає від вибою на 50 метрів (порушення п. 7 гл. 3 розділу V Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- відключене зрошення на пункті перевантаження гірничої маси з північним похилом ІІ ступеню пл. Л1 (порушення п. 4 гл. 7 розділу VІ Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- засипана гірничою масою кінцева стадія конвеєра 1Л-80 (порушення п. 4 «д» гл. 3 розділу ІХ Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- на стрічковому конвеєрі 1Л-80 не вистачає 4 нижніх роликоопори та 7 верхніх роликоопор (порушення п. 4 «с» гл. 3 розділу ІХ Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- на стрічковому конвеєрі 1Л-80 знята огорожа привідної станції, не в робочому стані блокування конвеєра при знятій огорожі (порушення п. 2 «ж» гл. 6 розділу VІІ Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- стрічковий конвеєр 1Л-80 не облаштований датчиками бокового сходження стрічки, пристроєм для відключення приводу конвеєра з будь-якої точки його довжини (порушення п. 1 «а», «д» гл. 6 розділу VІІ Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- не виконуються заходи на збійку вибою збійка № 5 з людського хідника північного похилу ІІ ступеню пл.1-1 на північний похил ІІ ступеню пл. 1-1, а саме: на північному похилу ІІ ступеню пл.1-1 встановлений спец профіль довжиною 7 метрів замість 10 метрів (порушення п. 1 гл. 3 розділу V Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- неналежний контроль з боку гірничого майстра дільниці ПР-1 ОСОБА_6 в частині безпечного ведення робіт під час проведення гірничих виробок (порушення п. 9.38.12, СУВОП СОУ-П 10.100174088.018:2009).

Чотири з зазначених в акті перевірки порушень позивач вважає такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

- у вибої відсутнє тимчасове запобіжне кріплення (порушення п. 12 гл. 3 розділу V Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- на 15 рамах (12м) арочного кріплення в замкових з'єднаннях встановлено по одній з'єднувальній скобі (порушення п. 5 гл. 3 розд. V Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- на 20 рамах (16м) арочного кріплення не затягнуті боки виробки (порушення п. 5 гл. 3 розд. V Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10);

- не виконуються заходи на збійку вибою збійка № 5 з людського хідника північного похилу ІІ ступеню пл.1-1 на північний похил ІІ ступеню пл. 1-1, а саме: на північному похилу ІІ ступеню пл.1-1 встановлений спец профіль довжиною 7 метрів замість 10 метрів (порушення п. 1 гл. 3 розділу V Правил безпеки у вугільних шахтах. НПАОП 10.0-1.01-10).

За висновками акту перевірки позивачем на адресу відповідача спрямовано припис від 16 липня 2013 року № 022/3-04/104 про усунення порушень, встановлених позаплановою перевіркою (а.с. 36).

Статтею 38 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, яким є Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України.

Враховуючи зазначене та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, позивач, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 18 КАС України, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, поряд з іншими правовими актами регулює Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2694 охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього Закону умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ч. 1 ст. 13 Закону № 2694).

При цьому, нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання (ст. 27 Закону № 2694).

За правилами п. 1.4. розділу І Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826 заборона виконання робіт - зупинення або недопущення виконання певних видів робіт, які здійснюються суб'єктом господарювання на стадії будівництва, експлуатації, реконструкції або ліквідації; виготовлення, застосування або реалізації продукції, небезпечних речовин; користування надрами шляхом видачі розпорядчого документа Держгірпромнагляду України (розпорядження).

Згідно з п. 2.26. розділу ІІ цього Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у редакції, яка діє з 01.07.2013 року, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Отже, наведеними вище нормами права передбачено право позивача щодо заборони виконання робіт, виробництва лише у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників.

Позивачем не наведено, зазначених у позові перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або, що дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути якого можливо виключно за рахунок зупинення робіт з проведення збійки № 5.

Крім того, пунктом 2.40 розділу ІІ Положення № 826 передбачено, що поновлення роботи (виробництва) здійснюється на підставі подання суб'єктом господарювання офіційного письмового повідомлення про повне усунення зазначених у розпорядженні порушень, які стали причиною заборони (обмеження), а також результатів перевірки усунення цих порушень. Така перевірка проводиться у термін не пізніше трьох діб після отримання повідомлення про усунення порушень.

Перевірка виконання припису або усунення порушень, що призвели до заборони виконання робіт або виробництва чи обмеження виробництва, здійснюється шляхом проведення посадовою особою Держгірпромнагляду України, яка видала припис (розпорядження), позапланової перевірки (п. 2.41. Положення № 826).

З приписів цих норм вбачається, що усунення виявлених порушень має бути перевірено посадовою особою Держгірпромнагляду України на підставі подання суб'єктом господарювання офіційного письмового повідомлення про повне усунення порушень, які стали причиною заборони (обмеження), а належним доказом усунення порушень може бути акт, складений за результатами такої перевірки.

Відповідачем надано докази щодо виправлення недоліків, встановлених актом позапланової перевірки від 16 липня 2013 року, а саме:

- повідомлення та лист від 22 липня 2013 року з пропозицією направити державного гірничотехнічного інспектора для перевірки усунення виявлених порушень (а.с.38-39);

- наказ від 22 липня 2013 року № 316-ОП про створення комісії з усунення недоліків, встановлених актом перевірки від 16 липня 2013 року (а.с.41);

- акт від 22 липня 2013 року про усунення порушень, вказаних у приписі № 022/3-04/155 від 16 липня 2013 року (а.с. 42);

- лист директора відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» від 22 липня 2013 року № 01-10/3766, скерований на адресу відповідача щодо усунення недоліків (а.с. 44);

- акт позапланової перевірки виробничого об'єкта від 22 липня 2013 року № 022/3-04/110, яким встановлено усунення недоліків, встановлених актом позапланової перевірки від 16 липня 2013 року (а.с. 45-47).

Факт усунення недоліків також не спростовується представником позивача.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області в особі Західної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У позовних вимогах Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області в особі Західної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості до державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» державного підприємства «Селидіввугілля» шляхом повного зупинення робот із проведення збійки № 5 з людського хідника північного похилу ІІ ступеню пл. Л1 у зв'язку з виникненням загрози життю та здоров'ю працівників - відмовити.

Стягнути з Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області судовий збір у сумі 34 (тридцять чотири гривні) 41 коп.

Постанову проголошено в судовому засіданні 30 липня 2013 року в присутності представників позивача та відповідача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.