Рішення № 32723784, 25.07.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.2013

Справа № 901/1827/13

за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (вул. Гайдара, 3а, м.Сімферополь, АРК, 95000) у особі Ялтинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (вул.Червоних партизанів, 5а, м.Ялта, АРК, 98637)

до відповідача Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» (вул.Рузвельта, 5, м.Ялта, АРК, 98600)

про стягнення 287787,71грн.

Суддя Доброрез І.О.

Представники :

Від позивача- Шакіна О.С., довіреність № 20-3/6378/23 від 27.12.2012, представник

Від відповідача- не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» у особі Ялтинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з теплопостачання у розмірі 287787,71 грн., у тому числі: основного боргу 283647,87 грн., індекс інфляції -78,29 грн., 3% річних 4224,31 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Представник позивача в судове засідання з’явився, уточнив, що при складанні позовної заяви була допущена технічна помилка та просить стягнути 283641,69 грн. основного боргу.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1, п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01 січня 2011 року між Ялтинською філією орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго” у особі Ялтинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (Продавець) та Державним підприємством «Ялтинський морський торговельний порт» (Покупець) укладений договір № 143/52 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що за його умовами, Продавець приймає на себе зобов’язання продати Покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалювання, вентиляції, технології та підігріву води на потреби гарячого водопостачання у кількості, передбаченій цим договором, з врахування м температурного графіку, а Покупець зобов’язується прийняти від Продавця теплову енергію та оплатити її по встановленим тарифам в строки, передбачені даним Договором.

Вартість послуг та порядок розрахунків передбачений у розділі VІ Договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.3 Договору).

Пунктом 6.1 передбачено, що розрахунки за придбану теплову енергію здійснюються у грошовій або іншій не забороненій діючим законодавством формі, щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Свої зобов’язання за Договором позивач виконував належним чином, однак відповідач не здійснював належним чином оплату за виставленими позивачем рахунками за період з січня 2012 року по березень 2013 року, у зв'язку з чим за ним станом на 01.04.2013 склалася заборгованість.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов’язання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних

вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини щодо дійсності договору, надання послуг та відповідно виникнення обов’язку з їх оплати відповідачем не спростовано. Доказів погашення заборгованості за отримані послуги відповідачем не надано.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача за вищевказаним договором за період з січня 2012 року по березень 2013 року складає 283641,69грн., через що вимоги про стягнення з відповідача вказаної заборгованості підлягають задоволенню.

Також позивач вказує, що інфляційні витрати мають від’ємне значення у розмірі 78,29грн. та просить стягнути 3% річних у сумі 4224,31 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за вищевказаним договором купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води щодо погашення заборгованості за надані послуги, перевіривши розрахунки нарахувань, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає 3 % річних у розмірі 4224,31грн., а інфляційні витрати мають від’ємне значення та враховуються при стягненні суми основного боргу.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 30.07.2013.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства “Ялтинський морський торговельний порт” (вул.Рузвельта, 5, м.Ялта, АРК, 98600; р/р 260050173138, ЯФ «Укрексімбанк», МФО 324786, ідентифікаційний код 01125591) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (вул. Гайдара, 3а, м.Сімферополь, АРК, 95000) у особі Ялтинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (вул.Червоних партизанів, 5а, м.Ялта, АРК, 98637; р/р 260363001770 в ФК РУ ВАТ «Ощадбанк», м.Сімферополь, МФО 324805, ідентифікаційний код 03358593) 283641,69 грн. основного боргу, 4224,31грн. 3% річних та 5755,75грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.О. Доброрез