Рішення № 32723749, 31.07.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2013 р. Справа № 903/524/13

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 43 645,19грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

Представники:

від позивача: Плисюк В.М. - головний експерт (довіреність №3831-О від 18.10.2012р.)

від відповідача: н/з

Оскільки присутній у судовому засіданні представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 - 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - товариство, банк) в позовній заяві просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 (далі - підприємець) 47 285,63грн. заборгованості згідно договору №264815 від 28.08.2008р. про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок.

Позовні вимоги сторона обґрунтовує тим, що відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 10 000,00грн., а погашення його у встановлені договором строки не здійснював, в результаті чого утворилась заборгованість перед банком в розмірі 47 285,63грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на договір про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок №264815 від 28.08.2008р. та норми чинного законодавства, а саме ст.193 ГК України та ст.ст.525, 526, 530, 1054 ЦК України.

Представник позивача в засіданні суду та в заяві від 29.07.2013р. просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені - 10 172,00грн. (замість 13 812,44грн.) та просить суд задовольнити зменшені позовні вимоги.

Згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийнятя рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно п.3.10.Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 у разі прийняття судом зміни (збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Суд приймає зменшення позовних вимог. Спір вирішується судом стосовно нової ціни позову - 43 645,19грн.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився. Ухвали суду від 28.05.2013р. 17.06.2013р. із зазначенням часу та місця проведення судового засідання надсилалися відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві (43000, АДРЕСА_2) рекомендованою кореспонденцією та повернуті поштою 01.06.2013р. (вх.№01-29/6138/13) з відміткою "за зазначеною адресою відсутній" та 27.06.2013р. (вх.№01-29/7087/13) з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Крім того, суд звернувся з запитом від 19.06.2013р.до відділу реєстрації суб'єктів господарювання Луцької міської ради, у відповідь на який 02.07.2013р. отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де вказана інша адреса місця проживання відповідача: 43000, АДРЕСА_1. Судом на вказану адресу повторно надіслано ухвалу від 17.06.2013р., яка була повернута поштовим відділенням 15.07.2013р. (вх..№01-29/7863/13) із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ч.3 п.п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 12.12.2011р.(з наступними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

28.08.2008р. між Волинським ГРУ ПриватБанку в особі директора Луцького відділення №14 Урбановича А.Я. (позивач у справі, банк за Договором) та підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі, позичальник за Договором) укладено договір №264815 про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок клієнта (а.с. 28 - 33).

Відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у формі овердрафту в порядку та на умовах, визначених цим Договором, для здійснення наступних цілей:

- одержання готівки у валюті України для проведення розрахунків, пов'язаних з виробничими (господарськими) витратами, у тому числі для оплати витрат на відрядження на території України, з врахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами НБУ з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами-підприємцями;

- здійснення операцій у безготівковій формі у валюті України, пов'язаних із статутною і господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження на території України;

- одержання готівки в іноземній валюті за межами України та у встановленому порядку на території України в касі емітента для оплати витрат на відрядження;

- здійснення витрат у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, повязаних з витратами представницького характеру;

- інші витрати, повязані з цільовим використанням корпоративних платіжних карт на вищезазначені цілі (курсові різниці, комісії інших банків), що перевищують встановлений ліміт овердрафту по картковому рахунку позичальника (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 вищевказаного договору кредит надається в обмін на зобов'язання відповідача по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди в зазначені даним договором терміни.

У відповідності з п. 1.3 договору ліміт кредиту, на момент підписання договору, складає 10 000,00грн..

Пунктом 1.4 договору овердрафтного кредиту передбачено, що проведення платежів відповідача в порядку, встановленому договором, здійснюється позивачем у термін по « 31» серпня 2009р..

Відповідно до п.п.2.2.2, 2.2.3 та 2.2.6 вищевказаного договору позичальник зобов'язується сплачувати відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 4.1, 4.2, 4.3 даного договору, здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом (не більше 30 днів), зробити повне погашення кредиту, простроченої заборгованості, а також нарахованих і прострочених нарахованих відсотків не пізніше терміну по 31.08.2009р. (а.с. 29).

26.11.2008р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору №264815 про надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок від 28.08.2008р. (а.с. 34)

Пунктом 1.1 якої передбачено, що для розрахунків відсотків за користування кредитом встановлюється диференційована відсоткова ставка на момент розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку за кредитом і визначається в наступному порядку:

строк користування кредитом протягом 1-3 днів - 22,5%;

строк користування кредитом протягом 4-7 днів - 23,5%;

строк користування кредитом протягом 8-15 днів - 27,5%;

строк користування кредитом протягом 16-30 днів - 29,5% (а.с. 34).

Додатком №2 сторони погодили зменшену процентну ставку за користування кредитом, а також порядок розрахунку відсотків по диференційованій процентній ставці: за 1-ий день користування кредитом розрахунку відсотків здійснюється по процентній ставці інтервалу « 1-3 дні - 20,0%» (п. 2.1 додатку); у випадку непогашення кредиту після закінчення 3-х днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 4-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу « 4-7 днів - 21,0%» (п.2.2 додатку); у випадку непогашення кредиту після закінчення 7-и днів - починаючи з 8-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу «8-15 днів - 25,0%» (п.п.2.3 додатку); у випадку непогашення кредиту після закінчення 15-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 16-ого дня в силу вступає процентна ставка інтервалу « 16-30 днів - 27,0%» (п.2.4. додатку). У випадку непогашення кредиту після закінчення 30 - днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-ого дня встановлюється подвійна процентна ставка, визначена в п. 4.2 договору про надання овердрафтного кредиту №264815 від 28.08.2008р. (а.с. 34)

Згідно п.5.1 договору овердрафтного кредиту при порушенні позичальником якого - небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.6, 4.1, 4.2, 4.3 чинного договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6, 2.3.4 даного договору, винагороди передбаченої п.п. 2.2.7, 4.4, 4.5, 4.6 даного договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня.

На виконання умов Договору у період з 09.02.2009 року по 09.02.2012 року позивач надавав відповідачу кредит на умовах овердрафту в сумі 10 000,00грн., що підтверджується випискою з банку по рахунку відповідача за період з 13.12.2008р. по 20.03.2013р. (а.с. 37).

Відповідач в порушення умов договору зобов'язання належним чином не виконував, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 33 473,19грн., з яких 10 025,43грн. - заборгованість за кредитом, 23 447,76грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом та на момент звернення з позовом до суду відповідачем непогашена, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою про рух коштів по рахунку відповідача за період з 13.12.2008р. по 20.03.2013р. (а.с. 35-37).

Відповідно до п.2 ст.22 ГК України позивач 03.03.2013 року направив відповідачу лист-претензію №80828VOY0O244 від 27.02.2013р., у якій вказав, що станом на 27.02.2013р. заборгованість по Договору становить 47 227,65грн., у тому числі: 10 025,43 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 23 447,77 грн. простроченої заборгованості за відсотками та 13 754,45 грн. заборгованість з пені (нарахованої банком згідно п.5.1 договору), тому банк вимагає виконати порушене зобов'язання та повністю повернути всю суму боргу. Направлення якої підтверджується списком відправлень банку №1898, фіскальним чеком поштового відділення від 03.03.2013р. та описом цінного (а.с. 40-41).

Зазначену вимогу банку відповідач не розглянув, заборгованість не погасив.

Договір овердрафту, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своє правовою природою є одним із видів кредитного договору.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є відносинами в сфері фінансової діяльності, загальні положення стосовно якої визначені главою 35 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та главами 71, 72 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, статтею 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до ст.1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що за умовами Договору про надання овердрафту позивач надавав відповідачу кредит для здійснення оплати платіжних документів понад залишок коштів на поточному рахунку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач отримував кредитні кошти у вигляді овердрафту, однак в порушення умов Договору не здійснив їх повернення у встановлений договором строк та не сплатив відсотки за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 43 645,19грн., у тому числі: 10 025,43 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 23 447,77 грн. простроченої заборгованості за відсотками та 10 172,00грн. заборгованість з пені на вимогу позивача відповідач не сплатив.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В порушення наведених норм закону та умов договору відповідач ухиляється від виконання зобов'язань по укладеному ним з Банком договору.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.ст.217, 218 ГК України господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідач прострочив виконання своїх договірних зобов'язань щодо сплати кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, тому позивач вправі застосувати до відповідача господарські санкції за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Згідно ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У Договорі сторони передбачили, що у разі прострочення позичальником зобов'язання овердрафту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,2% від ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов'язань щодо погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення.

У пункті 5.4. сторони передбачили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане відповідачем. (а.с. 31).

Згідно ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.259 позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пеня в сумі 10 172,00грн. грн. нарахована позивачем за період прострочення виконання грошових зобов'язань з 01.09.2009р. року по 01.09.2012 року, від суми заборгованості із врахуванням ст.3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ). Розрахунок пені перевірено судом, він зроблений вірно.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись нормами законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 43 645,19грн., у тому числі: 10 025,43 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 23 447,76 грн. простроченої заборгованості за відсотками та 10 172,00грн. заборгованість з пені, вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно віднести на нього пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 193, 202, 217, 218, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 629, 1050, 1054, 1067, 1069 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 код 14360570)

43 645,19грн., у тому числі: 10 025,43 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 23 447,76 грн. простроченої заборгованості за відсотками та 10 172,00 грн. заборгованість з пені, а також 1 588,20грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Управлінню ДКСУ у м. Луцьку Волинської області повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 код 14360570) 132,30грн. зайво сплаченого судового збору, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, згідно платіжного доручення від 22.03.2013р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Повний текст рішення складено

31.07.13

Суддя Л. О. Черняк