Вирок № 32721356, 27.06.2013, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

Справа № 407/2463/13-к

1-кп/407/255/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі :

головуючого-судді : Бабічевої Л.П.

при секретарі : Колчиній Н.В.

за участю прокурора : Василюк Є.В.,

захисника : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який працює електрослюсарем підземним у ВП «шахта ім. «Ізвєстій» ДП «Донбасантрацит», раніше не судимого, який мешкає за адресою: м. Красний Луч, мікрорайон 1, буд.1/7,

за ст. 286 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2013 року приблизно о 15 годині 10 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 керуючи належним йому автомобілем ВАЗ 2109, номерний знак ВВ 9045АВ, рухався по автодорозі Н-21 сполученням Старобільськ-Луганськ-Донецьк в напрямку м. Красний Луч.

Рухаючись в складних дорожніх умовах, а саме в снігопад, по проїжджій частині, вкритою сніговим накатом та рихлим снігом поверх нього, обвинувачений ОСОБА_2 в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху не врахував дорожньої обстановки, стан власного транспортного засобу, не обрав безпечної швидкості руху, таким чином позбавивши себе можливості постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати їм, внаслідок чого на ділянці автодороги 156 км.+18 м. обвинувачений ОСОБА_2 виїхав на смугу зустрічного руху де скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ 3307, держ.номер ВВ 9507 АІ, під керуванням ОСОБА_3.

Внаслідок ДТП пасажир автомобілю ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1, - потерпілий ОСОБА_4 отримав згідно висновку судово - медичної експертизи №241 від 18.04.2013 року такі тілесні ушкодження: сочетанну травму, відкриту черепно - мозкову травму, перелом кісток зведення черепа зліва-лінійний перелом лобної та скроневої кістки, забій речовини головного мозку 1 ст., гостру епі- та субдуральні гематоми зліва, рану лівої тімяної області голови, перелом 10, 11 ребер зліва, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 189/6 від16.04.2013 року обвинувачений ОСОБА_2 мав керуватися технічними вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Невідповідність дій обвинуваченого ОСОБА_2 вимогам 12.1 Правил дорожнього руху України полягає з технічної точки зору, в причинному звязку з виникненням події даної ДТП.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину при вищевикладених обставинах визнав повністю та щиро розкаявшись у вчиненому пояснив, що дійсно він 08.01.2013 року близько 15 години 10 хвилин керував автомобілем ВАЗ 2109, держ.номер ВВ 9045АВ, який належить йому на праві власності. Рухався по автодорозі Старобільськ-Луганськ-Донецьк в напрямку м. Красний Луч. З ним в автомобілі в якості пасажира їхав його тесть ОСОБА_4. Дорога була в снігу, йшов сніг. Коли проїхав с.Іванівка, то його автомобіль стало заносити, він не зміг впоратись з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення із автомобілем ГАЗ 3307, який рухався в напрямку м.Луганськ. Зіткнення відбулось передньою лівою частиною автомобіля. В результаті ДТП він втратив свідомість та був доставлений до лікарні. Після дізнався, що його тесть отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок ДТП.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується:

- висновком судово - медичної експертизи №241 від 18.04.2013 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 встановлені такі тілесні ушкодження: сочетанна травма, відкрита черепно - мозкова травма, перелом кісток зведення черепа зліва-лінійний перелом лобної та скроневої кістки, забій речовини головного мозку 1 ст., гостра епі- та субдуральні гематоми зліва, рана лівої тімяної області голови, перелом 10, 11 ребер зліва, які могли утворитись при дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 08.01.2013 р., та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння ( а.с.83-84);

- висновком судової авто-технічної експертизи № 189/6 від 16.04.2013 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_2 мав керуватися технічними вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Невідповідність дій обвинуваченого ОСОБА_2 вимогам 12.1 Правил дорожнього руху України перебуває з технічної точки зору в причинному звязку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди ( а.с. 75-77).

Інші докази у справі стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються та останні правильно розуміють зміст цих обставин, за згодою учасників судового провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України судом не досліджувались.

Заслухавши обвинуваченого, прийнявши до уваги добровільне визнання ним своєї вини, оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України, оскільки вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Вину обвинуваченого у вчиненні даного злочину суд вважає доведеною.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його відповідальність.

До обставин, що помякшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд по справі не вбачає.

З урахуванням обставин і характеру скоєного злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, враховуючи особу обвинуваченого, який вперше скоїв злочин, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5, 14.07.2011 року, форму вини необережну, то суд вважає за можливе його виправлення без відбування покарання у вигляді обмеження волі - із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на нього обовязків згідно зі ст. 76 КК України.

Також з урахуванням вищевказаних обставин, особи обвинуваченого, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає можливим при призначенні ОСОБА_2 покарання зберегти за ним право управляти транспортним засобом, тобто не призначати додаткове факультативне покарання, передбачене в санкції ст.286 ч.2 КК України.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_4 у справі не заявлений, останній претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має, на суворій мірі покарання не наполягає, про що зазначив у поданій суду заяві від 27.06.13 р..

Цивільний позов заявлений старшим прокурором прокуратури Антрацитівського району про стягнення витрат понесених на стаціонарне лікування в Луганській обласній клінічній лікарні потерпілого ОСОБА_4 у сумі 2117 грн. 04 коп., що підтверджується довідкою Луганської обласної клінічної лікарні ( а.с. 102), підлягає задоволенню і вказану суму необхідно стягнути з обвинуваченого.

Витрати, понесені при проведенні по справі судової автотехнічної експертизи № 189/6 від 16.04.2013 року у сумі 586 грн. 80 коп. та судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 149/6 від 02.04.2013 року у сумі 586 грн. 80 коп., суд згідно ст. 118 КПК України відносить до процесуальних витрат та вважає за необхідне стягнути їх з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 286 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, а відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на один рік шість місяців, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін особисте зобовязання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Луганської обласної клінічної лікарні витрати понесені на лікування потерпілого ОСОБА_4 у сумі 2117 грн. 04 коп. ( дві тисячі сто сімнадцять грн. 04 коп.) на р/р 31415544700001, код 37991503, Обласний бюджет, МФО 804013, ГУДКСУ в Луганській області, м.Луганськ.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, понесені при проведенні судової автотехнічної експертизи № 189/6 від 16.04.2013 року у сумі 586 грн. 80 коп. ( пятсот вісімдесят шість грн.. 80коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, понесені при проведенні судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 149/6 від 02.04.2013 року у сумі 586 грн. 80 коп. ( пятсот вісімдесят шість грн. 80коп.).

Речовий доказ у справі автомобіль ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м.Красний Луч, вул.Луганське шоссе, 56 в, повернути власнику - ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду ОСОБА_6