Ухвала суду № 32721349, 31.07.2013, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1277/13-ц

У Х В А Л А

31 липня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого-судді: Свояка Д. В.

при секретарі:Литвишко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про знесення самовільно побудованих тимчасових споруд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом і просить зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати самочинно встановлені п`ять тимчасових споруд на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 за власний кошт; стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп.

У судовому засідання представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі зважаючи на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підтвердження цього подано договір особистого строкового сервітуту від 20.06.2013, укладеного між Переяслав-Хмельницькою міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, предметом якого є передання в платне користування на праві особистого строкового сервітуту місця розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1. Також надані докази на підтвердження статусу ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання, посилаючись на положення п.п. 1, 2, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)». При цьому, представник позивача вказала, що позов пред'явлений до відповідача як до фізичної особи, але рішення позивача від 10.08.2012 № 482-14 про надання дозволу на встановлення спірних споруд приймалось по відношенню до фізичної особи-підприємця. Також, зазначено, що спірні правовідносини, у зв'язку з якими подано позов, виникли у земельних правовідносин та містобудування.

Представник третьої особи підтримав думку представника позивача.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 ст. 15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» передбачено, що положення статті 376 ЦК поширюється на випадки самочинного будівництва житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна як фізичними, так і юридичними особами.

Пункт 2 цієї постанови передбачає, що відповідно до статті 376 ЦК суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема, про знесення самочинно збудованого нерухомого майна та про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову.

Пунктом 5 цієї постанови зазначено, що відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

При цьому, п.п. 1, 6 ч.1 статті 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, а також справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Статтею 1 ГПК України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

З аналізу позовної заяви та доданих до неї документів, а також з огляду на пояснення учасників цивільного процесу вбачається, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, є правовідносинами власника земельної ділянки та її користувачем у зв'язку із здійсненням останнім підприємницької діяльності у формі розміщення на цій ділянці тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Також, правовідносини щодо користування земельною ділянкою та розміщення на ній тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності з боку користувача (відповідача по справі) виникли не як у фізичної особи, а як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця.

Зокрема, це підтверджується доданою до позовної заяви копією рішення позивача від 10.08.2012 № 482-14 про надання дозволу на встановлення спірних споруд фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 Також, пункт 2 цього рішення зобов'язує саме фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 отримати паспорт прив'язки на спірні споруди.

Договором особистого строкового сервітуту від 20.06.2013 право особистого строкового сервітуту місця розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.

Таким чином, суд приходить до висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Спірні правовідносини, мають господарсько-правовий характер, у тому числі з огляду на суб'єктний склад.

З огляду на викладене, керуючись ст.205, 206, 210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про знесення самовільно побудованих тимчасових споруд - закрити.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутись із вказаними вимогами до господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д. В. Свояк