Ухвала суду № 32720616, 29.07.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/505/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/2820/2013 Головуючий у 1-й інстанції Островський Р.В.

Доповідач Бутенко С. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді Бутенко С.Б.

Суддів: Дорош А.І., Обідіної О.І.

при секретарі Зеленській О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів»

на заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 19 червня 2013 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 19 червня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів» заборгованість по кредиту в сумі 8143 грн., заборгованість по відсотках в сумі 536 грн. 59 коп., заборгованість по комісії за закриття рахунку - 5 грн., плату за прострочення платежів - 270 грн., а всього заборгованості 8954 грн. 59 коп. та 96 грн. 35 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агентство по збору боргів», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 21251 грн. 33 коп. Зокрема посилається на повне відступлення банком товариству права вимоги виконання боржником зобов'язань за укладеним кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає, за таких обставин.

Відповідно до ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2011 року між ПАТ «Банк Русский Стандарт» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 87868529, відповідно до якого позичальник отримав кредит у сумі 8143 грн. для придбання побутової техніки під 23,4% річних строком дії до 26 лютого 2011 року.

За договором уступки права вимоги № 56 від 27 лютого 2012 року, укладеному між ПАТ «Банк Руский Стандарт» (цедент) та ТОВ «Агентство по збору боргів» (цесіонарій), банк передав позивачеві право вимоги до фізичних осіб за кредитними договорами, укладеними між банком та позичальниками, що зазначені в Реєстрі позичальників (Додаток № 1 до цього Договору), а також права, що забезпечують виконання зобов'язань та інші права, що пов'язані з правом вимоги по зазначеним договорам, в тому числі, право на несплачені проценти на неустойку - за наявності останньої.

Згідно п. 4 Договору уступки права вимоги № 56 та Реєстру позичальників (Додаток № 1 до цього Договору) банк уступив заборгованість за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1, що виникла станом на 26 липня 2012 року, в сумі 8954 грн. 59 коп.

Відмовляючи у стягненні з ОСОБА_1 на користь позивача пені в сумі 12 296 грн. 74 коп., яка була нарахована товариством за період з 11 липня 2011 року по 27 травня 2013 року, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором на час відступлення права вимоги складалася з простроченої заборгованості по кредиту - 8143 грн., суми нарахованих відсотків - 536 грн. 59 коп., комісії за закриття рахунку - 5 грн. та плати за пропуск платежів - 270 грн., а всього - 8954 грн. 59 коп., тому лише ця заборгованість, як відступлена вимога, підлягає стягненню на користь ТОВ «Агентство по збору боргів».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 512 ч. 1 п. 1 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, об'єм прав, що переходять до нового кредитора, встановлюється на момент переходу, і кредитор не може передати право, яке виникає у майбутньому і ще не належить йому.

Як вбачається з п. 5.9. Умов надання та обслуговування кредитів ПАТ «Банк Руский Стандарт» (надалі - Умови), що є невід'ємною частиною укладеного з позичальником кредитного договору, право на нарахування неустойки у формі пені в розмірі 0,2 відсотка від повної суми заборгованості за кожен календарний день прострочення виникає у банку у випадку порушення позичальником строків оплати Заключної вимоги.

Згідно п.п. 4.5.1.- 4.5.3. Умов позичальник зобов'язаний виконати Заключну вимогу та погасити суму повної заборгованості перед банком, що зазначена в Заключній вимозі, в строк не пізніше 30 календарних днів з дати її отримання.

В матеріалах справи є повідомлення ПАТ «Банк Руский Стандарт» від 29 квітня 2013 року, з якого вбачається, що Заключну вимогу було направлено ОСОБА_1 31 травня 2011 року. Проте належних та допустимих доказів, що підтверджують дану обставину та факт одержання позичальником Заключної вимоги банку матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 1 Договору уступки права вимоги № 56 від 27 лютого 2012 року право вимоги неустойки передається цедентом цессіонарію лише при її наявності.

Аналізуючи зазначені обставини, умови укладених правочинів та обсяг відступлених прав за кредитним договором № 87868529 (рядок 108 колонка 9, 10 додатку № 1 до Договору уступки права вимоги № 56 від 27 липня 2012 року - а.с. 24), виходячи з вказаних норм права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що банк передав позивачеві борги, які існували на час укладення договору відступлення права вимоги, в сумі 8949 грн. 59 коп., право на неустойку за якими не передавалось.

Доводи апелянта, що до ТОВ «Агентство по збору боргів», як нового кредитора, перейшли всі права первісного кредитора, в тому числі по нарахуванню пені, судова колегія вважає безпідставними, оскільки новому кредитору передано право вимоги по договорам та право на невиплачені відсотки та неустойку за наявності останньої. Проте, станом на 27 липня 2012 року сума неустойки була відсутня.

Посилання апелянта на допущені місцевим судом описки в назві позивача та в номері договору відступлення права вимоги можуть бути виправлені судом першої інстанції відповідно до положень ст. 219 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Керуючись ст. 303, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів» відхилити.

Заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 19 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно.