Постанова № 32718416, 25.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2013 р. Справа № 914/1882/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желіка М. Б.

Кузь В. Л.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від позивача - Пушкар Н.Б.,

від відповідача - Рибій М.Г.

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства "Арена Львів"

на рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013 року

у справі № 914/1882/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ в особі Львівської філії ПАТ"Укртелеком", м.Львів

до відповідача: Державного підприємства "Арена Львів",м.Львів

про стягнення 66 456,99грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2013 року у справі 914/1882/13 позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Державного підприємства "Арена Львів" про стягнення 66 456,99грн позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Арена Львів"(79031 м. Львів, вул. Стрийська,192 ЄДРПОУ 38457291) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (21560766, адреса: 01601, м.Київ, бульвар Шевченка,18) - 62541,52грн. основного боргу , 1309,55грн. -3% річних 1653,03грн.. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено .

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач, ДП «Арена Львів», подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013 року у справі № 914/1882/13 змінити, надавши відповідачу можливість розстрочення оплати заборгованості. При цьому, апелянт вказує, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення невірно застосував норми процесуального права, що призвело до прийняття рішення, з яким відповідач не може погодитись. Як вказує відповідач, дане рішення було винесено у першому судовому засіданні, в якому представник скаржника участі не приймав.

Жодних відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні навів доводи, аналогічні викладеним в своїй апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задоволити. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апелянта, вказав що на його думку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а відтак просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП «Арена Львів» без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.12р. між Державним підприємством "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м.Львові" (ДП"Західінфрапроект") (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (учасник) укладено договір №ЛВ 0646 від 28.03.12р. про закупівлю послуг з передавання даних та повідомлень за державні кошти, згідно до п.1.1 якого учасник зобов'язується у 2012році надати замовнику послуги наведені у додатку №1, а замовник -прийняти і оплатити такі послуги.

Пунтком 1.2 договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р. визначено найменування послуг: послуги з передавання даних і повідомлень ( 64.20.1-код Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97),кількість послуг:послуги телефонного зв"язку та послуги мережі передавання даних наведені в додатку №1.

Згідно з п.п.3.1,3.3 договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р. ціна договору становить 124 824грн. в тому числі ПДВ 20 804грн. Джерелом фінансування за даним договором є кошти державного бюджету та /або власні кошти Замовника.

За умовами п.п. 4.1, 4.4 ,4.7 договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р. розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок учасника, вказаний у даному договорі в строк до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду замовник повинен звернутися до служби розрахунків учасника для отримання такого рахунку. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Отримана від замовника сума платежу зараховується учасником у такій послідовності: пеня, борги попередніх періодів,поточні нарахування абонентної плати за користування телефоном та місцевих розмов, покілометрової плати, плати за надання додаткових послуг цифрових АТС, поточне нарахування абонплати за користування радіоточкою,поточні нарахування за міжміські, міжнародні телефонні розмови, поточні нарахування за послуги передачі даних, інші послуги визначені у додатках до цього договору.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р. строк надання послуг встановлено до кінця грудня 2012р., місце надання послуг : м. Львів , стадіон по вул. Стрийська, 199.

06.12.12р. між Державним підприємством "Арена Львів", Державним підприємством "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м.Львові" (ДП Західінфрапроект) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" укладено угоду про заміну сторони в зобов'язанні та внесення змін до договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р., укладеного ДП "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові та ПАТ "Укртелеком", згідно до умов якої п.1 замінено ДП"Західінфрапроект", як замовника за договором № ЛВ 0646 від 28.03.12р. на замовника ДП "Арена Львів". З моменту підписання даної угоди до ДП"Арена Львів" переходять усі права і обов'язки споживача за договором №ЛВ 0646 від 28.03.12р в обсязі на та на умовах закріплених цією Угодою та положеннями чинного законодавства України.

Пунктом 2 даної угоди від 06.12.12р. сторони погодили викласти преамбулу договору у наступній редакції :Державне підприємство "Арена Львів" в особі виконуючого обов'язки керівника Жукова Олексія Володимировича, що діє на підставі статуту та наказу Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу та реалізації інфраструктурних проектів №146 від 22.11.12р. (надалі замовник), з однієї сторони і Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі директора Львівської філії Лоїка Володимира Олексійовича, що діє на підставі довіреності від 03.01.11р. №1266 ,з іншої сторони -сторони уклали цей договір про таке (далі Договір).

За умовами п.4 даної угоди від 06.12.12р. ця угода є невід"ємною частиною договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що відповідно до ст.3 Закону України „Про телекомунікації" від 18.11.2003 року №1280-4, Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" від 09.08.2005 року №720, на виконання умов договору надано відповідачу телекомунікаційні послуги, згідно представленого розрахунку позовних вимог за період з жовтня 2011р. по лютий 2013р. на загальну суму 159525,45грн. В підтвердження надання відповідачу телекомунікаційних послуг, суду надані розшифровки міжміських та міжнародних розмов, інтернет послуг та рахунки на оплату телекомунікаційних послуг за вказаний період. Позивач вказує на те, що надані телекомунікаційні послуги відповідач оплатив частково в сумі 96177,72грн., що підтверджено поданими суду виписками з банківського рахунку, тому заборгованість відповідача за надані телекомунікаційні послуги становить 63347,73грн. (159525,45грн.- 96177,72грн.).

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції та як вбачається із умов представленого суду договору, а саме п.1.1, який говорить про надання послуг в період 2012року, п.5.1 договору, який визначає, що строк надання послуг до кінця грудня 2012р, та п. 10.1 в якому зазначено, що керуючись ст. 180 ГК України та ст. 631 ЦК України сторони домовились , що умови цього договору поширюються на правовідносини сторін щодо предмету договору починаючи із 01.01.2012р. та договір діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків -до його повного здійснення, безпідставними є нарахування за надання послуг на виконання договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р. та угоди від 06.12.12р., в період зазначений позивачем, а саме із червня 2011р. по 31.12.11р. та із 01.01.13р. по 30.04.13р., оскільки даний договір у дані періоди не діяв та його дія не поширювалася на правовідносини сторін у названі вище позивачем періоди. Тому, проведені нарахування за послуги у вказані позивачем періоди (з червня 2011р. по 31.12.11р. та із 01.01.13р. по 30.04.13р), фактично надані не на підставі та не на виконання договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р. та угоди від 06.12.12р., які є підставами даного позову, відтак позовні вимоги в сумі 29991,95грн. за послуги проведені у даних періодах (в загальній сумі 29991,95грн. = жовтень 2011р. - 640,64грн.+ листопад 2011р.- 12898грн. + грудень 2011р.-10327,97грн. + січень 2013р. - 51,67грн. + лютий 2013р. - 313,67грн. ) з підстав заявлених у позовній заяві , а саме на виконання договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р. та угоди від 06.12.12р., задоволенню не підлягають. Відтак, враховуючи вищевикладене, поданий суду розрахунок позовних вимог, вбачається, що в період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. фактично позивачем надані послуги на суму 129533,50 грн.

Відповідно до представлених суду банківських виписок відповідачем із призначенням платежу за послуги у період 2012р. оплачено 18000грн., що підтверджується копією банківської виписки від 18.09.12р. із призначенням платежу оплата за послуги зг.рах.№140599.8.2012/31.08.12р та на суму 50000грн. банківська виписка від 20.07.12р. із призначенням платежу оплата рах.№140646.6.2012р. за телекомунікаційні послуги в 2012р., тобто на загальну суму 68000грн. Як вбачається із проведеного розрахунку позовних вимог, представлених суду рахунків на оплату, позивачем із суми 68000грн. оплаченої за телекомунікаційні послуги, проведено зарахування суми 1008,02грн. в погашення пені нарахованої у виставлених відповідачу рахунках, що не суперечить п.4.7 договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р. Відтак, фактична заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у 2012 році складає 62541,52грн.(129533,50- (68000грн.-1008,02грн.).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день вирішення спору, доказів сплати вказаної суми основного боргу 62541,52 грн. суду не подано.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Частиною 2 ст.36 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р. у разі затримки оплати за надані послуги замовником нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня за кожну добу затримки оплати. При неповній оплаті боргу замовником в першу чергу погашається сума пені. На підставі п.7.2 договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р. позивачем за період з березня 2012р по серпень 2012р. включно нараховано 1539,71грн. пені.

Як вбачається із встановлених та вищевикладених обставин, позивач керуючись положеннями п.4.7 договору №ЛВ 0646 від 28.03.12р. із оплаченої відповідачем суми 68000грн. зарахував 1008,02грн. в оплату пені, зокрема, обрахованої за спірний період та подаючи позовну заяву, не врахувавши даної обставини повторно провів нарахування пені у вказаний період, що не передбачено чинним законодавством, тому за даних обставин та виходячи із доказів наданих суду, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 167,04грн., які нараховані за період з листопада 2011р. по лютий 2013р. включно та 3% річних в сумі 1402,51грн., за період з березня 2012р. по лютий 2013р. Однак, розрахунок втрат від інфляції та 3% річних підлягає перерахунку враховуючи фактичну заборгованість відповідача 62541,30грн. та період заборгованості, (починаючи обрахунок з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.1 договору) та закінчуючи обрахунок встановлений в розрахунку позивачем), що складає інфляційні втрати -229,51грн, тобто від'ємний показник та 3% річних в розмірі 1309,55грн. Відтак, як вірно встановив суд першої інстанції позовні вимоги в частині нарахування інфляційних втрат та 3% річних в сумі 92,96грн. заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.

Щодо твердження відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з таким твердженням виходячи з наступного. Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.05.13 року порушено провадження у справі № 914/1882/13 та призначено до розгляду в засіданні 11.06.2013 року. Дана ухвала була направлена сторонам з повідомленням про вручення. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, вищезгадана ухвала, була отримана відповідачем 23.05.2013 року. Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Також, слід зазначити, що від апелянта не надходило будь яких клопотань про відкладення справи.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Арена Львів" - відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013 року у справі № 914/1882/13 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 31.07.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Кузь В. Л.