Постанова № 32718275, 24.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа№ 910/7650/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцької Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача : представник - Авторгов А.М. ( за довіреністю)

від відповідача: представник - Шевчук І.А. ( за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кентавр ВТХ"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.06.2013р. про забезпечення позову.

у справі № 910/7650/13 (Суддя: Ковтун С.А.)

за позовом Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хмесіл ЛТД"

до Дочірнього підприємства "Кентавр ВТХ"

про стягнення 1 198 950, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2013 року у справі № 910/7650/13 клопотання спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "ХМЕСІЛ ЛТД" задоволено частково, з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти дочірнього підприємства "Кентавр ВТХ" на будь-яких рахунках, в усіх банківських установах, які будуть виявлені державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій, в сумі 1222929 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, дочірне підприємство "Кентавр ВТХ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2013 року у справі № 910/7650/13 про забезпечення позову, у задоволені заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7650/13 та призначено до розгляду на 24.07.2013 р.

19.07.2013року через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

23.07.2013 року через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2013р. без змін.

24.07.2013року у судове засідання з'явились представники обох сторін та надали свої пояснення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до господарського суду міста Києва було подано заяву про забезпечення позову у справі №910/7650/13, в якій останній просив в якості забезпечення позову накласти арешт на кошти відповідача , які обліковуються на банківських рахунках та які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову на суму 1 222 929 грн., заборонити ДП «Кентавр ВТХ» здійснювати дії, направлені на відчуження та передачу в заставу (іпотеку) належного йому рухомого і нерухомого майна до виконання рішення господарського суду по даному спору (копія заяви міститься в матеріалах справи).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2013 року з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти дочірнього підприємства "Кентавр ВТХ" на будь-яких рахунках, в усіх банківських установах, які будуть виявлені державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій, в сумі 1222929 грн.

Зазначена ухвала обґрунтована тим, що у позиції та діях відповідача є суперечливість, яка свідчить про недобросовісне виконання ним своїх обов'язків щодо вжиття заходів до повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та, на думку суду, свідчить про наміри уникнення від виконання зобов'язання.

Колегія суддів, вважає вищезазначену позицію суду першої інстанції помилковою, зважаючи на наступне

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як вбачається з пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Також, частиною 1 статті 33 ГПК України також передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

В обґрунтовування доводів для забезпечення позову, позивачем не було надано жодних доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому.

В порушення вищезазначених вимог процесуального законодавства клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить мотивів та посилань на докази, на підставі яких можна дійти висновку щодо розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову та ймовірність утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження необхідності застосування заходів забезпечення позову, позивачем не було надано інформації про можливі фінансові труднощі чи неплатоспроможність ДП «Кентавр ВТХ», про погану репутацію чи перебування Відповідача на стадії банкрутства.

Виходячи із вищезазначених роз'яснень Пленуму ВГСУ, обґрунтованість заяви про забезпечення позову мала б місце лише в тому випадку, якби Відповідачем, після отримання вимоги та позовної заяви, були вчинені дії, направлені на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем тощо.

Слід зазначити, що дана заборона має наслідком втручання у господарську діяльність відповідача, накладення арешту на грошові кошти може призвести до утруднення або припинення господарської діяльності ДП «Кентавр», погіршення його фінансового стану, проблем зі сплатою податків та зборів, передбачених законодавством України, а цим самим, до порушення, поза власною волею, покладених на нього зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що ухвала від 13.06.2013 року про забезпечення позову у справі № 910/7650/13 є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кентавр ВТХ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2013 року у справі № 910/7650/13 задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2013 року про забезпечення позову у справі № 910/7650/13 скасувати.

Матеріали справи №910/7650/13 повернути господарському суду міста Києва для подальшого розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.