Рішення № 32718125, 18.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р.Справа № 922/2203/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків до ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", м. Харків про стягнення 105376,11 грн. за участю представників:

позивача - Гур'єв В.М. за довіреністю № 1159 від 20.12.2012 р.

відповідача - Бочарова Н.В. за довіреністю № 2629 від 13.06.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 99093,36 грн. заборгованості по орендній платі; 4910,22 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання; 1057,23 грн. пені; 211,45 грн. 3% річних та збитків від інфляції у розмірі 103,85 грн. у зв'язку з не виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 227-19 оренди нерухомого майна товариства від 10.05.2011 р., який був укладений між сторонами.

Ухвалою суду по справі від 31.05.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "17" червня 2013 р. о 10:20.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 17.06.2013 р. за вх. № 22242, надав відзив на позовну заяву з додатком, який судом долучений до матеріалів справи.

Згідно відзиву відповідач просив суд:

- припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості (з орендної плати та відшкодування витрат на електроенергію) в сумі 51956,05 грн. за січень 2013 р. та лютий 2013 р. за відсутністю предмету спору;

- позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основної заборгованості (з орендної плати та відшкодування витрат на електроенергію) задовольнити частково в сумі 25964,22 грн. (за березень 2013 р.), в іншій частині позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду по справі від 17.06.2013 р. було відкладено розгляд справи на "18" липня 2013 р. о 11:00.

Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 18.07.2013 р. за вх. № Д 508/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Державний реєстратор, через канцелярію господарського суду 21.06.2013 р. за вх. № 22978, надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача, який господарським судом долучений до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 17.07.2013 р. за вх. № 25973, надав письмові пояснення на відзив з додатком, які господарським судом долучені до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 17.07.2013 р. за вх. № 25974, надав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 49546,68 грн., заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 2409,37 грн. та пені в сумі 682,85 грн., у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем зазначених сум. При цьому позивач вказує, що залишок заборгованості складає загальну суму 52737,21 грн., в т.ч. заборгованість по орендній платі в сумі 49546,68 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 2500,85 грн., пеня в сумі 374,38 грн., 3% річних у сумі 211,45 грн., збитки від інфляції у розмірі 103,85 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову в сумі 52737,21 грн. не заперечував.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 18.07.2013 р. за вх. № 26160, надав клопотання про розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги по справі в частині суми 52737,21 грн., в решті позовних вимог провадження у справі просив припинити, проти задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення суду заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

10.05.2011 р. між ВАТ "Укртелеком", в подальшому змінено на ПАТ "Укртелеком", (позивач, орендодавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (відповідач, орендар) був укладений договір № 227-19 оренди нерухомого майна (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування технологічні приміщення, розташовані в м. Харкові на другому поверсі чотирьохповерхової будівлі № 3 по просп. Героїв Сталінграду, загальною площею 35,34 кв.м. для розміщення обладнання.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 10.05.2011 року позивач передав, а відповідач прийняв відповідно до умов договору технологічне приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, просп. Героїв Сталінграду, 3, загальною площею 35,34 кв.м. для розміщення обладнання.

Таким чином позивачем свої зобов'язання за договором були виконані.

Пунктом 3.6. договору було передбачено, що орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 6.1.3. договору орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

Пунктом 3.4. договору було встановлено, що орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.6. договору, згідно показань лічильника та діючих тарифів на електроенергію.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до ч.2 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Судом було встановлено, що на час звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача з орендної плати за період з січня 2013 року по квітень 2013 року склала 99093,36 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання за зазначений період склала 4910,22 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Особливості порядку застосування штрафних санкцій передбачено статтею 232 Господарського кодексу України, відповідно до частини 6 якої, нарахування таких санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно п.8.2. договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю була нарахована пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національно Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

На підставі вказаного пункту договору позивачем нарахована пеня у сумі 1057,23 грн. за період з 28.01.2013 року по 30.04.2013 року.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданих позивачем розрахунків нарахована сума 3% річних склала 211,45 грн., інфляційних втрат - 103,85 грн. Три проценти річних нараховані за період з 28.01.2013 року по 30.04.2013 року, збитки від інфляції розраховані з грудня 2012 року по квітень 2013 року.

Суд зазначає, що надані позивачем розрахунки пені, 3% річних, інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору, фактичним відносинам, що склалися між сторонами.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем під час розгляду справи була сплачена позивачу заборгованість по орендній платі в сумі 49546,68 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 2409,37 грн. та пеня в сумі 682,85 грн. (платіжне доручення № 2494 від 03.06.2013 р. та платіжне доручення № 3710 від 14.06.2013 р.).

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що на даний час з заявленої суми відповідачем добровільно сплачена позивачу заборгованість по орендній платі в сумі 49546,68 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 2409,37 грн. та пеня в сумі 682,85 грн., в цій частині відсутній предмет спору, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

В частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 49546,68 грн., заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 2500,85 грн., пені в сумі 374,38 грн., 3% річних в сумі 211,45 грн., збитків від інфляції в сумі 103,85 грн. позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин клопотання позивача про припинення провадження у справі підлягає задоволенню.

В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення по справі господарський суд вважав за необхідне відмовити у зв'язку з наступним.

Позивач та відповідач є комерційними підприємствами, які несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики.

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення по справі заперечував та вказував, що надання розстрочки відповідачу завдасть позивачу істотної матеріальної шкоди, що є не допустимим.

Враховуючи положення ст. 49 ГПК України, а також те, що спір в даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а частина заборгованості погашена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2107,50 грн. покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 173, 193, 231, 232, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 759, 762, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 50, код 35074228, п/р 26004001314403 в АТ "ОТП Банк" м Київ, МФО 300528) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, код 25614660, р/р 26008898 в ХОД ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) заборгованість по орендній платі в сумі 49546,68 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 2500,85 грн., пеню в сумі 374,38 грн., 3% річних в сумі 211,45 грн., збитки від інфляції в сумі 103,85 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2107,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення по справі.

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 49546,68 грн., заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 2409,37 грн. та пені в сумі 682,85 грн.

Повне рішення складено 23.07.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.