Рішення № 32717922, 25.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/12872/13 25.07.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", м. Київ

До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон", м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Штайміллер Руслан Миколайович

про відшкодування шкоди в порядку регресу 17 643,98 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача Голоднюк О.Г. - пред. по довір.

Від відповідача Кучерявий С.В. - пред. по довір.

Від третьої особи не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі - 17 643,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2013р. порушено провадження у справі № 910/12872/13, розгляд справи призначено на 25.07.2013р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Штайміллера Руслана Миколайовича.

В судовому засіданні 25.07.2013р. представник позивача надав документи, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 10.07.2013р. та заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі - 17 143,98 грн.

Третя особа яка належним чином була повідомлена, в судове засідання не з'явилась, представників в судове засідання не направила, вимоги ухвали суду 10.07.2013р. не виконала.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено конверт з судовою кореспонденцією, який було повернуто з адреси третьої особи.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, враховуючи заяву про зменшення.

Представник відповідача відзив на позов не надав, проти уточнених позовних вимог не заперечував.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2012р. між позивачем, як страховиком, та Чайкою Іваном Васильовичем, як страхувальником, було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 016322/4002/0000115, відповідно до умов якого позивачем застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Ніссан» державний номер ВН 3101 СІ.

24.12.2012 року на вул. Л. Шмідта, 1 в м. Одесі, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «Соул Ліонсель», д.н.з. АН 0807 ЕО, під керуванням Штайміллера Руслана Миколайовича, автомобіля марки «Ніссан», д.н.з. ВН6678ЕВ, під керуванням Бартян Михайла Михайловича, автомобіля «Ніссан», д.н.з. ВН 3101 СІ, під керуванням Чайки Івана Васильовича та автомобіля «Мазда», д.н.з. ВА 9908 АР, під керуванням Босого Андрія Сергійовича.

Відповідно до Постанови Приморського районного суду міста Одеси від 06.03.2013 р. по справі № 1522/4254/13-п (провадження №3/522/1630/13) Бартаняна Михайла Михайловича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Постанови Приморського районного суду міста Одеси від 06.03.2013 р. по справі № 1522/4254/13-п (провадження №3/522/800/13) Штайміллера Руслана Миколайовича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Таким чином, ДТП сталася внаслідок винних дій Бартаняна Михайла Михайловича та Штайміллера Руслана Миколайовича.

Страхувальником було подано до позивача заяву на виплату страхового відшкодування.

З метою встановлення вартості матеріального збитку, позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП Лузанова Олександра Петровича.

Відповідно до Висновку № 1618 від 08.01.2013p., вартість матеріального збитку автомобіля марки «Nissan», державний номер ВН 3101 СІ, складає 36 522,40 грн.

Комісією позивача було визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ніссан», д.н.з. ВН 3101 СІ, складає 35 287,96 грн., що підтверджується аварійним сертифікатом від 05.02.2013р.

Відповідно до вищезазначеного аварійного сертифікату, позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 35 287,96 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 1 234,44 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 004322 від 07.02.2013 р.

Оскільки вина Вартаняна М.М. та Штайміллера P.M. встановлена Приморським районним судом міста Одеса та їх притягнуто до адміністративної відповідальності, то вони мають відшкодувати шкоду завдану ДТП по 50 %.

Таким чином, Штайміллер P.M. зобов'язаний відшкодувати шкоду позивачу в порядку регресу грошові кошти у розмірі 17 643,98 грн.

Цивільно-правова відповідальність Штайміллера Руслана Миколайовича застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3131793.

Згідно Полісу, ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 50 000грн., а франшиза - 500 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, яке має сплатити відповідач на користь позивача складає - 17 143,98 грн. (17 643,98 грн. - 500 грн.).

Позивач направив відповідачу Регресну вимогу вих. № 03046 від 26.03.2013р. з проханням здійснити позивачу виплату страхового відшкодування. Факт отримання вказаної вимоги відповідачем підтверджується вхідною відміткою № 01-02-416 від 28.03.2013р. та вхідним штемпелем відповідача.

Відповідач, в межах строків встановлених законом, страхове відшкодування не сплатив, відповіді на регресну вимогу не надав.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України та визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних, допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог та по суті позов визнав.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2-й під'їзд, код ЄДРПОУ 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, код ЄДРПОУ 20033533), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі - 17 143 (сімнадцять тисяч сто сорок три) грн. 98 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 31 липня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук