МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
____________________
Справа № 1519/4537/12
Номер провадження №2/521/583/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2013 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Жуган Л.В.,
при секретарі - Бондаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси, 16.03.2012 року звернувся позивач ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, зазначаючи, що є власником та проживає в АДРЕСА_1, та користується земельною ділянкою площею 0,068 га за вказаною адресою. Позивач вказує, що його сусід - відповідач ОСОБА_3, який проживає по АДРЕСА_2, провів будівельні роботи в своєму домоволодінні, зокрема, виклав тротуарну плитку, чим підняв рівень своєї ділянки на 20 см. та зробив нахил в сторону домоволодіння ОСОБА_2, внаслідок чого земельна ділянка позивача постійно підтоплюється; встановив вхідні ворота до своєї земельної ділянки та виклав бетонну доріжку вздовж паркану позивача, порушуючи допустиму відстань від межі. ОСОБА_2 також зазначає, що ОСОБА_3, не відступаючи належної відстані від межі, в порушення санітарно-гігієнічних норм побудував споруду для утримання кролів, завдаючи незручності родині позивача через неприємний запах, крім того, на ділянці відповідача росте горіх, гілки якого звисають над земельною ділянкою позивача та завдають йому незручностей.
Посилаючись на вищевикладені обставини, ОСОБА_2, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд зобов'язати відповідача повернути рівень тротуарної плитки до первісного рівня, що викладена на ділянці АДРЕСА_2; перенести споруду для утримання кролів на належну відстань з дотриманням санітарно-гігієнічних норм; перенести вхідні ворота та знести бетонну доріжку вздовж паркану позивача, що порушують допустиму відстань від межі; зобов'язати відповідача спиляти гілки горіха, що звисають на територію позивача.
Позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, про що подав відповідну заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності від 25.07.1991 року, виданого ЖКВ Іллічівської райради народних депутатів м. Одесі.
Вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,068 га по АДРЕСА_1, яка в 1970 році була виділена ОСОБА_2 радгоспом «Авангард» разом із переселенським будинком, що підтверджується довідкою ТОВ «Авангард-Д» №114 від 21.11.2011 року.
Позивач зазначає, що разом із родиною проживає у домоволодінні АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_3 проживає в сусідньому домоволодінні АДРЕСА_2, та в порушення правил добросусідства та землекористування, провів ремонтні роботи в домоволодінні АДРЕСА_2, а саме: виклав тротуарну плитку, піднявши рівень своєї земельної ділянки на 20 см. та зробивши нахил в сторону домоволодіння ОСОБА_2, внаслідок чого земельна ділянка позивача постійно підтоплюється; встановив вхідні ворота та виклав бетонну доріжку вздовж паркану позивача, порушуючи допустиму відстань від межі; ОСОБА_3 не відступаючи належної відстані від межі та в порушення санітарно-гігієнічних норм побудував споруду для утримання кролів, чим завдає незручностей родині позивача через неприємний запах; гілки горіха, що росте на ділянці відповідача, звисають над земельною ділянкою позивача та завдають йому незручностей в користуванні земельною ділянкою.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Відповідно до ст. 104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
За ст. 105 ЗК України у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.
Згідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Так, за ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні ОСОБА_2 неодноразово було роз'яснено його права та обов'язки стосовно доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, необхідність надання доказів суду, можливість призначення судової будівельно-технічної експертизи та попереджено про наслідки невчинення таких процесуальних дій.
Однак позивач ОСОБА_2 наполягав на розгляді його позову, згідно поданого них доказів - Акту обстеження від 21.09.2011 року, складений за участю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, скріпленого печаткою ОСОН мікрорайону «Ленінський» та підписом голови ОСОН мікрорайону «Ленінський» Корнієнко Н.В., та фотокарток, які належним чином підтверджують здійснення відповідачем перешкод в належному користуванні власністю позивачем та порушення правил добросусідства.
Дослідивши подані позивачем докази, суд вважає, що подані докази не підтверджують в повній мірі факти порушення саме відповідачем ОСОБА_3 санітарно-гігієнічних та будівельних норм, неприпустимого або негативного впливу, тощо на земельну ділянку позивача, та причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та можливо завданою позивачу шкодою.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів в підтвердження своїх вимог позивачем не надано.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 від призначення експертизи відмовився, що підтверджується також його письмовою заявою від 16.07.2013 року.
Крім того, суд враховує, що позивачем не було надано суду доказів належності на праві власності чи на праві користування домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_2, саме відповідачу ОСОБА_3
З відповіді ОСОН комітету мікрорайону «Ленінський» №09 від 20.02.2013 року на запит суду про склад сім'ї та реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2, вбачається, що місце проживання відповідача ОСОБА_3 за вказаною адресою не зареєстровано.
Також листом №1118 від 04.04.2013 року ОСОН комітету мікрорайону «Ленінський» в м. Одесі повідомило суд, що в них відсутні оригінал будинкової книги за адресою: АДРЕСА_2, та копії будь-яких правовстановлюючих документів, що стали підставою для реєстрації права власності на зазначене домоволодіння.
При таких обставинах, суду не доведено, що саме відповідач ОСОБА_3, проживає по сусідству з позивачем ОСОБА_2, є власником або користувачем домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, де розташовані об'єкти, які за твердженням позивача спричиняють шкоду йому та його власності, що є об'єктом спору по даній справі, та що саме ОСОБА_3 має нести відповідальність за завдану ОСОБА_2 шкоду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії є недоведеними, тому відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі .
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Л.В. Жуган
Судове рішення № 32717106, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 31.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1519/4537/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: