Рішення № 32716555, 29.07.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 107/4330/13-ц

Провадження №2/107/1543/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013р. м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді - Біленко Л.В.

при секретарі - Волкової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова до ОСОБА_2 про стягнення плати за навчання,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 22.08.2008р. між сторонами укладений договір про навчання з 01.09.2008р. до 30.06.2013р., згідно з яким позивач зобов'язався за кошти відповідача здійснювати його навчання, відповідач був зарахований на факультет «Радіотехніки та інформаційної безпеки» за спеціальністю «Радіоелектронні пристрої , системи та комплекси» з освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр». За договором вартість навчання становить 480,00 грн. на місяць. У зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості у розмірі 2400,00 грн. він був відрахований. Просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 , діюча на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи свою позицію тим, що ним в лютому та березні 2010р. на рахунок позивача внесено оплату за навчання в розмірі 2400,00 грн., боргів він не має, правові підстави для стягнення цієї суми з нього повторно відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини по справі, перевіривши їх доказами, надавши доказам правової оцінки, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.08.2008р. між сторонами укладений Договір , за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання за рахунок відповідача здійснити його навчання на заочній формі навчання за спеціальністю «РТ» на освітньо-кваліфікаційному рівні «Бакалавр» з 01.09.2008р. до 30.06.2013р. (а.с.9).

Відповідно до Розділу 4 Договору вартість освітньої послуги в місяць становить 480,00 грн., плата вноситься будь-яким платіжним інструментом на розрахунковий рахунок позивача за семестр не пізніше початку поточного семестру.

На підставі вищевказаного Договору Наказом виконуючого обов'язки начальника навчального закладу № 181 від 22.08.2008р. відповідач зарахований на заочну форму навчання за спеціальністю «Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси» з оплатою 480,00 грн. в місяць. (а.с.4-6).

Наказом виконуючого обов'язки начальника Академії від 12.02.2010р. № 26 відповідач був відрахований за несплату навчання з 01.02.2010р. , дія договору з ним припинена. (а.с.7-8).

Згідно з Довідкою, наданою позивачем, за навчання відповідачеві нарахована плата в загальному розмірі 4800,00 грн. ( по 480,00 грн. за 10 місяців), 26.08.2008р. ним сплачено 2400,00 грн., заборгованість становить 2400,00 грн. (а.с.10).

Оскільки сторони мають протилежні позиції стосовно оплати відповідачем грошової суми , про яку заявлене стягнення, суд перевіряє цю обставину та доходить наступного.

Доводи відповідача про погашення боргу в 2010р. ним підтверджені двома дублікатами квитанцій , з яких убачається, що 15.02.2010р. та 18.03.2010р. ним внесено оплату за навчання на заочному відділенні , 1 курс 2 семестр, група 52 - по 1200,00 грн. (загальна сума - 2400,00 грн.). (а.с.36).

Наполягаючи на ствердженні про наявність у відповідача заборгованості, представник позивача висловила припущення , що вищевказані грошові суми відповідачем сплачені на неналежні рахунки, у зв'язку з чим вони до навчального закладу не поступили, але ця позиція спростовується письмовими доказами по справі.

Порівнянням розрахункових реквізитів , вказаних в наданій позивачем Довідці , яка містить платіжні реквізити , які діяли з 01.01.2010р., та в квитанціях про оплату відповідачем плати за навчання, судом встановлена повна ідентичність платіжних реквізитів , в тому числі найменування отримувача, його коду - 07723954, номеру розрахункового рахунку - № 31257273210167, МФО - 824509, банку отримувача - ГУ ДК України у м. Севастополі. (а.с.33-36).

Належних пояснень цим обставинам представник позивача суду не надала, обмежившись ствердженням, що фактично ці грошові кошти, перераховані відповідачем, на розрахункові рахунки навчального закладу не поступили з невідомих причин, будь-яких клопотань щодо перевірки достовірності квитанцій, наданих відповідачем чи про отримання відповідних доказів з банківської установи, вона не заявляла.

Зазначеним обставинам суд надає правової оцінки, керуючись наступним.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на яку посилається позивач в позові, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, за ч.1 ст. 903 цього кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами статей 526, 527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням , проведеним належним чином.

Зі змісту ст.ст. 611,614 ЦК України убачається, що відповідальність сторони зобов'язання та негативні правові наслідки для неї настають у разі порушення нею умов зобов'язання за наявності вини (умислу або необережності). Особа є невинуватою , якщо доведе , що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання .

Отже, доказуванню в даному випадку насамперед підлягає факт наявності у відповідача заборгованості, якій у відповідності до положень ст.ст. 10,57-60 ЦПК України повинен бути доведений позивачем належними та допустимими доказами , доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Разом з тим, позивачем таких доказів суду не надав, а відповідач навпаки довів факт оплати ним суми заборгованості на відповідний розрахунковий рахунок позивача платіжними документами, недостовірність яких судовим розглядом не встановлена.

Оскільки ст. 15 ЦК України та ст.ст. 3,4 ЦПК України передбачено право на судовий захист саме порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а судовим розглядом не встановлено , що права позивача є такими, то правових підстав для задоволення заявленого позову суд не вбачає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд у відповідності до ст. 88 ЦПК України не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені ним при звернені до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10,11,60,61,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова до ОСОБА_2 про стягнення плати за навчання відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяті днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -