Постанова № 32715589, 23.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року 14 год. 20 хв. Справа № 808/6066/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державного підприємства Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин «Агротехпостач»

до відповідачів:

1. Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

2. Державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

про: визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин «Агротехпостач» (далі - позивач, ДП РТСЦС «Агротехпостач») до відповідачів: 1. Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - відповідач 1, Комунарський ВДВС Запорізького МУЮ) та державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Бородавка Е.В. (далі - відповідач 2, державний виконавець), в якому позивач просить визнати дії головного державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ м. Запоріжжя Бородавко Е.В. по винесенні постанови № 36707108 від 05.03.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження - незаконним та скасувати постанову № 36707108 від 05.03.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неприбуття суд не повідомили.

Частиною 4 ст. 128 КАС України, зазначено, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 181 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 41 КАС України в фіксування судового засідання не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в червні місяці 2013 року ДП РТСЦС «Агротехпостач» отримано витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, в якому зазначено, що головним державним виконавцем Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Бородавко Е.В. постановою № 36707108 від 05.03.2013 про арешт майна боржника накладено арешт на майно Позивача та оголошено заборону на його відчуження на підставі виконавчого листа по справі № 2а - 3311/09/0870 від 13.12.2012.

Позивач постанову № 36707108 державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Бородавко Е.В. від 05.03.2013 не отримував.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавчий документ повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), державний виконавець є зобов'язаним у 3-денний строк із дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ст. 25 Закону копії постанови не пізніше наступного дня надсилаються сторонам виконавчого провадження, тобто, стягувачу та боржнику, а також до суду, що виніс рішення, за яким було видано виконавчий документ.

У цій же постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а щодо рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням із нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано суду доказів щодо дотримання державним виконавцем вимог вказаних норм Закону України «Про виконавче провадження», тобто, чи був позивач повідомлений та обізнаний, як про відкриття виконавчого провадження, так і про вчинення державним виконавцем дій, пов'язаних з арешту майна.

Тобто у зв'язку з тим, що Позивач не отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, тому не зміг скористатися строком семи днів для добровільного виконання рішення суду, чим було порушено право Позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження по справі про банкрутство, про що виноситься ухвала Господарського суду(далі Закон).

У 2006 році ухвалою Господарського суду Запорізької області порушено провадження по справі про банкрутство. 03.03.2008 введено процедуру санації ДП РТСЦС «Агротехпостач».

Визначення мораторію на задоволення вимог кредиторів дане відповідно до ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де зазначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань и зобов'язань про сплату податків і зборів (зобов'язання по платежам), строк виконання яких настав до дня введення мораторію припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію, але згідно до ч. 4 ст. 12 Закону в перебігу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вимоги, які виникли у Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, це вимоги щодо стягнення з Позивача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів у 2008 році. Ці вимоги виникли під час дії мораторій, а відповідно до п. 7 ст. 12 Закону дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Процедура банкрутства Позивача продовжується. Тобто вимоги Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають включенню до реєстру кредиторів Позивача на стадії ліквідації на підставі ст. 23 Закону. Але Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів в якості кредитора до Позивача не звертався з відповідною заявою та підтверджуючими документами по вимозі з грошовими зобов'язаннями. Відповідно до ст. 1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, що здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів.

Тобто, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено в процедурі санації проведення розрахунків з кредиторами, які не включені до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.

Згідно п. 1 абз. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Тобто, законодавець вказаними вище правовими нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" створює сприятливий режим боржнику в процедурі санації з метою відновлення його платоспроможності та реанімації господарюючого суб'єкта. Крім цього, вказані норми Закону передбачають погашення в процедурі санації вимог виключно кредиторів, які включені до реєстру, в т.ч. конкурсних.

Поточні кредитори мають право заявляти вимоги до боржника тільки після припинення процедури санації, визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Однак усупереч встановленим вимогам Закону, головним державним виконавцем Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Бородавко Е.В. протиправно винесено спірну постанову №36707108 від 05.03.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих представником позивача доказів, достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи невиконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків, не доведеності правомірності вчинених дій, суд доходить висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, а тому, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167, ч. 5 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати постанову № 36707108 від 05.03.2013 головного державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Бородавко Е.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин «Агротехпостач» судові витрати у розмірі 34 грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький