Рішення № 32711769, 08.07.2013, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 08.07.2013

Справа № 1511/3801/2012

Іллічівський міський суд Одеської області

№1511/3801/2012

№2/501/48/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

при секретарі - Покровській С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іллічівську Одеської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 про захист прав споживачів та визнання кредитного договору частково недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просить:

- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODTIGK01420107 від 13.06.2006 року в розмірі 70181,94 доларів США, (що еквівалентно 560929,16 гривень станом на 11.06.12 р.) звернути стягнення на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 68,90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на підставі договору іпотеки № ODTIGK01420107 від 13.06.2006 року Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки;

- Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку в територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору №ODTIGK01420107 від 13.06.2006 року відповідачу було надано кредит в розмірі 50 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних з кінцевим терміном повернення 10.06.2021 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір іпотеки від 13.06.2006 року, за яким ціна спірної квартири складає 315625,00 гривень.

В обумовлені строки позичальник своїх зобов'язань по поверненню кредиту і сплаті відсотків не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі розмірі 70181,94 доларів США.

Відповідач ОСОБА_3 звернулась з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» в якому просила визнати недійсним положення п. 1.1. кредитного договору ODTIGK01420107 від 13.06.2006 року укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» в частині сплати винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,21% від суми щомісячного кредиту.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги за первісним позовом підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи. Щодо позовних вимог позивача за зустрічним позовом просив застосувати положення про позовну давність.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась надала суду письмову заяву в якій просить розглянути справу без її участі, свої позовні вимоги за зустрічним позовом підтримує в повному обсязі, позовні вимоги Банку не визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № ODTIGK01420107 від 13.06.2006 року відповідачу було надано кредит в розмірі 50000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних з кінцевим терміном повернення 10.06.2021 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір іпотеки № ODTIGK01420107 від 13.06.2006 року, за яким ціна спірної квартири складає 315625,00 гривень.

В обумовлені строки позичальник своїх зобов'язань по поверненню кредиту і сплаті відсотків не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі розмірі 70181,94 доларів США що складає 560929,16 гривень на день подання позову.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до розділу V зазначеного Закону можливо в тому числі шляхом надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до розділу V зазначеного Закону можливо в тому числі шляхом надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, в частині звернення стягнення на майно є обґрунтованими та можуть бути задоволені.

Щодо позовних вимог позивача про виселення зі спірної квартири, суд зазначає, що у відповідності із положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України «про Іпотеку» зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст. 40 цього ж Закону законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Виходячи із аналізу наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або власника, або в інший погоджений сторонами строк.

В матеріалах справи письмова вимога про звільнення приміщення судом досліджена, але Банком не надано належних доказів отримання її відповідачами.

У ході судового розгляду не обговорювалось питання щодо дотримання процедури виселення відповідачів.

За таких обставин, позов в частині виселення зі спірної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку не може бути задоволений.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 за зустрічним позовом, судом встановлено, та не заперечується сторонами, виходячи з їх позовних заяв, що відповідно до кредитного договору №ODTIGK01420107 від 13.06.2006 року ОСОБА_3 було надано кредит в розмірі 50000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних з кінцевим терміном повернення 10.06.2021 року.

Пунктом 1.1. кредитного договору встановлено, що позивач зобов'язаний сплачувати відповідачу винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 0,21% від суми виданого кредиту щомісячно.

Таким чином договорами встановлено фіксовану суму щомісячного ануїтентного платежу, яка не змінюється протягом всього періоду дії договору, що дає можливість позичальнику визначити загальну суму, яка підлягає сплаті за кредитним договором, шляхом множення щомісячного платежу на кількість місяців строку.

Згідно ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки самостійне встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Розмір процентної ставки та комісійної винагороди визначено п.1.1. кредитного договору, своїм підписом у договорі позивач засвідчила, що ознайомлена з умовами надання кредиту та погоджується з ними.

Суд вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень по ним, але позивач окрім позову з посиланням в ньому на постанову Верховного суду України від 12.12.2012 р. № 6-80 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.

За таких обставин суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 не може бути задоволений у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODTIGK01420107 від 13.06.2006 року в розмірі 560929,16 гривень звернути стягнення на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 68,90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на підставі договору іпотеки №ODTIGK01420107 від 13.06.2006 року Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» сплачений судовий збір в розмірі 3326,30 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору частково недійсним - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя