Постанова № 32710653, 03.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року 11:20Справа № 808/5306/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04 червня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя (далі - позивач або УПФУ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1), в якій просить суд стягнути з відповідача недоїмку по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 11622 грн. 78 коп.

Ухвалою суду від 07 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 03 липня 2013 року.

02 липня 2013 року від позивача надійшло клопотання (вх.№27494) про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. Повістка про виклик до суду та ухвала про відкриття провадження направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, неприбуття представника відповідача, а також положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, суд, керуючись частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як платник внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя 03.03.2010 за реєстраційним №08/011-21737. Починаючи з 01.04.2010 відповідач надає до УПФУ розрахунки сум страхових внесків, в яких нараховує страхові внески (збір). Клас професійного ризику виробництва 19.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VІ), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідач, відповідно до вимог Закону №2464-VІ, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 6 Закону №2464-VІ, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п.7 ч.1 ст.1 Закону №2464-VІ, Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом;

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

Законом №2464-VІ передбачено, що з 01 січня 2011 року фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, самостійно визначають суму єдиного внеску, але не менше мінімального та не більше максимального розміру за кожен місяць.

В статті 9 Закону №2464-VІ зазначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст.9 Закону №2464-VІ).

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування (ч. 5 ст. 9 Закону №2464-VІ).

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць (…). (ч. 7 та ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VІ).

Також, відповідно до п.п.4.6.2 п. 4.6 Інструкції №21-5 Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники сплачують єдиний внесок до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Базовим звітним періодом є календарний рік.

31.01.2013 р. відповідачем був зданий до УПФУ звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік (Додаток 5), в якому було нарахований страхових внесків за 34,7% на суму 31291,80 грн. У зв'язку із частковою сплатою 19669,02 грн., розмір недоїмки складає 11622,78 грн. Неперерахування коштів відповідачем у повному обсязі призвело до виникнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у сумі 11622,78 грн.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VІ).

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 1 Закону №2464-VІ, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VІ, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

УПФУ направляло відповідачу вимоги від 07.03.2013 за №Ф-2180 (відповідачем не отримана, конверт повернутий з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання»).

Станом на час розгляду справи зазначені вимоги не оскаржені, сума боргу в добровільному порядку не сплачена.

Докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 7 ч. 4 ст.25 Закону №2464-VІ, передбачено право звернення територіального органу Пенсійного фонду до суду з позовом про стягнення недоїмки.

У зв'язку із наведеним вище суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 133871 грн.82 коп., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя суму недоїмки з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у розмірі 11622 (одинадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 78 (сімдесят вісім) коп. (36,76% - 49,7%, 36,3%, 45,96%, 8,41%, 3,6%, 2,85%, 6,1%, 5,3%, 5,5%, 34,7%, 2,6%, 33,2%,2,0%) на р/р 37192104000802 на рахунки управління в УДКС в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20508387.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко