Рішення № 32709570, 26.07.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/4447/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

26 липня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Гагут Л.І.,

при секретарі - Вакал Н.А,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ТОВ «МП Альянсзернотрейд» - Міхно Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МП Альянсзернотрейд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Бердянського міськрайонного суду з позовом до ТОВ «МП Альянсзернотрейд» про зобов'язання оформити належним чином записи в трудовій книжці, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. В позові зазначила, що 28.09.2011 року наказом №59 вона була прийнята на посаду начальника бюро зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «МП Альянсзернотрейд». Починаючи з лютого 2012 року заробітну плату стали виплачувати нерегулярно в наслідок чого утворилась заборгованість яка складає 1468,77 грн. В травні 2012 року вона написала заяву про звільнення та передала усі товарно-матеріальні цінності, печатку та документацію. В усній формі їй повідомили, що продовж 10 днів проведуть з нею кінцевий розрахунок та видадуть трудову книжку. На її подальші звернення відповідач ніяким чино не відреагував, на теперішній час кінцевий розрахунок не провів. Вона неодноразово зверталась по допомогу у вирішенні проблеми до прокуратури, інспекції з питань праці, але марно. Трудова книжка їй була вислана поштою 19.02.2013 року. Те, що відповідач продовж тривалого часу з моменту передання товарно-матеріальних цінностей та документів не видавав їй належним чином заповнену трудову книжку, позбавило її можливості працевлаштуватись, або стати на облік в центр зайнятості. Таким чином вона була позбавлена коштів для існування і знаходилась на утриманні батьків-пенсіонерів позичаючи кошти на своє утримання та сплату комунальних послуг. Все це завдало їй незручностей морально-етичного порядку. Вважаючи дії відповідача незаконними, посилаючись на ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 1468,77 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4400 грн., та моральну шкоду в сумі 3000 грн., зобов'язати відповідача оформити належним чином записи в трудовій книжці.

Продовж розгляду справи позивач відмовилась від позовних вимог про зобов'язання оформити належним чином записи в трудовій книжці в зв'язку з чим провадження у справі в цій частині було закрито.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала посилаючись на обставини викладені в ньому. Додатково суду пояснила, що оцінює спричинену їй діями відповідача моральну шкоду у 3000 грн. оскільки не могла отримати тривалий час належним чином заповнену трудову книжку в довідку про заборгованість з виплати заробітної плати. Через це не могла влаштуватись на роботу. Лише тому, що її знають як добросовісного працівника її взяли на роботу за сумісництвом. Просить задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «МП Альянсзернотрейд» - Міхно Р.О. в судовому засіданні позов в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 1468,77 грн. визнав. В іншій частині позовні вимоги не визнає, оскільки розрахунок зроблено невірно, а моральна шкода не підтверджена належними доказами. У задоволенні цієї частини позову просить відмовити.

Вислухавши пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується робітнику регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, належних йому від підприємства, проводиться у день звільнення.

Згідно вимог ст. 117 КЗпП України, частина 1 якої передбачає відповідальність працедавця за затримку розрахунку при звільненні працівника, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа,організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28.09.2011 року була прийнята на посаду начальника бюро зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «МП Альянсзернотрейд» та з 19.02.2013 року звільнена на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, що підтверджується світлокопіями трудової книжки та наказів №59 «Про прийняття на роботу» та №88 «Про припинення трудового договору» (а.с.6, 32, 42). Підстави звільнення позивачем не оскаржені.

Згідно довідки ТОВ «МП Альянсзернотрейд» №1 від 22.03.2013 року, заборгованість із виплати заробітної плати ОСОБА_1 становить 1468,77 грн. (а.с.10).

Враховуючи, що позивачу до теперішнього часу не виплачена заробітна плата в строки, передбачені законодавством, чим порушені її конституційні права на оплату праці, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити.

З позовної заяви і пояснень позивача вбачається, що на день звільнення - 19.02.2013 року, і по теперішній час в порушення вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України, з позивачем не проведено кінцевий розрахунок із заробітної платі тому вона просить стягнути з відповідача на її користь суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судом рішення в сумі 4400 грн.

Суд вважає, що вказана сума розрахована позивачем неправильно, оскільки сума середнього заробітку повинна нараховуватися шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до довідки, виданої відповідачем, середньоденна зарплата ОСОБА_1 складала 18,25 грн. (а.с.9).

Затримка розрахунку становить 106 робочих днів за період з 19.02.2013 року по 26.07.2013 року включно, тому середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні становить суму 1934,50 грн. (18,25 грн. х 106 днів), а не 4400 грн. як вказує позивач.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги трудового законодавства щодо строків проведення остаточного розрахунку відповідачем були порушені, отже позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає задоволенню частково в сумі 1934,50 грн. за період часу з 19.02.2013 року по 26.07.2013 року включно.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами того, що порушення її законних прав з боку відповідача привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і необхідності додання нею додаткових зусиль для організації свого життя, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаної частини позовних вимог треба відмовити.

Враховуючи, що позивач згідно п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, він на підставі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню в доход держави з відповідача у розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57-62, 64, 88, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 47, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МП Альянсзернотрейд», місце розташування: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свердлова, б.21, офіс 7, ідентифікаційний код: 34667302, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в м. Санкт-Петербург, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 1468,77 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МП Альянсзернотрейд», місце розташування: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свердлова, б.21, офіс 7, ідентифікаційний код: 34667302, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в м. Санкт-Петербург, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.02.2013 року по 26.07.2013 року в розмірі 1934,50 грн. з утриманням відповідних податків та обов'язкових платежів, передбачених законом.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МП Альянсзернотрейд», місце розташування: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свердлова, б.21, офіс 7, ідентифікаційний код: 34667302, в доход держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: Л. І. Гагут