Рішення № 32709274, 29.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2013 р. Справа № 914/2608/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів

про стягнення 430 793 грн. 45 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: Кость О.Г., представник (довіреність №14-326 від 16.03.2012 р.);

від відповідача: Білий Н.Ю., представник (довіреність №06-1313 від 01.03.2013 р.);

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів про стягнення 430 793 грн. 45 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 05.07.2013 р. призначив розгляд справи на 17.07.2013 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 29.07.2013 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання природного газу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність природний газ. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості природного газу виконав несвоєчасно. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості природного газу, відповідачу нараховано пеню в сумі 358 994 грн. 54 коп., 3% річних в сумі 71 798 грн. 91 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 430 793 грн. 45 коп.

В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати відзив на позов, а також, у зв'язку із складним фінансовим становищем відповідача, просив суд зменшити розмір пені.

Враховуючи те, що розгляд справи за клопотанням представника відповідача відкладався, відповідач мав достатньо часу, щоб надати суду пояснення з приводу заявленого позову, відповідачем вимог ухвал суду від 05.07.2013 р. та від 17.07.2013 р. не виконано, зважаючи на заперечення представника позивача щодо відкладення, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 29.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 31.07.2013 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

28 вересня 2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (покупець) було укладено договір №12/4-322-ВТВ на купівлю-продаж природного газу.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю (відповідачу) у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

На виконання умов договору, позивач протягом вересня-жовтня 2012 року передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 26 919 269 грн. 53 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.09.2012 р. та від 31.10.2012 р. Факт отримання природного газу відповідачем у відповідних обсягах не оспорюється.

Відповідно до абз. 1 п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. договору.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа, наступного за місяцем поставки газу (абз. 2 п. 6.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманих обсягів газу у вересні-жовтні 2012 року виконав з порушенням строків, встановлених п.п. 6.1. - 6.2. договору, зокрема, 22.11.2012 р. сплачено 7 900 362 грн. 72 коп., 24.12.2012 р. - 12 550 536 грн. 09 коп., 26.12.2012 р. - 6 468 370 грн. 72 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.2. договору, у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1., 6.2. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 358 994 грн. 54 коп., 3% річних в сумі 71 798 грн. 91 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.07.2013 р. заявив усне клопотання про зменшення пені у зв'язку із складним фінансовим становищем відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні в усній формі заперечив проти задоволення клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені.

Пунктом 3 ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Також відповідно до ч. 2 вказаної норми, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Відповідно до п. 3.7.14. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Представник відповідача в судовому засіданні не послався на відповідні виняткові обставини та не довів їх під час розгляду спору у даній справі. Розмір пені, заявленої позивачем не є надмірно великим у порівнянні із вартістю поставлених обсягів газу.

Слід також зазначити, що відповідач, уклавши договір купівлі-продажу природного газу, погодився на запропоновані позивачем умови, в тому числі і умову про пеню.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для зменшення суми пені, а тому в задоволенні клопотання про зменшення пені слід відмовити.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що відображено, зокрема, у постанові від 09.06.2008 р. по справі №5/395-07, постанові від 05.02.2009 р. по справі №4/252, постанові від 12.08.2010 р. по справі №5/365-08, постанові від 09.11.2010 р. по справі №5/255-09.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 358 994 грн. 54 коп. пені, 71 798 грн. 91 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів, вул. Золота, 42 (ідентифікаційний код 03349039) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 (ідентифікаційний код 20077720) 358 994 грн. 54 коп. пені, 71 798 грн. 91 коп. 3% річних , 8 615 грн. 90 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.