Рішення № 32709185, 29.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2013 р.Справа № 916/1286/13

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" Приватне підприємство "КВАДРИС"

про стягнення 29791,1грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

від позивача: Кухарук П.П.- директор; Чапир В.І. - за дорученням.

від відповідачів: не з'явилися;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ" з вернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" та Приватного підприємства „КВАДРЕС" про стягнення 29 791,10 гривень.

Ухвалою від 22 травня 2013 року порушено провадження у справі №916/1286/13 та призначено до розгляду на 6 червня 2013 року.

Представник позивача 2 липня 2013 року надав до суду доповнення до позовної заяви, які залучено до матеріалів справи.

Також було залучено до матеріалів справи надана позивачем 17 липня 2013 року заява про уточнення позовних вимог та обґрунтуванням.

18 липня 2013 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням продовжити строк розгляду справи в порядку ст.69 ГПК України, вказане клопотання було задоволено судом та ухвалою від 18 липня 2013 року строк розгляду справи продовжено до 5 серпня 2013 року.

Представник позивача 25 липня 2013 року надав доповнення до позовної заяви з обґрунтування вимог, які залучено до матеріалів справи.

Відповідачі про час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, у судові засідання не з'явилися, про поважність причин відсутності не повідомили, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надали.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У судовому засіданні 29 липня 2013 року після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

22 жовтня 2012 року господарським судом Одеської області прийнято рішення по справі №5017/2585/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" про стягнення заборгованісті у розмірі 299 030 гривень, яка складається з суми основного боргу - 245 165,24грн., 3% річних - 8521,92грн., пені - 43 458грн., індексу інфляції - 1 884,84грн.; 5980,60 грн. судовий збір.

На виконання вказаного рішення господарський суд Одеської області видав наказ на примусове виконання рішення суду від 5 листопада 2012 року. 20 листопада 2012 року позивач звернувся до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду та постановою від 27 листопада 2013 року було відкрито виконавче провадження ВП № 35460634 та надано боржнику строк на добровільне виконання до 5 грудня 2012 року. Позивач зазначає, що з 27 листопада 2012 року по 14 травня 2013 року боржником сплачено 1444,03 гривень.

Постановою виконавчої служби від 24.05.2013 року наказ господарського суду Одеської області від 05.11.2012 року було повернуто до господарського суду Одеської області на підставі ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 21 травня 2013 року про поновлення строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20 червня 2013 року рішення господарського суду Одеської області залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивачем було отримано наказ №5017/2585/2012 господарського суду Одеської області від 5 листопада 2012 року та згідно заяви від 10 липня 2013 року за №38 останній звернувся до виконавчої служби про примусове виконання рішення суду.

Як зазначає позивач відповідачем здійснено проплати у сумі 1 444,03 гривень та 4075 гривень, які позивач зарахував як сплату судового збору на підставі ст.534 ЦК України, звідси сума заборгованості лишилася незмінною у розмірі 245 165,24 гривень, та з якої позивачем здійснено нарахування пені та 3% річних, за період з 1 вересня 2012 року до 17 липня 2013 року за 320 днів. За розрахунком позивача пеня складає 32 240,91 гривень, яку обґрунтовує посилаючись на ст.232 ГК України, ст. 258, 259 ЦК України та на договір від 06.10.2011 року. Розрахунок 3 % річних наданий позивачем згідно якого сума 3% річних складає 6448,18 гривень, обґрунтовує посилаючись на ст.625 ЦК України. Крім того позивач додатково просить стягнути витрати пов'язані з отриманням витязів з ЄДР у сумі 54,40 гривень.

Позивачем на адресу відповідачів була направлена вимога про сплату боргу в сумі 303566,57 гривень від 22 квітня 2013 року.

У зв'язку з несвоєчасним та неналежним виконанням договірних зобов'язань щодо сплати заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені в сумі 32 240,91 гривень та річних в сумі 6448,18 гривень, судовий збір та витрати пов'язані з отримання витягу з Єдиного державного реєстру.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно укладеного між сторонами договору купівлі-продажу винограду без номеру від 6 жовтня 2011 року у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 245 165,24 гривень, спір про стягнення якого разом із нарахованими сумами пені, інфляційних збитків та 3% річних вирішено судом в межах справи №5017/2585/2012 (рішення суду від 22.10.2012р.).

Присуджені до стягнення за рішенням суду суми, станом на час звернення позивача з позовом до суду, погашеними не були, рішення суду не виконано а ні у добровільному, а ні у примусовому порядку, у зв'язку з чим позивач за допущене прострочення в періоді з 01.09.2012 року (дата у відношенні якої здійснено розрахунок пені при вирішенні справи №5017/2585/2012) нарахував пеню, стягнення якої і є предметом даного спору.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконання проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню, у зв'язку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, несплати у встановлений договором б/н від 06.10.2011 року строк грошових коштів за поставлений товар, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 32 240,91 гривень, підлягає частковому задоволенню, оскільки при здійснені розрахунку позивачем допущено арифметичну помилку та нарахування здійснюється за 320 днів, натомість прострочення складає 319 днів звідси сума пені буде складати 32 106,85 гривень, з врахуванням також наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.1 укладеного сторонами договору купівлі-продажу б/н від 06.10.2011 року передбачено, що в разі порушення відповідачем строків оплати продукції, позивач має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період невиконання зобов'язань від суми невиконаних зобов'язань за весь час прострочення.

Перелік накладних, за якими допущено прострочення в оплаті по сумі 245 165,24 гривень надано на вимоги суду, і такий підтверджує, що борг, на який нарахована пеня, виник внаслідок несплати вартості товару, поставка якого була здійснена 10 жовтня 2011 року та 29 жовтня 2011 року. У відношенні поставки за кожною накладною визначено також дату в яку настає строк сплати згідно з умовами договору, та суму по якій рахується заборгованість.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інший строк не передбачений законом або договором.

Так умовами договору б/н від 06.10.2011 року передбачено, що в разі порушення відповідачем строків оплати продукції, позивач має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період невиконання зобов'язань від суми невиконаних зобов'язань за весь час прострочення. За рішенням суду у справі 5017/2585/2012 (від 22.10.2012р.), стягнуто пеню в сумі 43 458 гривень за період з 8 жовтня 2011 року по 31 серпня 2012 року.

Таким чином позивачем здійснено розрахунок починаючи з 1 вересня 2012 року правомірним та обґрунтованим, оскільки відповідачем не проведено оплату основного боргу, яка станом на день розгляду справи складає 245 165,24 гривень.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню, виходячи з того, що позивач здійснює нарахування за 320 днів натомість прострочення складає 319 днів з 1 вересня 2012 року по 17 липня 2013 року та розмір річних складає 6 421,37 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення додаткових витрат у вигляді оплати за отримання витягу з Єдиного Державного Реєстру суд відмовляє, оскільки позивачем не зазначено норму чинного законодавства на підставі якої підлягає стягнути з відповідача зазначена сума.

Враховуючи також наданні позивачем уточнення з яких не вбачається вимог щодо відповідача Приватне підприємство „КВАДРЕС", в цій частині суд відмовляє.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України у межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44-49, 75 ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" (68500, Одеська обл., Тарутинський район, смт. Тарутине, вул. Дзержинського, буд.. 47, код ЄДРПОУ 33840296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ" (68540, Одеська обл., Тарутинський район, смт. Бородіно, вул. Андріанова, буд. 37, код ЄДРПОУ 31596928) пеню в сумі 32 106 (тридцять дві тисячі сто шість) гривень 85 копійок, 2% річних в сумі 6421 (шість тисяч чотириста двадцять одна) гривна 37 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 1710 (одна тисяча сімсот десять) гривень 18 копійок.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 31 липня 2013 року.

Суддя Гуляк Г.І.