Постанова № 32709053, 29.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2013 року Справа № 23/5005/11116/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищик І.В. (доповідач);

суддів Білецька Л.М., Лисенко О.М.

при секретарі Погорєловій Ю.А.

за участю представників

позивача Іщенко В.Г.

відповідача Портянко Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2013 р. по справі № 23/5005/11116/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель», м. Дніпропетровськ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружний», м. Дніпропетровськ

про стягнення 116 864,95 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача 116 864,95 грн. заборгованості за надані послуги з утримання житлового будинку і споруд та прибудинкової території за договором №1 від 01.10.2006 року.

Заявою від 21.01.2013р. позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість за договорами №1 від 01.10.2006р. та №2 від 01.09.2006р. на загальну суму 140 871,48 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.13р. по справі № 23/5005/11116/2012 (суддя Бєлік В.Г.) ПАТ «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що умовами договору не передбачено сплату відповідачем позивачу комунальних послуг, отриманих мешканцями ОСББ; окрім того, розрахунки щомісячних платежів за обслуговування житлового будинку не містять конкретного розрахунку щомісячних платежів за спожиту населенням електричну енергію.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості. Скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю викладених у рішенні висновків обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на :

- безпідставність висновку господарського суду про те, що умовами договору не передбачено сплату відповідачем позивачу комунальних послуг, отриманих мешканцями ОСББ «Дружний»;

- надання щомісячних розрахунків по кожному зі споживачів по кожній з послуг не передбачено умовами договору;

- в порушення чинного законодавства, суд першої інстанції не встановив: які складові позовних вимог були належним чином виконані відповідачем, а які ні; хто з учасників правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг (відповідач або власники квартир) повинен компенсувати позивачу вартість спожитої електричної енергії, води; на якій правовій підставі відповідач збирав у власників квартир кошти за спожиті електричну енергію і воду та направляв їх позивачу.

Залишаючи поза увагою вищезазначені питання, фактично суд дійшов висновку, що позивач власним коштом сплачує надані третіми особами (МКВП «Дніпроводоканал», ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго») власникам квартир послуги без обов'язку будь-кого компенсувати позивачу понесені витрати за послуги, які ним не споживалися.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи її необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

На підставі п.п. 5, 6 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 29.12.2002 № 2885 «Про затвердження акта державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку з даховою котельнею по вул. Артема, 90Д», ПАТ «НВО «Созидатель» був зобов'язаний до моменту створення об'єднання співвласників житлового будинку з даховою котельнею літ. А-10 по вул. Артема, 90Д, прийняти будинок на обслуговування (тобто, позивача визначено виконавцем житлово-комунальних послуг), а співвласники житлового будинку повинні були утворити об'єднання співвласників та провести його реєстрацію в порядку, визначеному чинним законодавством (а. с. 36 том 1).

Відповідно до вказаного рішення власниками квартир означеного будинку у 2005 році було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружний».

01.09.2006 р. між ОСББ«Дружний» (Споживач) та ПАТ «НВО «Созидатель» (Виконавець) було укладено договір № 2 на постачання теплової енергії та гарячого водопостачання відповідно до якого виконавець зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання на об'єкті споживача, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 90Д, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.2. договору № 2 від 01.09.2006 р., послуги оплачуються кожного місяця, не пізніше 25 числа поточного місяця. Оплата здійснюється згідно діючого на момент оплати тарифу, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений у даному договорі.

01.10.2006 р. між ОСББ «Дружний» (Споживач) та ПАТ «НВО «Созидатель» (Виконавець) укладено договір № 1 про надання послуг з утримання житлового будинку і споруд та прибудинкової території, відповідно до якого виконавець зобов'язався забезпечити обслуговування житлового будинку і прибудинкової території, а також надавати комунальні та інших послуги згідно додатку до договору № 1, з метою створення необхідних умов проживання в будинку споживачу і проживаючим з ним особам, а споживач зобов'язався брати участь у витратах виконавця на виконання зазначених робіт пропорційно загальної площі своєї квартири, а також сплачувати комунальні та інші послуги.

Згідно п. 2.2.3. договору № 1 споживач зобов'язався оплачувати послуги виконавця не пізніше 25 числа поточного місяця пропорційно загальної площі квартири (приміщення), а також оплачувати комунальні й інші послуги щомісячно, згідно «Розрахунку щомісячних платежів за обслуговування будинку і прибудинкової території, надання комунальних та інших послуг» (Додаток № 2 до даного договору).

Оплата споживачем послуг виконавця відповідно до п. 2.2.4. договору здійснюється на підставі виставленого виконавцем рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений в даному договорі.

На виконання умов договору, починаючи з 2005 по жовтень 2012 року, на замовлення споживача, позивачем надавалися, а відповідачем приймалися та оплачувалися комунальні послуги за тарифами визначеними у додатках до договорів № 1 від 01.10.2006 р. та № 2 від 01.09.2006 р., у тому числі й на підставі показань загально будинкових приладів обліку.

Згідно акту приймання-передачі житлового комплексу на баланс від 30.03.2012 р. (а. с. 52-53 том 1) житловий будинок з даховою котельною по вул. Артема, 90-Д у м. Дніпропетровську прийнято від ПАТ «НВО «Созидатель» на баланс та в управління ОСББ «Дружний».

За твердженням позивача підписання вказаного акту посвідчує надання ним послуг відповідачу та підсумовує результати діяльності перед передачею будинку на баланс відповідачу.

На оплату комунальних послуг позивачем щомісячно направлялися на адресу відповідача рахунки (а. с. 54-125 том 1), на підставі яких відповідачем здійснювалася оплата наданих послуг (а. с. 46-133 том 2), а також між сторонами підписувались акти наданих послуг, відповідно, за кожен місяць наданих послуг (а. с. 126-150 том 1, 1-45 том 2).

При цьому, у рахунках та актах усі передані послуги зазначалися без розмежування за договорами, тобто, щомісячно відповідачеві надавався один рахунок та акт на всі надані згідно додатків до договорів №№ 1 та 2 послуги.

Згідно показань загальнобудинкових приладів обліку відповідачем відповідно до договору № 1 від 01.10.2006 р., відшкодувалися позивачу витрати на оплату спожитих мешканцями будинку електричної енергії, питної води, послуг водовідведення, а також електроенергії, спожитої на освітлення місць загального користування, ліфтами, насосами та іншими обладнаннями будинку, питної води, використаної на загально будинкові потреби; відповідно до договору № 2 від 01.09.2006 р. відповідачем відшкодовувалися витрати на оплату природного газу, використаного у будинковій даховій котельні на опалення квартир та загальних приміщень будинку, а також на підігрів води для гарячого водопостачання.

Причиною виникнення спору в даній справі є те, що оплата послуг відповідачем здійснювалася лише з посиланням на реквізити рахунку без зазначення в призначенні платежу реквізитів договору або виду послуг, що з рештою призвело до неможливості достеменного підрахунку здійснених оплат по виконанню зобов'язань за вказаними вище договорами.

Таким чином, розглядати питання розрахунків між сторонами виявляється можливим лише за умови одночасного врахування вартості наданих послуг та отриманих коштів за усіма договорами одночасно.

Матеріалами справи посвідчується факт не належного виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті комунальних послуг. В останнє акт звірки розрахунків між позивачем та відповідачем підписно в жовтні 2009 р., згідно якого загальна заборгованість відповідача складала 102 372,34 грн. Станом на момент звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість відповідача визначена позивачем у розмірі 140 871,48 грн., яку останній просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечував та вказував на те, що спірні договори, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 207 ЦК України та ст. 181 ГК України, оскільки останні не підписані відповідачем, відтак не можуть вважатися підставою для виникнення зобов'язань саме за цими договорами.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо не укладення договорів № 1 та № 2, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання відповідачем зобов'язань саме за спірними договорами (укладення додатків до договорів, надання послуг позивачем, сплата відповідачем заборгованості за надані послуги, підписання щомісяця актів наданих послуг).

Крім того, угодою про розірвання договору про надання послуг з утримання житлового будинку і споруд та прибудинкової території від 31.05.2012 р. сторонами досягнуто згоди та розірвано договір № 1 про надання послуг з утримання житлового будинку і споруд та прибудинкової території від 01.10.2006 р., що свідчить про наявність господарських правовідносин між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Аналогічна правова норма міститься в ст. 638 ЦК України.

Отже, сторонами у передбачених законодавством порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов спірних договорів, а тому, на думку колегії суддів, твердження про не укладення спірних договорів і визнання їх недійсними, як того вимагає відповідач, є безпідставним.

Між тим, відповідач визнає, що акти виконаних робіт та наданих послуг за період з січня 2009 року по жовтень 2012 року фіксують факт здійснення господарської операції між сторонами.

За розрахунком відповідача, згідно підписаних сторонами актів виконаних робіт та наданих послуг за період з січня 2009 року по жовтень 2012 року, позивачем надано послуг на суму 1 963 941,48 грн., а сума оплат становить 2 416 374,72 грн., тобто, за підрахунком відповідача, заборгованість виникла саме у позивача і становить 452 433,24 грн.

На думку колегії суддів, такий висновок відповідача є помилковим, оскільки, як вбачається з платіжних документів, якими відповідач здійснював оплату за надані позивачем житлово-комунальні послуги протягом 2009-2012 р.р. відповідач не відображав в них призначення платежу, а лише вказував номера оплачуваних ним рахунків не заперечуючи проти їх оплати.

Крім того, підписані позивачем та відповідачем щомісячні акти наданих послуг не враховують спожиті власниками квартир у будинку (членами ОСББ) електроенергію, питну воду та послуги каналізації, які обліковуються загально будинковими лічильниками.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, з огляду на те, що умовами договору № 1 про надання послуг з утримання житлового будинку і споруд та прибудинкової території від 01.10.2006 р. та додатків до нього не передбачено оплату відповідачем позивачу комунальних послуг, отриманих мешканцями ОСББ «Дружний», а інших доказів наявності обов'язку відповідача сплачувати позивачу вартість комунальних послуг за членів ОСББ до матеріалів справи не надано.

Вказаний висновок не відповідає дійсним матеріалам справи та спростовується умовами укладених між сторонами договорів, а саме: п. п. 1.1., 2.2.3. договору № 1 від 01.10.2006 р. та п. п. 1.1., 2.2. договору № 2 від 01.09.2006 р., а також додатками до вказаних договорів, якими визначено перелік послуг, що надаються позивачем, їх вартість за м2 приміщення, загальна вартість послуг, що підлягає сплаті за місяць. Крім того додатком № 2 до договору № 1 від 01.10.2006 р. передбачено, що послуги з водопостачання та електроенергії оплачуються відповідачем згідно лічильника.

Не погоджується суддівська колегія і з висновком господарського суду про те, що розрахунок щомісячних платежів за обслуговування житлового будинку і прибудинкової території, надання комунальних та інших послуг (додаток № 2 до договору № 1 від 01.10.2006 р.) не містить конкретного розрахунку щомісячних платежів за спожиту електроенергію населенням, оскільки, як вже зазначалося вище, додатком № 2 до договору № 1 від 01.10.06р. передбачено, оплату відповідачем послуг з водопостачання та електроенергії за показами лічильника.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Перерахування коштів підприємствам, організаціям, які надають послуги, здійснюється щомісячно у визначений день відповідно до договору між об'єднанням і цими підприємствами, організаціями.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12р. № 6 «Про судове рішення» передбачено, що рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним вимогам.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення на підставі ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Заяву відповідача про застосування до позовних вимог позивача строку позовної давності, колегія суддів вважає безпідставною та не підлягаючою задоволенню, оскільки у відповідність ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій; письмове прохання відстрочити суму боргу.

Як вбачається з матеріалів справи (реєстру платіжних документів (а. с. 46-133 том 2)), відповідач періодично сплачував надані позивачем рахунки за житлово-комунальні послуги, тобто дії відповідача свідчать про визнання боргу по відношенню до позивача.

Крім того, відповідач протягом жовтня - листопада 2011 року сплачував позивачеві заборгованість за комунальні послуги, яка утворилась протягом 2008-2009 років, що підтверджується призначенням платежів у платіжних дорученнях №№ 71, 72, 80, 81, 86, 87, 90, 91, 94, 95, 100, 101 (а. с. 59 -61 том 2).

За викладених обставин слід вважати доведеним факт надання позивачем послуг за умовами договорів № 1 від 01.10.2006 р. та № 2 від 01.09.2006 р., а також наявність заборгованості відповідача перед позивачем за цими договорами у розмірі 140 871,48 грн. Сума заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується рахунками на сплату заборгованості (а.с. 54-125 т. 1) та розрахунком заборгованості (а. с. 37-40 т. 1).

Відповідачем не надано доказів своєчасної та належної оплати за надані позивачем комунальні послуги.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування зазначеного рішення являються обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 4 226,15 грн. (у тому числі, за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією) покладаються на відповідача на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 березня 2013 року по справі № 23/5005/11116/2012 скасувати.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружний» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Артема, будинок 90-Д, ідентифікаційний код 33184461) на користь Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Сєрова, будинок 4, ідентифікаційний код 13416334) 140 871,48 грн. (сто сорок тисяч вісімсот сімдесят одну грн. 48 коп.) заборгованості за надані послуги та 4226,15 грн. (чотири тисячі двісті двадцять шість грн. 15 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя І.В.Тищик

Судді Л.М.Білецька

О.М.Лисенко