Рішення № 32709027, 29.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р.Справа № 922/2763/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом приватного підприємства "Аванта-Трейд", 61166, місто Харків, проспект Леніна, будинок 40, офіс 323, код ЄДРПОУ 32563558; до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1; про стягнення 52623,65грн. за участю :

позивача - Чепего С.В., довіреність №03 від 03.01.2013р.;

відповідача - не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Аванта-Трейд" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням умов договору поставки № 499 від 03.10.2011р. в розмірі 52623,65грн., в тому числі 49487,13грн. основного боргу, 2146,78грн. пені, 989,74грн. штрафу.

Свої позовні вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №499 від 03.10.2011р., а саме щодо повної та своєчасної оплати отриманого від позивача товару, в зв'язку з чим позивачем, окрім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача пеню та штраф. В якості правового обґрунтування позивач вказує на приписи статей 549-551, 625 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2013р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з врахуванням уточнення та доповнення до позовних вимог, наданих суду 15.07.2013р. та 26.07.2013р., які фактично є додатковими поясненнями, в яких, зокрема, зазначає, що відповідач повідомляв позивача про зразки печатки та штампу, якими засвідчувався підпис на видаткових накладних. Разом з цим позивачем надані докази на підтвердження викладених у поясненнях обставин та витяг з ЄДР щодо відповідача станом на 23.07.2013р.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, свого повноважного представника у судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме відміткою на поштовому повідомленні про вручення судової ухвали про відкладення розгляду справи від 16.07.2013р. відповідачу 23.07.2013р., проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між приватним підприємством "Аванта-Трейд" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) 03.10.2011р. укладено договір поставки №499, згідно умов якого постачальник зобов'язався постачати покупцю, а покупець приймати та оплачувати постачальнику обумовлений у договорі сторонами строк, товар. Право власності на товар переходить з моменту передачі товару, датою вважається дата, вказана у накладній.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що він вступає в силу після його підписання сторонами та діє протягом одного календарного року, а у відношенні розрахунків між сторонами - до повного виконання покупцем зобов'язань за договором. У разі, якщо жодна зі сторін за тридцять календарних днів до дня закінчення строку дії даного договору письмово не заявить про намір розірвати його, дія договору вважається продовженою на наступний рік з аналогічною пролонгацією на кожен наступний рік на тих же умовах. Кількість пролонгацій не обмежена.

Документи, що містяться в матеріалах справи, дають підстави вважати договір поставки №499 від 03.10.2011р.є діючим.

На виконання умов договору поставки №499 від 03.10.2011р. позивачем у період жовтень 2012р. - травень 2013р. року позивач на підставі видаткових накладних, які підписані повноважними представниками сторін та засвідчені печатками, поставлено відповідачу товар на загальну суму 189110,57грн. (копії видаткових накладних, оригінали яких оглядалися у судовому засіданні 16.07.2013р., завірені печатками, повідомлення про зразки печаток та штампу відповідача знаходяться в матеріалах справи, том 1-ий, арк. спр. 66-142, том 2 стор. 12).

Згідно п.5.3. договору покупець проводить оплату товару в строк у сім календарних днів з моменту отримання товару за накладною. Ціни на товар зазначаються у накладних на товар.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання по договору поставки належним чином не виконав, а саме не провів повної оплати товару в строки передбачені договором, а здійснив лише часткове погашення - в сумі 132404,54грн. (всього відповідачем сплачено 158682,80грн., однак з врахуванням боргу станом 03.10.2013р. в сумі 26278,26грн., в якості сплати за спірний період зараховано 132404,54грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки за станом на період : 01.10.2012-30.05.2013р.р., том 1-ий, арк. спр. 20, банківські виписки, том 1-ий, арк. спр. 28-31, 143-152), , внаслідок чого залишилася не оплаченим борг в сумі 49487,13грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 49487,13грн.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2146,78грн. пені та штраф у розмірі 989,74грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 Договору, у якому сторони дійшли згоди, що у разі затримки платежу, передбаченого п.5.3. договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу, від суми заборгованості за поставлений товар за кожен прострочений день, а також штраф за прострочення платежу у розмірі 2% від суми неоплаченого в строк товару, нараховано пеню в сумі 2146,80грн. (розраховано окремо за кожною накладною, з урахуванням часткових оплат, за подвійною обліковою ставкою НБУ та на кількість днів, що не перевищує півроку, том 1-ий, арк. спр. 5-6) та штраф в сумі 989,74грн. (2% від простроченої суми окремо за кожною накладною, том 1-ий, арк. спр.7).

Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність нарахування пені та штрафу за розрахунком позивача, суд визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Аванта-Трейд" (61166, місто Харків, пр. Леніна, буд. 40, офіс 323, код ЄДРПОУ 32563558) 49487,13грн. боргу, 2146,78грн. пені, 989,74грн. штрафу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 31.07.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.