Ухвала суду № 32708201, 11.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 р.Справа № 816/1353/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Луць О.В.

представника позивача Роєнко Л.І.

представника відповідача Протас А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2013р. по справі № 816/1353/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-сервіс" з іноземними інвестиціями"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс» з іноземними інвестиціями» (далі за текстом - ТОВ «Транс-Сервіс», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі за текстом - Гадяцька МДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2013 року №0000021500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3620,75 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 905,19 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2013р. зазначений позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 11 березня 2013 року №0000021500.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.2, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у період з 05.02.2013 по 13.02.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий за листопад 2012 року ТОВ «Транс-Сервіс».

У ході перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2012 року на 3620,75 грн.

За результатами перевірки складено акт №94/15-30080834 від 20.02.2013 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення ТОВ «Транс-Сервіс» з іноземними інвестиціями» вимог пункту 198.6. статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (а.с. 13-19).

11 березня 2013 року на підставі акту перевірки Гадяцькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3620,75 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 905,19 грн. (а.с. 75).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності та необґрунтованості прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами господарських операцій з ПВКФ «Антек», ТОВ «ТехноНІКОЛЬ-Центр» позивачем сформовано податковий кредит у розмірі 3620,75 грн. та включено зазначену суму до декларацій з ПДВ за листопад 2012 року.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання та підтверджено відповідними первинними документами.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2012 між позивачем та ПВКФ «Антек» укладено договір №50, за умовами якого останній зобов'язався виготовити комплект меблів та виконати монтаж за адресою вул. Лохвицька, 9, м. Гадяч Полтавської області /арк. с.38/.

01.07.2012 між позивачем та ТОВ «ТехноНІКОЛЬ-Центр» укладено договір №268, за умовами якого останній зобов'язався передати у власність ТОВ «Транс-Сервіс» матеріали будівельного призначення, а саме: мат Технониколь звичайний 4000х1000Х100 мм та гідроізоляційну плівку (арк. с.40).

На підтвердження факту реальності господарських операцій з вищевказаними контрагентами позивач надав договори, видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, фіскальні чеки, рахунок на оплату, платіжні доручення (арк. с.38-42, 76, 79, 96-103).

Колегія суддів зазначає, що у вказаних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 року № 969, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Факт реєстрації контрагентів позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказані підприємства на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо невідповідності зазначених у податкових накладних номерів договорів, виданих ТОВ «ТехноНІКОЛЬ-Центр», оскільки зазначені податкові накладні зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що не заперечується самим відповідачем, заповнені без порушень вимог статті 201 Податкового кодексу України. Позивач не міг знати який саме договір зазначався контрагентом у податкових накладних при її реєстрації у реєстрі і не мав підстав для звернення зі скаргою на нього.

Також колегія суддів вважає необґрунтованим твердження податкового органу про те, що податкова накладна, видана ПВКФ «Антек», не відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що у графі 2 «дата виникнення податкового зобов'язання (постачання) оплати)» день місяця, місяць та рік зазначено через розділовий знак - крапку, а рік складається з двох цифр, оскільки вказаний висновок не підтверджений та не грунтується на нормах Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011р.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «ТехноНІКОЛЬ-Центр», ПВКФ «Антек».

Враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ТОВ «Транс-Сервіс» вимог чинного податкового законодавства, а саме: п.198.6 ст.198 п. 201.1, п. 201.2, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 11 березня 2013 року №0000021500.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2013р. по справі № 816/1353/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2013 р.