Ухвала суду № 32708150, 24.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 р. Справа № 32015/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.08.2010 р. у справі № 2-а-4423/10/2270 за позовом ТзОВ «Капіталінвестбуд» до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2010 р. №0004151500/0,

в с т а н о в и в :

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.08.2010 р. у справі № 2-а-4423/10/2270/2 за позовом ТзОВ «Капіталінвестбуд» до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2010 р. №0004151500/0 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції від 09.06.2010 р. №0004151500/0/ про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість за основним платежем 18552 грн., за штрафними санкціями 9276 грн., всього 27828 грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову скасувати та відмовити у позові. Посилається на неврахування судом висновків акту податкової перевірки, яким встановлено порушення податкового законодавства контрагентом позивача - ПП «Електроспецсталь».

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд дійшов переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, з 12.05.2010 р. по 17.05.2010 р. Хмельницькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Капіталінвестбуд» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Електроспецсталь», за результатами якої складено акт від 17.05.2010 р. №1063/1500/33071986. Актом встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 18552 грн. Цей висновок грунтується на встановленні факту віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від ПП «Електроспецсталь» на загальну суму 18552 грн., яке, за інформацією апелянта, має ознаки фіктивності.

На підставі акту перевірки Хмельницькою МДПІ прийнято податкове повідомлення- рішення від 09.06.2010 р. №0004151500/0 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість за основним платежем 18552 грн., за штрафними санкціями 9276 грн., всього 27828 грн.

Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції висновків акту перевірки не заслуговують на увагу, враховуючи, що законодавство не передбачає незаперечності висновків акту перевірки. Натомість, згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. Однак, належних доказів на підтвердження висновків, що вміщені в акті перевірки, не було надано суду ні першої, ні апеляційної інстанції. При цьому, з дати подання апеляційної скарги до дати судового розгляду жодних судових рішень щодо контрагента позивача та його посадових осіб не приймалося, сторони на цю обставину не посилались. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції підставно не взяв до уваги посилання на пояснення директора ПП «Електроспецсталь» щодо неприйняття участі в діяльності підприємства, надавши оцінку цьому поясненню на рівні з іншими доказами.

Натомість, матеріалами справи підтверджується і судом першої інстанції підставно враховано, що між позивачем (замовник) та ПП «Електроспецсталь» (виконавець) 12.01.2009 р. укладено договір підряду №1, відповідно до якого ПП «Електроспецсталь» виконує роботи, визначені кошторисом. Відповідно до актів договірних цін, кошторисів, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт, квитанцій до прибуткових касових ордерів, позивачем віднесено до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 18552 грн. згідно податкових накладних від 22.01.2009 року №22/01 на загальну суму 49500 грн., в т.ч. 8250 грн., від 30.01.2009 року №30/01 на загальну суму 61813,2 грн., в т.ч. ПДВ 10302.2 грн. Зазначеним підтверджується фактичне виконання робіт та наявність підстав для віднесення відповідних сум до податкового кредиту. У той же час, сумніви відповідача щодо фіктивного характеру правочину носять характер припущення, при тому, що вказані операції проводились у період, коли ПП «Електроспецсталь» було зареєстроване платником ПДВ.

Відповідно до п.1.7 ст. 1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів, робіт (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з ч. 3 ст. КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в п. 21.1. ПК України згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Враховуючи наведене, підстав, передбачених у ст. 202 КАС України для скасування судового рішення не було доведено суду у встановленому порядку належними доказами.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.08.2010 р. у справі № 2-а-4423/10/2270 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : Костів М.В.

Судді: Шавель Р.М.

Савицька Н.В.