Рішення № 32707883, 24.07.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/8556/13-ц

24.07.2013 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Задорожної А.М.,

за участю секретаря судового засідання Тугайбей В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Промелектро» про витребування речі, визначеної індивідуальними ознаками та визнання договорів дійсними та недійсними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29 січня 2013 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектро» (код ЄДРПОУ 23747724) та ОСОБА_1 Проживає: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1. Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29 січня 2013 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектро» (код ЄДРПОУ 23747724) та ОСОБА_1 Проживає: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1. Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектро» (код ЄДРПОУ 23747724) та передати ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) наступні об'єкти нерухомості: 1) нежитлові приміщення 1-го поверху площею 2662,6 кв.м., 2-го поверху площею 3078,5 кв.м. загальною площею 5741,1 кв.м.; нежитлові приміщення 1-го поверху площею 296,5 кв.м., 2-го поверху площею 336,1 кв.м., 3-го поверху площею 296,1 кв.м. загальною площею 928,7 кв.м. в літ. «А2-4», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 земельну ділянку, що розташована: АДРЕСА_3; площею 0,7712 га; кадастровий номер - 6310137500:01:025:0011; цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (адміністративний та виробничий корпус).

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить визнати недійсними договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху площею 2662,6 кв.м., 2-го поверху площею 3078,5 кв.м. загальною площею 5741,1 кв.м.; нежитлові приміщення 1-го поверху площею 296,5 кв.м., 2-го поверху площею 336,1 кв.м., 3-го поверху площею 296,1 кв.м. загальною площею 928,7 кв.м. в літ. «А2-4», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 9 між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 23747724) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПРОМЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 33291528); договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована: АДРЕСА_3 ; площею 0,7712 га; кадастровий номер - 6310137500:01:025:0011; цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (адміністративний та виробничий корпус), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за №27 між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 23747724) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПРОМЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 33291528).

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що на задоволенні позову наполягає та просила справу розглядати за її відсутності.

Представник відповідачів ТОВ «Промелектро» та ТОВ «Виробнича компанія «Промелектро» - Савченко В.С., яка діє на підставі довіреностей від 20 березня 2013 року та 01 березня 2013 року відповідно, в судове засідання не з'явилася, подала до суду заперечення проти позову, в яких зазначила, що між позивачкою та ТОВ «Промелектро» було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень та договір купівлі-продажу земельної ділянки. Станом на сьогоднішній день (день подання заперечень - прим. суду) позивачем не виконано умови спірних договорів, а саме не виконана оплати визначеної в них. Крім того, між відповідачами 02 лютого 2013 року та 15 лютого 2013 року було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень та договір купівлі-продажу земельної ділянки на вищевказане майно. Посилалася на положення ст. 620 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Виходячи з положень ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

29 січня 2013 року між ТОВ «Промелектро» та Позивачем було укладено наступні договори: договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху площею 2662,6 кв.м., 2-го поверху площею 3078,5 кв.м. загальною площею 5741,1 кв.м.; нежитлові приміщення 1-го поверху площею 296,5 кв.м., 2-го поверху площею 336,1 кв.м., 3-го поверху площею 296,1 кв.м. загальною площею 928,7 кв.м. в літ. «А2-4», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована: АДРЕСА_3 ; площею 0,7712 га; кадастровий номер - 6310137500:01:025:0011; цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (адміністративний та виробничий корпус).

Згідно з умовами вказаних договорів Відповідач виступав Продавцем вказаних об'єктів нерухомості, а Позивач - Покупцем.

Вказані договори були укладені між сторонами у простій письмовій формі. Як зазначає позивач, сторони досягли згоди з усіх істотних умов вказаних договорів та визначили, що ці договори протягом 10-ти робочих днів з моменту їх підписання підлягають нотаріальному посвідченню у встановленому законом порядку. Всі ці умови були оговорені сторонами під час підписання вказаних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 цієї ж статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 13, 14 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

За змістом ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином, з урахуванням положень ст. ст. 16, 182, 640 ЦК України визначена ч. 2 ст. 220 ЦК України можливість визнання договору дійсним поширюється лише на ті договори, які підлягають тільки нотаріальному посвідченню, від якого сторона ухиляється, й не підлягають державній реєстрації, а тому суперечить законодавству визнання в судовому порядку дійсним правочину щодо нерухомості, оскільки такий правочин у обов'язковому порядку повинен пройти державну реєстрацію.

Судом також встановлено, що ТОВ «Промелектро» 02 лютого 2013року та 15 лютого 2013 року уклало з ТОВ «ВК «Промелектро договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху площею 2662,6 кв.м., 2-го поверху площею 3078,5 кв.м., загальною площею 5741,1 кв.м.; 1-го поверху площею 296,5 кв.м., 2-го поверху площею 336,1 кв.м., 3-го поверху площею 296,1 кв.м. загальною площею 928,7 кв.м. в літ. «А2-4» по АДРЕСА_2, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 з реєстровим номером 9 та договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,7712 га з кадастровим номером 6310137500:01:025:0011, що розташована за адресою:АДРЕСА_4, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 з реєстровим номером 27.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що станом на час розгляду справи власником спірних об'єктів є ТОВ «ВК Промелектро».

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 620 ЦК України, у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

У відповідності до ч.2 ст.620 ЦК України кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.

В цій частині спірних правовідносин при їх врегулюванні суд вважає обрані позивачем засоби судового захисту порушеного права не заснованими на нормах матеріального і процесуального права, такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалах даної цивільної справи, а також наданих сторонами доказах тому заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В частині визнання договорів купівлі-продажу недійсними, суд також вважає неможливим задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Промелектро» 02 лютого 2013року та 15 лютого 2013 року уклало з ТОВ «ВК «Промелектро договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху площею 2662,6 кв.м., 2-го поверху площею 3078,5 кв.м., загальною площею 5741,1 кв.м.; 1-го поверху площею 296,5 кв.м., 2-го поверху площею 336,1 кв.м., 3-го поверху площею 296,1 кв.м. загальною площею 928,7 кв.м. в літ. «А2-4» по АДРЕСА_2, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 з реєстровим номером 9 та договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,7712 га з кадастровим номером 6310137500:01:025:0011, що розташована за адресою:АДРЕСА_4, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 з реєстровим номером 27.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Промелектро» повністю розрахувалось за оспорюваними договорами, що підтверджується платіжними дорученнями №20 від 02.02.2013 року; №28 від 07.02.2013 року; №32 від 14.02.2013 року; №39 від 18.02.2013 року; №41 від 19.02.2013 року; №55 від 12.03.2013 року; №56 від 12.03.2013 року; №57 від 15.03.2013 року; №58 від 15.03.2013 року.

З наданого витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Промелектро» є власником і нежитлових приміщень і земельної ділянки.

Судом також встановлено, що факт реального виконання оспорюваних договорів підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від ТОВ «Промелектро» до ТОВ «ВК Промелектро».

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 16, 182, 215, 216, 220, 620, 640, 657, 665 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 169, 197, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Промелектро» про витребування речі, визначеної індивідуальними ознаками та визнання договорів дійсними та недійсними - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Задорожна А.М.