Рішення № 32705866, 31.07.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/1457/13

Справа № 235/3703/13-ц

ЗАОЧНЕ РАШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючої судді Стоілової Т.В.,

при секретарі Ковальовій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» , третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому професійним захворюванням.

В обґрунтування позову зазначив, що працював у Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» гірняком очисного вибою підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті з 7 серпня 2007 року по 20 липня 2011 року, звільнений з роботи за п.2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я.

За час роботи на підприємстві відповідача він отримав професійне захворювання - «хронічний бронхіт II ст. у фазі затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН-І-ІІ (першого-другого) ст.».

Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4, від 28 лютого 2013 року професійне захворювання у нього виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, що обумовлені впливом виробничого фактору пил протягом 100% часу робочої зміни.

Внаслідок професійного захворювання втрата його професійної працездатності складає 25%. Ступінь втрати професійної працездатності вперше йому було встановлено 18 квітня 2013 року, і з цього часу у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди. Внаслідок професійного захворювання він став інвалідом третьої групи.

Вищевказані обставини підтверджуються трудовою книжкою, актом форми П-4, довідкою МСЕК, витягом з історії хвороби №84 обласної клінічної лікарні професійних захворювань, де він знаходився з 16.01.2013 року по 31.01.2013 року.

Згідно висновку Конституційного суду України викладеного в рішенні від 27.01.2004 року № 1-9/2004, ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Його (позивача) моральні страждання полягають у наступному:

Впродовж роботи на підприємстві відповідача, він суттєво ушкодив своє здоров'я: його переслідують болі в легенях, задуха, приступи кашлю та страждання, які він зазнає в зв'язку з захворюванням, загальна слабкість. Вищевказані обставини створюють йому суттєві незручності. Він змушений постійно проходити стаціонарне лікування від професійної хвороби, що порушує звичний, нормальний перебіг його життя.

Розмір моральної шкоди, завданої йому відповідачем, виходячи з принципу розумності і справедливості, а також тривалості моральних страждань і невиліковності наслідків професійної хвороби він оцінює в 50000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_3 не з'явились, про дату та час слухання справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи в їх відсутність, в яких повністю підтримують позовні вимоги(а.с.3, 30, 32).

Представник відповідача - ДП ВК «Краснолиманська» до суду не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином (а.с.31).

Представник Третьої особи - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області до суду не з"явився. про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с.27).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.23 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» гірняком очисного вибою підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті з 7 серпня 2007 року по 20 липня 2011 року, звільнений з роботи за п.2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я. (а.с.4-6)

За час роботи на підприємстві відповідача він отримав професійне захворювання - «хронічний бронхіт II ст. у фазі затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН-І-ІІ (першого-другого) ст.».

Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4, від 28 лютого 2013 року професійне захворювання у нього виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, що обумовлені впливом виробничого фактору пил протягом 100% часу робочої зміни.(а.с.7-10).

Внаслідок професійного захворювання втрата його професійної працездатності складає 25%. Ступінь втрати професійної працездатності вперше йому було встановлено 18 квітня 2013 року, і з цього часу у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди. Внаслідок професійного захворювання він став інвалідом третьої групи, що підтверджується копією трудової книжки, актом форми П-4, довідкою МСЕК, витягом з історії хвороби №84 обласної клінічної лікарні професійних захворювань, де він знаходився з 16.01.2013 року по 31.01.2013 року. (а.с.18-21)

Згідно висновку Конституційного суду України, викладеного в рішенні від 27.01.2004 року № 1-9/2004, ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України "Про охорону праці", а саме, ч.1 ст.9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди)" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної(немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв'язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив 25 відсотків працездатності та став інвалідом 3-ї групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими, він вимушений постійно лікуватися.

Вищезазначене законодавство, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» пов'язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров'я позивача, те, що професійна працездатність в зв'язку з професійним захворюванням втрачена на 25 відсотків.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 17000грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, як необґрунтованих.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст.23ч.1, ч.2 п.1, 1168 ЦК України, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», р/р 26006301620720 в Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Красноармійськ Донецької області» МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену йому внаслідок професійного захворювання в розмірі 17 000(сімнадцять тисяч) гривень та судовий збір на користь держави в розмірі 229,40грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя: