увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| "22" січня 2009 р. | Справа № 17/128
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді С.В. Таран,розглянувши матеріали справи №17/128 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист КИЙ", м.Київ до відповідача: приватного підприємства "КМТагроГРУП", м. Кіровоград про стягнення 373449,00 грн. ПРЕДСТАВНИКИ: від позивача - Гармата О.В., довіреність б/н від 01.11.2008 року, представник; від відповідача - участі не брали. Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист КИЙ" подано позов про стягнення з приватного підприємства "КМТагроГРУП" заборгованості в сумі 373449 грн., що виникла із договору купівлі-продажу №810 від 01.04.2008р. Відповідач участі в судовому засіданні не брав, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 500310 від 25.12.2008 року (а.с. 42); позов не заперечив, витребувані судом документи не подав. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне. Між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист КИЙ" („продавець”) та приватним підприємством "КМТагроГРУП" („покупець”) укладено договір купівлі-продажу №810 від 01.04.2008 року (далі - договір №810 від 01.04.2008р.), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю товар (посівні матеріали соняшнику фірми "Сингента"), а покупець - прийняти та сплатити за товар 373449 грн. (а.с. 30-32). Сторонами узгоджено термін та умови передачі товару, а також форму, строк та порядок оплати. За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу. Відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. На виконання умов зазначеного договору позивачем було передано у власність відповідача товар (посівний матеріал соняшнику) на загальну суму 373449 грн., що підтверджується довіреністю серії ЯПБ №328408 від 03.04.2008р. (а.с.34) та актом приймання-передачі товару від 04.04.2008 р. (а.с.35). Пунктом 4.1 договору №810 від 01.04.2008 р. передбачено, що грошові кошти за придбаний товар перераховуються покупцем на поточний банківський рахунок продавця протягом трьох банківських днів після поставки продавцем товару. Між тим взяті на себе зобов'язання за договором №810 від 01.04.2008 р. відповідач належним чином не виконав; за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 373449 грн. Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №810 від 01.04.2008р. в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 373449 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню. Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з приватного підприємства "КМТагроГРУП" (25018, м. Кіровоград, вул. Прилуцька, 1, ідентифікаційний код 34249152, р/р №2600404681168 в АКБ "Правекс-банк", МФО 321983) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист КИЙ" (02068, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 4/2, ідентифікаційний код 34343236, р/р №26004154770001 в філії "Центральне РУ" ВАТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937)- 373449 грн. основного боргу, 3734,49 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України. Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
|
