Постанова № 32704963, 18.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 р. Справа №805/7167/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:39

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі Аллюніній Г.Є. розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби

України в Донецькій області

третя особа без самостійних вимог

на предмет спору 1: ОСОБА_2

третя особа без самостійних вимог

на предмет спору 2: ОСОБА_3

про визнання дій незаконними та зобов'язання вичинити дії.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_4 (догов. від 29 квітня 2013 року)

від відповідача: Ставицький О.В. (дов. № 28 від 10 січня 2013 року)

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2 : не з'явився.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання незаконними дій щодо реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1, зобов'язання скасувати реєстрацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 та зняти останніх з обліку.

Згідно викладеного в позові позивач є власником квартири АДРЕСА_1. 14 лютого 2013 року при отриманні довідки про склад родини позивачу стало відомо про те, що у належній йому квартирі без його відома було зареєстровано ОСОБА_2 та ОСОБА_3. В отриманій позивачем відповіді від Головного управління Державної міграційної служи України в Донецькій області позивачу було повідомлено, що 26 вересня 2012 року скасовано рішення від 21 січня 2011 року про зняття зазначених осіб з реєстрації. Посилаючись на відсутність правових підстав для поновлення реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1, оскільки позивач як власник будь-яких заяв про реєстрацію зазначених осіб в його квартирі не надавав, позивач зауважив на невідповідності дій відповідача щодо реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представником позивача зазначено про невідповідність вчинених відповідачем дій положенням статті 169 Житлового кодексу України, позивач та представник позивача просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення вимог заперечував, надав письмові заперечення проти позову. У наданих запереченнях у якості незгоди із позовом зазначив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 26 січня 2011 року було знято з реєстрації в АДРЕСА_1 на підставі підроблених свідоцтв про смерть, про що стало відомо із заяви ОСОБА_3, наданої ним до Кіровського районного відділу у м. Донецьку Головного управління ДМС України в Донецькій області. За наслідком проведеної відповідачем перевірки управлінням затверджений висновок та прийнято рішення про скасування зняття з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 внаслідок встановлення порушень вимог чинного законодавства при знятті цих осіб з реєстрації. Посилаючись на відповідність дій управління Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1077 від 22 листопада 2012 року, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою від 19 червня 2013 року до участі у розгляді справи у якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача заучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Втім, направлені цим особам поштові відправлення із ухвалою про залучення до участі у справі повернулися на адресу суду із відміткою про закінчення терміну зберігання. Враховуючи викладене на підставі статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду за відсутності третіх осіб без самостійних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 18 квітня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 Договір дарування зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 18 квітня 2011 року за номером 4413799. Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 30455889 право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано 30 червня 2011 року.

23 листопада 2011 року Кіровським РВ Донецького ГУМВС України в Донецькій області зареєстровано місце проживання позивача за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки №01/176 від 4 лютого 2013 року, виданої товариством з обмеженою відповідальністю "Горняк -2005", в квартирі АДРЕСА_1, окрім позивача, зареєстровані ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (треті особи без самостійних вимог на предмет спору). Обставина щодо реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 не заперечується сторонами.

Спірним питанням цієї справи є правомірність реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 після набуття права власності позивачем на зазначену кватир та наявність підстав для зняття зазначених осіб з реєстрації чи скасування їх реєстрації..

Згідно статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрацією місця проживання чи перебування є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до пункту 20 статті 4 Положення про Державну міграційну службу України затвердженого Указом Президента України № 405/2011 від 06 квітня 2011 року Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань, здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.

Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим), стаття 7 вказаного положення.

Частиною 1 статті 6 зазначеного Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання. Перелік документів, на підставі яких здійснюється реєстрація місця проживання встановлений частиною 2 цієї статті.

Як встановлено в ході судового розгляду справи з наданих представником відповідача пояснень та документів, до січня 2011 року місце проживання громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1. У січні 2011 року СГІРФО Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області зазначених осіб було знято з реєстрації у зв'язку зі смертю на підставі свідоцтв про смерть НОМЕР_1 від 5 листопада 2003 року та НОМЕР_2 від 18 лютого 2004 року, виданих відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецька.

Втім, 26 вересня 2012 року Головним спеціалістом Кіровського РВ у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області на підставі заяви ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проведено службове розслідування щодо зняття з реєстрації місця проживання, за наслідком якого складено висновок (арк. справи 25-26). У висновку службового розcлідування, зазначено, що 25 вересня 2012 року до Кіровського РВ у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області звернувся ОСОБА_3, який надав паспорт громадянина України НОМЕР_3, виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 19 січня 2006 року із заявою про незаконне зняття його з реєстрації, до якої додані довідки Кіровського РАГСу про відсутність актового запису про смерть та довідку з Кіровського районного суду м. Донецьку про порушення кримінальної справи за фактом підроблення свідоцтв про смерть громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3. За наслідком розгляду цього звернення та проведення службового розслідування встанволено зняття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності підстав та прийнято рішення вважати помилковим штамп зняття з реєстрації місця проживання у картці Ф-А ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та анулювати штамп зняття з реєстрації місця проживання у картці Ф-А ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Обставина щодо підроблення свідоцтв про смерть ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5) встановлено, зокрема вироком Кіровського районного суду м Донецька від 14 лютого 2013 року встановлено, що 21 січня 2011 року та згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства не підлягає доказуванню. В ході розгляду цієї справи Кіровським районним судом м Донецька також було встановлено відсутність за даними РАГСу Кіровського району м Доненька актових записів про смерть ОСОБА_8 та ОСОБА_3 та відсутність бланків свідоцтв НОМЕР_4 та НОМЕР_5.

Відсутність в РАГСі Кіровського району м Доненька актових записів про смерть ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5) підтверджено також наявними в матеріалах справи довідками (арк. справи 29, 30).

Перелік документів, на підставі яких здійснюється зняття з реєстрації визначений статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Редакція цієї статті, що була чинною під час зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 передбачала, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Встановлення фактів підроблення документів про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відсутності записів про смерть зазначених осіб свідчить про зняття цих осіб з реєстрації місця проживання безпідставно із порушенням вимог чинного законодавства та наявність підстав для анулювання зазначеного запису про зняття реєстрації.

З огляду на викладене вище із врахуванням встановлених судом обставин та приймаючи до уваги те, що відповідачем не вчинено будь-яких дій з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а вчинені дії стосуються анулювання штампу про зняття цих осіб з реєстрації, внаслідок якого відбулося поновлення реєстрації місця проживання зазначених осіб за адресою АДРЕСА_1, вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо реєстрації задоволенню не підлягають.

Крім цього, суд зазначає про необґрунтованість посилань позивача на положення статті 161 Житлового кодексу УРСР в обґрунтування позову, оскільки положеннями цієї статті йдеться про право наймача на вселення членів його сім'ї до займаного ним приміщення (квартири, будинку), що належить громадянину, в той час як відносини що склалися полягають в реєстрації місця проживання громадян.

Щодо вимог позивача про зобов'язання скасувати реєстрацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у кватирі АДРЕСА_1 та зняти останніх з реєстраційного обліку судом зазначається наступне.

4 січня 2013 року набув чинності Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджений Наказом МВС України № 1077 від 22 листопада 2012 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України №18 грудня 2012 року за № 2109/22421), який визначає процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Наведений нормативно правовий акт розрізнює поняття та підстави скасування реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації.

Підстави зняття з реєстрації місця проживання визначені статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та абз. 2-9 частини 1 пункту 3.1. розділу 3 цього Порядку. Втім, серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3,що передбачені абзацами 2-8 частини 1 пункту 3.1. розділу 3 Порядку № 1077. Що стосується абзацу 9 частини 1 пункту 3.1. розділу 3 Порядку № 1077 згідно якого зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється за умови надання документів, які свідчать про припинення підстав для проживання, то зняття з реєстрації з цієї підстави здійснюється за заявою власника/наймача житла або їх законних представників (частина 2 пункту 3.1. розділу 3 Порядку). Відомості про надання такої заяви позивачем в матеріалах справи відсутні.

Підстави скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи визначені розділом 7 Порядку № 1077, згідно якого реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства (пункт 7.1. розділу 7 порядку № 1077). Пунктом 7.2. цього розділу визначено, що у разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС України проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Копія цього висновку надсилається керівнику головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальний орган ДМС України) для здійснення контролю.

Позивачем не визначено підстав, які б свідчили про порушення вимог законодавства при реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1.

Отже, вимоги про зобов'язання скасувати реєстрацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 та зняти останніх з реєстраційного обліку також не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

З огляду вище викладене, на підставі положень Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджений Наказом МВС України № 1077 від 22 листопада 2012 року та керуючись ст.ст. 2 - 15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання незаконними дій щодо реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1, зобов'язання скасувати реєстрацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 та зняти останніх з обліку, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 липня 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.